Переклад Огієнка

New King James Version

Я той муж, який бачив біду́ від жезла́ Його гніву, —

1

The Prophet’s Anguish and Hope

I am the man who has seen affliction by the rod of His wrath.

2

Він прова́див мене й допрова́див до те́мряви, а не до світла.

2

He has led me and made me walk
In darkness and not in light.

3

Лиш на мене все зно́ву обе́ртає руку Свою́ цілий день.

3

Surely He has turned His hand against me
Time and time again throughout the day.

4

Він ви́снажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторо́щив,

4

He has aged my flesh and my skin,
And broken my bones.

5

обгородив Він мене, і мене оточи́в гіркото́ю та му́кою,

5

He has besieged me
And surrounded me with bitterness and [a]woe.

6

у темно́ті мене посадив, мов померлих давно́.

6

He has set me in dark places
Like the dead of long ago.

7

Обгороди́в Він мене — і не ви́йду, тяжки́ми вчинив Він кайда́ни мої.

7

He has hedged me in so that I cannot get out;
He has made my chain heavy.

8

І коли я кричу́ й голошу́, затикає Він вуха Свої на молитву мою,

8

Even when I cry and shout,
He shuts out my prayer.

9

Камінням обте́саним обгородив Він доро́ги мої, повикри́влював стежки́ мої.

9

He has blocked my ways with hewn stone;
He has made my paths crooked.

10

Він для мене ведме́дем чату́ючим став, немов лев той у схо́вищі!

10

He has been to me a bear lying in wait,
Like a lion in [b]ambush.

11

Поплутав доро́ги мої та розша́рпав мене́, учинив Він мене опусто́шеним!

11

He has turned aside my ways and torn me in pieces;
He has made me desolate.

12

Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли́, —

12

He has bent His bow
And set me up as a target for the arrow.

13

пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́

13

He has caused the [c]arrows of His quiver
To pierce my [d]loins.

14

Для всього наро́ду свого я став посміхо́виськом, глумли́вою піснею їхньою цілий день.

14

I have become the ridicule of all my people —
Their taunting song all the day.

15

Наси́тив мене гіркото́ю, мене напоїв полино́м.

15

He has filled me with bitterness,
He has made me drink wormwood.

16

І стер мені зу́би жорство́ю, до по́пелу кинув мене,

16

He has also broken my teeth with gravel,
And [e]covered me with ashes.

17

і душа моя спо́кій згубила, забув я добро́.

17

You have moved my soul far from peace;
I have forgotten [f]prosperity.

18

І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподіва́ння на Господа.

18

And I said, “My strength and my hope
Have perished from the Lord.”

19

Згадай про біду́ мою й му́ку мою, про поли́н та отру́ту, —

19

Remember my affliction and roaming,
The wormwood and the [g]gall.

20

душа моя згадує безпереста́нку про це, і гнеться в мені.

20

My soul still remembers
And [h]sinks within me.

21

Оце я нага́дую серцеві своєму, тому то я маю надію:

21

This I recall to my mind,
Therefore I have hope.

22

Це милість Господня, що ми не поги́нули, бо не нокінчи́лось Його милосердя, —

22

Through the Lord’s mercies we are not consumed,
Because His compassions fail not.

23

нове́ воно кожного ра́нку, велика бо вірність Твоя!

23

They are new every morning;
Great is Your faithfulness.

24

Господь — це мій у́діл, — говорить душа моя, — тому́ я надію на Нього склада́ю!

24

“The Lord is my portion,” says my soul,
“Therefore I hope in Him!”

25

Господь добрий для тих, хто наді́ю на Нього кладе́, для душі, що шукає Його́!

25

The Lord is good to those who wait for Him,
To the soul who seeks Him.

26

Добре, коли люди́на в мовча́нні надію кладе́ на спасі́ння Господнє.

26

It is good that one should hope and wait quietly
For the salvation of the Lord.

27

Добре для мужа, як носить ярмо́ в своїй мо́лодості, —

27

It is good for a man to bear
The yoke in his youth.

28

нехай він самі́тно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його́;

28

Let him sit alone and keep silent,
Because God has laid it on him;

29

хай закриє він по́рохом у́ста свої, може є ще надія;

29

Let him put his mouth in the dust —
There may yet be hope.

30

хай що́ку тому підставля́є, хто його б'є, своєю ганьбою наси́чується.

30

Let him give his cheek to the one who strikes him,
And be full of reproach.

31

Бо Господь не наві́ки ж покине!

31

For the Lord will not cast off forever.

32

Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю,—

32

Though He causes grief,
Yet He will show compassion
According to the multitude of His mercies.

33

бо не мучить Він з серця Свого́, і не засмучує лю́дських синів.

33

For He does not afflict [i]willingly,
Nor grieve the children of men.

34

Щоб топта́ти під своїми ногами всіх в'я́знів землі,

34

To crush under one’s feet
All the prisoners of the earth,

35

щоб перед обличчям Всевишнього право люди́ни зігнути,

35

To turn aside the justice due a man
Before the face of the Most High,

36

щоб гноби́ти люди́ну у справі судо́вій його́, — оцьо́го не має на оці Госпо́дь!

36

Or subvert a man in his cause —
The Lord does not approve.

37

Хто то скаже — і станеться це, як Господь того не наказав?

37

Who is he who speaks and it comes to pass,
When the Lord has not commanded it?

38

Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, — зле та добре?

38

Is it not from the mouth of the Most High
That woe and well-being proceed?

39

Чого ж нарікає люди́на жива? Нехай ска́ржиться кожен на гріх свій.

39

Why should a living man [j]complain,
A man for the punishment of his sins?

40

Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!

40

Let us search out and examine our ways,
And turn back to the Lord;

41

підіймі́мо своє серце та руки до Бога на небі!

41

Let us lift our hearts and hands
To God in heaven.

42

Спроневі́рились ми й неслухня́ними стали, тому́ не пробачив Ти нам,

42

We have transgressed and rebelled;
You have not pardoned.

43

закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,

43

You have covered Yourself with anger
And pursued us;
You have slain and not pitied.

44

закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла.

44

You have covered Yourself with a cloud,
That prayer should not pass through.

45

Сміття́м та оги́дою нас Ти вчинив між наро́дами,

45

You have made us an offscouring and refuse
In the midst of the peoples.

46

наші всі вороги́ пороззявля́ли на нас свого рота,

46

All our enemies
Have opened their mouths against us.

47

страх та яма на нас поприхо́дили, руїна й погибіль.

47

Fear and a snare have come upon us,
Desolation and destruction.

48

Моє око сплива́є пото́ками во́дними через нещастя дочки́ мого люду.

48

My eyes overflow with rivers of water
For the destruction of the daughter of my people.

49

Виливається око моє безупи́нно, нема бо пере́рви,

49

My eyes flow and do not cease,
Without interruption,

50

аж поки не згля́неться та не побачить Госпо́дь із небе́с, —

50

Till the Lord from heaven
Looks down and sees.

51

моє око вчиняє журбу́ для моєї душі через до́чок усіх мого міста.

51

My eyes bring suffering to my soul
Because of all the daughters of my city.

52

Ло́влячи, ло́влять мене, немов птаха, мої вороги безпричи́нно,

52

My enemies without cause
Hunted me down like a bird.

53

життя моє в яму замкну́ли вони, і камі́ннями кинули в мене.

53

They [k]silenced my life in the pit
And threw [l]stones at me.

54

Пливуть мені во́ди на го́лову, я говорю́: „Вже погу́блений я!“

54

The waters flowed over my head;
I said, “I am cut off!”

55

Кликав я, Господи, Йме́ння Твоє́ із найглибшої ями,

55

I called on Your name, O Lord,
From the lowest pit.

56

Ти чуєш мій голос, — не захо́вуй же ву́ха Свого від зо́йку мого́, від блага́ння мого!

56

You have heard my voice:
“Do not hide Your ear
From my sighing, from my cry for help.”

57

Ти близьки́й того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: „Не бійся!“

57

You drew near on the day I called on You,
And said, “Do not fear!”

58

За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.

58

O Lord, You have pleaded the case for my soul;
You have redeemed my life.

59

Ти бачиш, о Господи, кривду мою, — розсуди ж Ти мій суд!

59

O Lord, You have seen [m]how I am wronged;
Judge my case.

60

Усю їхню по́мсту ти бачиш, всі за́думи їхні на мене,

60

You have seen all their vengeance,
All their schemes against me.

61

Ти чуєш, о Господи, їхні нару́ги, всі за́думи їхні на ме́не,

61

You have heard their reproach, O Lord,
All their schemes against me,

62

мову повста́нців на мене та їхнє буркоті́ння на мене ввесь день.

62

The lips of my enemies
And their whispering against me all the day.

63

Побач їхнє сиді́ння та їхнє встава́ння, — як за́вжди глумли́ва їхня пісня!

63

Look at their sitting down and their rising up;
I am their taunting song.

64

Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!

64

Repay them, O Lord,
According to the work of their hands.

65

Подай їм темно́ту на серце, прокля́ття Твоє нехай буде на них!

65

Give them [n]a veiled heart;
Your curse be upon them!

66

Своїм гнівом жени їх, і ви́губи їх з-під Господніх небе́с!

66

In Your anger,
Pursue and destroy them
From under the heavens of the Lord.

Паралельне читання

Переклад Огієнка

New King James Version

Плач Єремії 3

Lamentations 3