Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —
Вспомни, Господи, что над нами совершилось; призри и посмотри на поругание наше.
наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!
Наследие наше перешло к чужим, домы наши — к иноплеменным;
Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!
мы сделались сиротами, без отца; матери наши — как вдовы.
Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.
Воду свою пьём за серебро, дрова наши достаются нам за деньги.
У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!
Нас погоняют в шею, мы работаем и не имеем отдыха.
До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!
Протягиваем руку к Египтянам, к Ассириянам, чтобы насытиться хлебом.
Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!
Отцы наши грешили: их уже нет, а мы несём наказание за беззакония их.
Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.
Рабы господствуют над нами, и некому избавить от руки их.
Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.
С опасностью жизни от меча, в пустыне достаём хлеб себе.
Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,
Кожа наша почернела, как печь, от жгучего голода.
Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.
Жён бесчестят на Сионе, девиц — в городах Иудейских.
Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.
Князья повешены руками их, лица старцев не уважены.
Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.
Юношей берут к жерновам, и отроки падают под ношами дров.
Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,
Старцы уже не сидят у ворот; юноши не поют.
втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.
Прекратилась радость сердца нашего; хороводы наши обратились в сетование.
Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —
Упал венец с головы нашей; горе нам, что мы согрешили!
тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,
От сего-то изнывает сердце наше; от сего померкли глаза наши.
через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.
Оттого, что опустела гора Сион, лисицы ходят по ней.
Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:
Ты, Господи, пребываешь вовеки; престол Твой — в род и род.
Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
Для чего совсем забываешь нас, оставляешь нас на долгое время?
Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!
Обрати нас к Тебе, Господи, и мы обратимся; обнови дни наши, как древле.