Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одина́дцять років; ім'я́ ж його матері — Хамутал, дочка́ Єремії з Лівни.
Седекии был двадцать один год, когда он стал царём Иудеи. Он правил в Иерусалиме одиннадцать лет. Мать его звали Хамуталь, дочь Иеремии, семья которого жила в Ливне.
І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
Седекия сделал много злого, как и царь Иоаким. Господу не нравилось всё, что делает Седекия.
Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.
Господь разгневался на Иерусалим и Иудею, и с ними случилось несчастье. В конце концов Господь отверг жителей Иерусалима и народ Иудеи. Седекия обратился против царя Вавилона.
І сталося за дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борилися проти нього, і побудува́ли проти нього ва́ла навко́ло.
И на девятый год правления Седекии, на десятый день десятого месяца, Навуходоносор, царь Вавилона, пошёл войной на Иерусалим. Навуходоносор пришёл со всей своей армией, которая раскинула лагерь возле Иерусалима, а затем построила валы вокруг стен Иерусалима, чтобы штурмовать город.
І ввійшло місто в облогу аж до одина́дцятого року царя Седекії.
Иерусалим находился в осаде до одиннадцатого года правления Седекии.
Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав вели́кий голод у місті, і не було хліба для наро́ду кра́ю.
На девятый день четвёртого месяца того же года в городе кончилась еда и начался голод.
І пробитий був про́лім у стіні міста, і всі вояки́ повтікали, і повихо́дили з міста вночі доро́гою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навко́ло. І пішли вони дорогою в степ.
В тот день вавилонская армия ворвалась в Иерусалим. Солдаты Иерусалима бежали, они оставили город ночью, пройдя через ворота между двумя стенами. Эти ворота были возле царского сада. Солдатам Иерусалима удалось бежать в пустыню, несмотря на то, что город был окружен.
А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степа́х, а все його військо розпоро́шилося від нього.
Но вавилонская армия преследовала царя Седекию и поймала его на Иерихонской равнине. Все солдаты Седекии бежали.
І схопи́ли царя, і відвели́ його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.
Армия Вавилона поймала Седекию и доставила царю Вавилона в город Ривлу, в землю Емаф. Там, в Ривле, царь Вавилона устроил суд над Седекией.
І цар вавилонський порі́зав Седекіїних синів на оча́х його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі.
Он убил сыновей Седекия, заставив Седекию смотреть на это. Кроме того, он убил всех правителей Иудеи.
А очі Седекії він ви́брав, і зв'язав його ланцюга́ми. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язни́ці аж до дня його смерти.
После этого царь Вавилона выколол Седекии глаза, надел на него медные цепи и отправил в Вавилон, где посадил в тюрьму. Седекия сидел в тюрьме до самой смерти.
А п'ятого місяця, десятого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.
Навузардан, начальник телохранителей, пришёл в Иерусалим на десятый день пятого месяца девятнадцатого года правления Навуходоносора. Навузардан был главным офицером в войске Навуходоносора.
І він спали́в Господнього дома та дома царе́вого, і всі доми́ в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.
Навузардан сжёг храм Господа, царский дом и все дома в Иерусалиме. Он сжёг дотла все главные здания Иерусалима.
І мури навко́ло Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.
Вавилонская армия сломала стены вокруг Иерусалима. Этой армией командовал Навузардан, царский офицер.
А з бідно́ти народу та решту наро́ду, що позостався в місті, і перебі́жників, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганя́в Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.
Навузардан собрал остатки тех, кто был в плену в Иерусалиме, и тех, кто сразу сдался царю вавилонскому, а также взял искусных мастеров, остававшихся в Иерусалиме. Он увёл их в плен в Вавилон.
А з бідноти кра́ю начальник царсько́ї сторожі позоста́вив де́кого за винарі́в та за рільникі́в.
Но Навузардан оставил несколько бедных людей работать на виноградниках и на полях.
А мідяні стовпи́, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне́ море, що в Господньому домі, халдеї полама́ли, і поне́сли всю їхню мідь до Вавилону.
Вавилонская армия сломала бронзовые колонны храма, передвижные подставы и бронзовое море, бывшее в храме Господнем, и увезла всю бронзу в Вавилон.
І го́рнята, і лопатки́, і но́жиці, і кропи́льниці, і ложки́, і ввесь мідяни́й по́суд, що ним служать, позабирали.
Вавилонская армия взяла из храма чаши, лопаты, щипцы, большие блюда, тазы и все бронзовые вещи, которыми пользовались в храме во время службы.
І миски́, і кади́льниці, і кропи́льниці, і го́рнята, і свічники́, і ложки́, і жерто́вні миски, і що було золоте — забрав золото, а що срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.
Начальник телохранителей взял с собой тазы, жаровни, большие чаши, котлы, подсвечники, ковши и чаши, которые использовались для подношения напитков, — всё, что было из золота и серебра.
Два стовпи́, одне море, дванадцять мідяни́х волів, що під підста́вами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для міді всіх цих речей!
Две колонны, бронзовое море, двенадцать бронзовых волов и передвижные подставы были очень тяжёлыми. Эти вещи для храма Господнего сделал царь Соломон. Бронза была очень тяжёлой, и её нельзя было взвесить.
А стовпи́ — вісімнадцять ліктів високість одно́го стовпа́, і шнуро́к на дванадцять лі́ктів оточував його, а грубина́ його — чотири пальці, всере́дині поро́жнявий.
Каждая из этих колонн была высотой в восемнадцать локтей и двенадцати локтей в окружности. Колонны были полые, и стены каждой из них были толщиной в четыре пальца.
І ма́ковиця на ньому — мідяна́, а високість однієї ма́ковиці — п'ять ліктів та мере́жка, і грана́тові я́блука на ма́ковиці навко́ло, усе мідь. І для другого стовпа́ — так само, і грана́тові я́блука.
Бронзовые венцы на верху первой колонны были высотой в пять локтей и были украшены вокруг сетью и гранатовыми яблоками. На второй колонне гранаты были такими же, как и на первой.
І було грана́тових я́блук дев'ятдеся́т і шість на кожну сто́рону, усіх грана́тових я́блук на мере́жці навко́ло — сто.
По всем сторонам колонн было девяносто шесть гранатовых яблок, а на венце их было сто.
І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожі́в поро́га.
Начальник телохранителей взял Сераию и Цефанию в плен. Сераия был первосвященником, а Цефаний был вторым по рангу. Кроме того, в плен забрали и трёх специальных охранников входа в храм Господа.
А з міста взяв він одного е́внуха, що був начальником над військо́вими, та се́меро чоловіка з тих, що бачать царе́ве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вого відділу, що записував наро́д кра́ю до військо́вого відділу, і шістдеся́т чоловіка з наро́ду кра́ю, що знахо́дилися в місті.
Они забрали офицеров, ответственных за солдат, и семерых царских советников, которые ещё были в Иерусалиме. Взяли в плен и писца, отвечающего за набор в армию, и шестьдесят простых людей, бывших в городе.
І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
Навузардан взял всех вышеназванных и привёл их к царю Вавилона в город Ривлу, в земле Емаф.
І вдарив їх вавилонський цар, і позабива́в їх у Рівлі, у хаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі!
Там, в Ривле, царь приказал убить всех этих людей. И люди Иудеи были изгнаны из их страны.
Оце той наро́д, що вигнав Навуходоно́сор: у сьомому році — три тисячі й двадцять і три юдеї.
Вот как много народа увёл в плен Навуходоносор: на седьмой год его правления в Вавилоне три тысячи двадцать три человека были взяты из Иудеи.
У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.
На восемнадцатый год правления Навуходоносора в Вавилоне восемьсот тридцать два человека были взяты из Иерусалима.
У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ — чотири тисячі й шість сотень.
На двадцать третий год правления Навуходоносора Навузардан взял семьсот сорок пять человек из Иудеи. Всего четыре тысячи шестьсот человек были пленены.
І сталося за тридцятого й сьомого року вигна́ння Єгояки́ма, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, зми́лувався над Єгояки́мом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.
Иоаким, царь Иудеи, пробыл в тюрьме Вавилона тридцать семь лет. В то время Евильмеродах, хорошо к нему относившийся, отпустил его. Это было в том же году, когда Евильмеродах стал царём Вавилона. Евильмеродах освободил Иоакима из тюрьмы на двадцать пятый день двенадцатого месяца.
І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
Евильмеродах был добр к Иоакиму и поставил престол его чести выше других царей, бывших в Вавилоне.
І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
И снял Иоаким с себя тюремные одежды, и до конца жизни всегда сидел за царским столом.