Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім'я́м Валтасар, а слово це — правда та великий труд; і він зрозумів те слово, і мав зрозумі́ння того виді́ння.
У третьому році Кира, царя персів, Даниїлові, якого названо іменем Валтасар, було об’явлене слово, і слово правдиве, і йому дано велику силу і розуміння у видінні.
„Тими днями я, Даниїл, був у жало́бі три тижні ча́су.
У ті дні я, Даниїл, плакав три тижні днів.
Лю́бої стра́ви я не їв, а м'ясо й вино не вхо́дило до моїх уст, і нама́щуватися — не нама́щувався я аж до ви́повнення цих трьох тижнів ча́су.
Улюбленого хліба я не їв, і м’ясо та вино не ввійшли до моїх уст, і я помазанням не помазався аж до завершення трьох тижнів днів.
А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я нри великій річці, — це Хідде́кел.
Двадцять четвертого дня першого місяця я був поблизу великої ріки, вона є Еддекел.
І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одя́гнений у льняну́ одіж, а сте́гна його опере́зані золотом з Уфазу.
Я підняв свої очі й побачив, аж ось один чоловік, одягнений у баддім [1] , і його стегна підперезані золотом Офаза,
А тіло його — як топа́з, а обличчя його — як вид бли́скавки, а очі його — як огняне́ по́лум'я, а раме́на його та ноги його — ніби блиску́ча мідь, а звук слів його — як гук на́товпу.
і його тіло, наче Тарсіс, і його обличчя, наче вигляд блискавки, і його очі, наче вогняні світильники, і його руки і литки, наче вигляд виблискуючої міді, а голос його слів, наче голос натовпу.
А я, Даниїл, сам бачив це виді́ння, а люди, що були ра́зом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремті́ння спало на них, і вони повтікали в укриття́.
І я, Даниїл, один побачив видіння, а мужі, що зі мною, не бачили видіння, але великий жах напав на них, і вони втекли, охоплені страхом.
А я зостався сам, і бачив це велике виді́ння, — і не зоста́лося в мені сили, а краса́ обличчя мого змінилася й зни́щилася, і я не заде́ржав у собі сили.
І я залишився сам, і побачив це велике видіння, і в мені не залишилося сили, і моя слава змінилася на знищення, і я не втримав силу.
І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі.
І я почув голос його слів, і коли я його почув, то я був діткнений і припав своїм обличчям до землі.
І ось рука доторкну́лася до мене, і звела́ мене на коліна мої та на долоні моїх рук.
І ось рука, що до мене доторкалася, підвела мене на мої коліна.
І сказав він до мене: „Даниїле, му́жу любий, зрозумій ті слова́, що я скажу́ тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я по́сланий до тебе!“ А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів.
І він сказав мені: Даниїле, улюблений чоловіче, зрозумій слова, які я говорю тобі, і стань на твоєму місцезнаходженні, бо тепер я посланий до тебе. І коли він говорив це слово до мене, я встав, трясучись.
А він промовив до мене: „Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокори́тися перед лицем твого Бога, були почуті слова́ твої, і я прийшов ради твоїх слів.
А він сказав мені: Не бійся, Даниїле! Бо від першого дня, в який ти віддав своє серце, щоб розуміти і терпіти зло перед твоїм Богом, твої слова були почуті, і я прийшов через твої слова.
Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів.
І володар царства персів стояв супроти мене двадцять один день, і ось Михаїл, один із перших володарів, прийшов мені допомогти, і я його залишив там з володарем царства персів,
І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму наро́дові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні“.
і прийшов сказати тобі, що спіткає твій народ в останні дні, бо видіння ще на дні.
А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів.
І коли він говорив зі мною згідно із цими словами, я поклав своє обличчя на землю, і я був приголомшений.
І ось хтось, як подоба до лю́дських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: „Мій пане, у цьому видінні оберну́лися на мене бо́лі мої, і я не заде́ржав сили в собі.
І ось, наче подоба людського сина доторкнулася до моїх губ. Я відкрив свої уста і заговорив, і я промовив до того, що стояв переді мною: Господи, у моєму видінні повернулися в мені мої нутрощі, і я не мав сили.
І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?“
Тож як зможе Твій раб, Господи, говорити із цим моїм Господом? І я, — від тепер не стоятиме в мені сила, і в мені не залишилося духу.
І знов доторкнувся до мене хтось, як вид люди́ни, і зміцни́в мене,
А він продовжив і доторкнувся мене, — наче вигляд людини, — і мене підкріпив,
та й сказав: „Не бійся, любий му́жу, — мир тобі! Будь міцни́й і будь си́льний!“ А коли він говорив зо мною, я зміцни́вся й сказав: „Нехай говорить мій пан, бо я зміцни́вся!“
і він сказав мені: Не бійся, улюблений чоловіче, мир тобі! Будь мужнім і будь сильним! І коли він говорив зі мною, то я скріпився і сказав: Нехай говорить Господь мій, бо ти мене скріпив.
І він сказав: „Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я верта́юсь, щоб воювати з пе́рським кня́зем, а коли ви́йду, то ось при́йде грецький князь.
І він сказав: Чи ти знаєш, чому я до тебе прийшов? Тож тепер я повернуся, щоб воювати з володарем персів. І я відходив, а володар греків приходив.