Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
А за другого року Навуходоносорового царюва́ння присни́лися Навуходоносорові сни. І занепоко́ївся дух його, і сон його утік від нього.
На втором году правления Навуходоносора,6 ему приснились сны; он встревожился духом и не мог заснуть.
І сказав цар покли́кати чарівникі́в та заклиначі́в, і чаклуні́в та халде́їв, щоб розповіли́ царе́ві його сни. І вони поприхо́дили, і поставали перед царськи́м обличчям.
Тогда царь призвал всех чародеев, волшебников, колдунов и мудрецов-халдеев,7 чтобы они рассказали, что ему приснилось. Когда они пришли и встали перед царем,
І сказав до них цар: „Снився мені сон, і занепоко́ївся дух мій, щоб пізнати той сон.“
он сказал им:
— Мне снился сон, и мой дух тревожится, желая понять, что это был за сон.
— Мне снился сон, и мой дух тревожится, желая понять, что это был за сон.
А халде́ї говорили царе́ві по-араме́йському: „Ца́рю, живи навіки! Розкажи перше сон своїм рабам, а ми об'явимо ро́зв'язку“.
Тогда мудрецы-халдеи8 ответили царю по-арамейски9:
— О царь, живи вечно! Расскажи твоим слугам этот сон, и мы истолкуем его.
— О царь, живи вечно! Расскажи твоим слугам этот сон, и мы истолкуем его.
Цар відповів та й сказав до халдеїв: „Моє слово невідкличне: якщо ви не розповісте́ мені сна та його ро́зв'язку, будете почетверто́вані, а ваші доми обе́рнуться в руїни.
Царь ответил мудрецам-халдеям10:
— Вот что я решил: если вы сами не расскажете мне содержание сна и его истолкование, то вас разрубят на куски, а ваши дома превратятся в груды развалин.
— Вот что я решил: если вы сами не расскажете мне содержание сна и его истолкование, то вас разрубят на куски, а ваши дома превратятся в груды развалин.
А якщо ви розповісте́ сон та його ро́зв'язку, оде́ржите від мене да́ри й нагоро́ду та велику честь; тому об'явіть мені сон та його ро́зв'язку“.
Но если вы расскажете мне этот сон и истолкуете его, то получите от меня подарки, награды и великие почести. Итак, расскажите мне этот сон и истолкуйте его.
Вони відповіли́ вдруге та й сказали: „Цар перше розкаже сон своїм рабам, а ми об'я́вимо ро́зв'язку“.
Они ответили еще раз:
— Пусть царь расскажет своим слугам сон, а мы истолкуем его.
— Пусть царь расскажет своим слугам сон, а мы истолкуем его.
Цар відповів та й сказав: „Я знаю напевно, що ви хочете виграти час, бо бачите, що слово моє невідкли́чне.
Тогда царь сказал:
— Я точно знаю, вы стараетесь выиграть время, потому что видите, что я решил так:
— Я точно знаю, вы стараетесь выиграть время, потому что видите, что я решил так:
Якщо ви не розкажете мені сна, то один у вас за́дум, бо ви змовилися говорити передо мною лож та неправду, аж по́ки змі́ниться час. Тому́ розкажіть мені сон, і я пізнаю, що́ ви об'явите мені, і його ро́зв'язку“.
если не расскажете мне сон, то вас ждет одно наказание. Вы сговорились плести мне ложь и обман в надежде, что дело изменится. Итак, расскажите мне сон, и я узнаю, что вы можете мне его истолковать.
Халдеї відповіли́ перед царем та й сказали: „Нема на суходо́лі люди́ни, що могла б об'явити цареву справу, бо жоден великий та панівни́й цар не питався такої речі від жодного чарівника́ й заклинача́ та халде́я.
Мудрецы-халдеи ответили царю:
— На земле нет человека, который мог бы сделать то, чего просит царь! Никакой царь, как бы он ни был велик и могуществен, никогда не просил такого ни у одного чародея, волшебника или мудреца-халдея.
— На земле нет человека, который мог бы сделать то, чего просит царь! Никакой царь, как бы он ни был велик и могуществен, никогда не просил такого ни у одного чародея, волшебника или мудреца-халдея.
А справа, про яку питається цар, тяжка́, і немає таких, що об'явили б її перед царем, окрім богі́в, що не мають своїх ме́шкань ра́зом із тілом“.
То, о чем просит царь, слишком трудно. Никто не может открыть этого царю, кроме богов, а они среди людей не живут.
За це цар розгнівався, та сильно розпі́нився, і наказав вигубити всіх вавилонських мудреці́в.
Это так разгневало и разъярило царя Вавилона, что он приказал казнить всех мудрецов Вавилона.
І вийшов нака́з, і вбивали мудреці́в, і шукано Даниїла та його товариші́в, щоб повбива́ти.
Был издан указ предать смерти всех мудрецов, и Даниила с его друзьями искали, чтобы предать их смерти.
Того ча́су Даниїл розповів розважно та розумно Арйохові, начальникові царсько́ї сторожі, що вийшов був побива́ти вавилонських мудреці́в.
Когда Ариох, начальник царских стражей, вышел предать смерти Вавилонских мудрецов, Даниил заговорил с ним с мудростью и рассудительностью.
Він заговорив та й сказав Арйохові, царсько́му владиці: „Чому́ такий жорстокий нака́з від царя?“ Тоді Арйо́х розповів Даниїлові справу.
Он спросил царского сановника:
— Почему царь издал такой суровый указ?
И Ариох рассказал обо всем Даниилу.
— Почему царь издал такой суровый указ?
И Ариох рассказал обо всем Даниилу.
І Даниїл увійшов, і просив просити від царя, щоб дав йому ча́су, і він об'явить цареві ро́зв'язку сна.
Тогда Даниил пошел к царю и попросил дать ему время, чтобы истолковать этот сон.
Тоді Даниїл пішов до свого дому, і завідо́мив про справу товариші́в своїх, Ананію, Мисаїла та Азарію,
Даниил вернулся домой и рассказал об этом своим друзьям: Ханании, Мисаилу и Азарии.
щоб просили милости від Небесного Бога на цю таємни́цю, щоб не вигубили Даниїла та товариші́в його ра́зом з рештою вавилонських мудреці́в.
Он сказал им просить у Бога небес11 милости, чтобы Он открыл им эту тайну, и они не были казнены вместе с остальными вавилонскими мудрецами.
Тоді Даниїлові відкрита була таємни́ця в нічно́му виді́нні, і Даниїл просла́вив Небесного Бога.
Ночью эта тайна была открыта Даниилу в видении. Даниил восславил Бога небес
Даниїл заговорив та й сказав: „Нехай буде благослове́нне Боже Ім'я́ від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила.
такими словами:
— Слава имени Божьему вовеки;
у Него мудрость и сила.
І Він зміняє часи́ та по́ри року, скидає царів і настановляє царів, дає мудрість мудрим, і пізна́ння розумним.
Он сменяет времена и эпохи;
Он возводит царей и низлагает.
Он дает мудрость мудрым
и знание разумным.
Він відкриває глибоке та сховане, знає те, що в те́мряві, а світло спочиває з Ним.
Он открывает глубокое и сокровенное;
Он знает, что таится во тьме,
и свет обитает с Ним.
Тобі, Боже батьків моїх, я дякую та сла́влю Тебе, що Ти дав мені мудрість та силу, а тепер відкри́в мені, що я від Тебе просив, — бо Ти відкрив нам справу царе́ву“.
Благодарю и славлю Тебя, Бог моих отцов;
Ты дал мне мудрость и силу.
Ты открыл мне то, о чем мы Тебя молили,
Ты открыл нам царский сон!
Пото́му Даниїл пішов до Арйоха, якого цар призна́чив ви́губити вавилонських мудреці́в. Пішов він та й так йому сказав: „Не губи вавилонських мудреці́в! Заведи мене перед царя, — і я об'явлю́ цареві ро́зв'язку сна“.
Даниил пошел к Ариоху, которому царь велел казнить вавилонских мудрецов, и сказал ему:
— Не казни вавилонских мудрецов. Отведи меня к царю, и я истолкую ему его сон.
— Не казни вавилонских мудрецов. Отведи меня к царю, и я истолкую ему его сон.
Тоді Арйо́х негайно привів Даниїла перед царя, та й сказав йому так: „Знайшов я мужа з синів Юдиного вигна́ння, що об'я́вить царе́ві ро́зв'язку сна“.
Ариох тотчас же отвел Даниила к царю и сказал:
— Я нашел среди пленников из Иудеи человека, который может рассказать царю, что означает его сон.
— Я нашел среди пленников из Иудеи человека, который может рассказать царю, что означает его сон.
Цар заговорив та й сказав Даниїлові, що йому було йме́ння Валтаса́р: „Чи ти можеш об'явити мені сон, якого я бачив, та його ро́зв'язку?“
Царь спросил Даниила (называемого также Белтешаццаром):
— Ты можешь рассказать мне о том, что я видел во сне, и истолковать это?
— Ты можешь рассказать мне о том, что я видел во сне, и истолковать это?
Даниїл відповів перед царем та й сказав: „Таємни́ці, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці́, ані заклиначі́, ані чарівники́, ані віщуни́.
Даниил ответил:
— Ни один мудрец, волшебник, чародей или колдун не мог открыть царю тайны, о которой он спрашивал,
— Ни один мудрец, волшебник, чародей или колдун не мог открыть царю тайны, о которой он спрашивал,
Але є на небеса́х Бог, що відкриває таємниці, і Він завідо́мив царя Навуходоно́сора про те, що́ бу́де в кінці днів. Твій сон та виді́ння твоєї голови на ложі твоїм — оце вони:
но на небе есть Бог, открывающий тайны. Он показал царю Навуходоносору то, что должно произойти в последние дни. Вот сон и видения, которые ты видел, лежа в постели:
Тобі, ца́рю, прихо́дили на ложе твоє думки́ твої про те, що́ буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що́ буде.
Когда ты лежал в постели, о царь, твой разум обратился к будущему, и Открывающий тайны показал тебе то, что должно произойти.
А мені ця таємниця відкрита не через мудрість, що була б у мені більша від мудрости всіх живих, а тільки на те, щоб об'явити царе́ві роз́в'язку, і ти пізна́єш думки́ свого серця.
А мне эта тайна была открыта не потому, что у меня больше мудрости, чем у прочих людей, но для того, чтобы ты, о царь, мог узнать истолкование и понять то, что прошло через твой ум.
Ти, ца́рю, бачив, аж ось один великий бовва́н, — бовван цей величе́зний, а блиск його дуже си́льний; він стояв перед тобою, а ви́гляд його був страшни́й.
Ты посмотрел, о царь, и вот, перед тобой стояла большая статуя — огромная, сияющая ослепительным блеском, ужасная на вид статуя.
Цей бовва́н такий: голова його — з чистого золота, груди його та раме́на його — зо срі́бла, нутро́ його та стегно́ його — з міді,
Голова статуи была из чистого золота, грудь и руки из серебра, живот и бедра из бронзы,
голі́нки його — з заліза, но́ги його — частинно з заліза, а частинно з глини.
ноги из железа, а ступни частью из железа, частью из обожженной глины.
Ти бачив, аж ось одірва́вся камінь сам, не через ру́ки, і вдарив бовва́на по нога́х його, що з заліза та з глини, — і розторо́щив їх.
Пока ты смотрел, откололся камень, без помощи человеческих рук. Он ударил статую по ступням из железа и обожженной глины и раздробил их.
Того ча́су розторо́щилося, як одне, — залізо, глина, мідь, срі́бло та золото, і вони стали, немов та поло́ва з то́ку жнив, а вітер їх розві́яв, і не знайшлося по них жодного слі́ду; а камінь, що вдарив того бовва́на, став великою горою, і напо́внив усю землю.
И в тот же миг железо, обожженная глина, бронза серебро и золото разбились на куски и стали, как мякина на току летом. Ветер унес их, не оставив и следа. Но камень, который ударил в статую, превратился в огромную гору и заполнил всю землю.
Оце той сон, а його ро́зв'язку зараз скажемо перед царем.
Таков был сон, а теперь истолкуем его царю.
Ти, ца́рю, цар над царя́ми, якому Небесний Бог дав царство, вла́ду й міць та славу.
Ты, о царь, есть царь царей. Бог небес дал тебе владычество и силу, могущество и славу;
І скрізь, де ме́шкають лю́дські сини, польова́ звірина́ та птаство небесне, Він дав їх у твою руку, та вчинив тебе пану́ючим над усіма́ ними. Ти — голова, що з золота.
Он отдал в твои руки человеческий род, полевых зверей и небесных птиц. Где бы они ни жили, Он сделал тебя владыкой над всеми ними. Ты и есть та золотая голова.
А по тобі постане інше царство, нижче від тебе, і царство третє, інше, що з міді, яке буде панувати над усією землею.
После тебя поднимется другое царство, уступающее твоему. После него — третье царство, бронзовое, которое будет править всей землей.
А царство четверте буде си́льне, як залізо, бо залізо товче́ й розбиває все, так і воно стовче́ й розі́б'є, як залізо, що все розбиває.
Наконец, явится четвертое царство, крепкое, как железо — ведь железо все разбивает и все крушит — и как всесокрушающее железо, оно раздробит и сокрушит все остальные.
А що ти бачив но́ги та па́льці частинно з ганча́рської глини, частинно з заліза, то це буде поді́лене царство, і в ньому бу́де трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейко́ю глиною.
И как ты видел то, что ступни и пальцы ступней были частью из обожженной глины и частью из железа, так и царство это будет разделенным; но будет в нем и от крепости железа, ведь ты видел, что железо смешано с обожженной глиной.
А пальці ніг частинно з заліза, а частинно з глини, то й частина царства буде си́льна, а частина буде ламли́ва.
Так как пальцы ступней были частью из железа и частью из глины, то и царство это будет частью крепким, частью хрупким.
А що бачив ти залізо, змішане з глейко́ю глиною, то вони змішані бу́дуть лю́дським насінням, а не будуть приляга́ти одне до о́дного, як залізо не змішується з глиною.
И так как ты видел железо смешанным с обожженной глиной, так и его народ будет смешанным, но не пребудет в единстве, как невозможно смешать железо и глину.
А за днів тих царів Небесний Бог поставить ца́рство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде ві́ддане іншому наро́дові. Воно потовче́ й покінчи́ть усі ті царства, а само буде стояти навіки.
В дни тех царей Бог небес установит царство, которое никогда не погибнет и не перейдет к другому народу. Оно сокрушит все эти царства и положит им конец, но само пребудет вовеки.
Бо ти бачив, що з гори відірва́вся камінь сам, не руками, і пото́вк залізо, мідь, гли́ну, срі́бло та золото. Великий Бог об'явив царе́ві те, що станеться по́тім. А сон цей певний, і певна його ро́зв'язка!“
Таково значение видения о камне, отколовшемся от горы, без помощи человеческих рук — камне, разбившем железо, бронзу, обожженную глину, серебро и золото на куски.
Великий Бог показал царю то, что произойдет в будущем. Истинен сон и верно истолкование.
Великий Бог показал царю то, что произойдет в будущем. Истинен сон и верно истолкование.
Тоді цар Навуходоно́сор упав на своє обличчя й поклонився Даниїлові, і наказав прино́сити йому хлі́бну жертву та лю́бі па́хощі!
Тогда царь Навуходоносор пал ниц перед Даниилом и повелел почтить его приношениями и возжиганием благовоний.
Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“
Царь сказал Даниилу:
— Несомненно, ваш Бог есть Бог богов и Владыка царей, открывающий тайны, раз ты смог открыть эту тайну.
— Несомненно, ваш Бог есть Бог богов и Владыка царей, открывающий тайны, раз ты смог открыть эту тайну.
Тоді цар звели́чив Даниїла, і дав йому числе́нні дару́нки, і вчинив його паном над усім вавилонським кра́єм, і великим провіднико́м над усіма вавилонськими мудреця́ми.
Затем царь возвысил Даниила и дал ему множество ценных подарков. Он сделал его правителем всей провинции Вавилон и главой всех ее мудрецов.