Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —
Господи, вспомни, что с нами случилось. Посмотри на наш позор.
наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!
Наша земля чужестранцам отдана была, чужим наши дома достались.
Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!
Сиротами мы стали без отца, а наши матери — как вдовы.
Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.
Должны мы воду питьевую покупать, и за дрова должны платить мы.
У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!
Ярмо на шею нас заставили надеть. Изнемогаем мы, и отдыха нам нет.
До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!
С Египтом и Ассирией мы соглашенье заключили, чтоб хлеба вдоволь получить.
Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!
Против Тебя грешили наши предки. Их уже нет, а мы за их грехи страдаем.
Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.
Рабы теперь над нами правят, и некому от них спасти нас.
Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.
Хлеб достаём себе в пустыне, жизнью рискуя от меча.
Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,
От жгучего голода наша кожа горяча, как печь.
Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.
Враги насилуют женщин в Сионе, бесчестят их в городах Иудейских.
Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.
Враги повесили наших князей. Они не почитают наших старцев.
Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.
Наших юношей они заставили на мельнице зерно молоть, отроки под тяжестью дров спотыкаются.
Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,
Старцы уже не сидят у городских ворот, и юноши не поют.
втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.
Радость ушла из наших сердец. Наши танцы обратились в плач над мёртвыми.
Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —
Корона с головы упала нашей. Несчастья к нам пришли за то, что мы грешили.
тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,
От того ослабели наши сердца, и притупились глаза наши.
через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.
Гора Сион пустынной стала, лисицы бегают по ней.
Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:
Но Ты, Господи, правишь вечно. Твой престол стоит из поколенья в поколенье.
Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
Для чего Ты забыл нас навсегда, зачем оставил нас на долгое время?
Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!
Возврати нас к Себе, Господи. Мы с радостью к Тебе вернёмся. Сделай нашу жизнь, как прежде.