Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Даниїла 5) | (Даниїла 7) →

Переклад Огієнка

Cовременный перевод WBTC

  • А мі́дянин Да́рій оде́ржав царство в віці шостидесяти́ й двох ро́ків.
  • Дарий решил поставить над всем своим царством сто двадцать сатрапов
  • Сподо́балося Дарієві, і він поставив над царством сто й двадцять сатра́пів, щоб були над усім царством.
  • и выбрал трёх человек, чтобы править над ними. Даниил был одним из этих трёх управляющих. Царь поставил этих людей с тем, чтобы никто не обманул его, и он бы не понёс урона в своём царстве.
  • А вище від них — три найвищі урядники, що одним із них був Даниїл, яким ці сатра́пи здавали звіт, а цар щоб не був пошкодо́ваний.
  • Даниил превосходил всех других управляющих, потому что был очень способным человеком и обладал добрым нравом. Даниил так нравился царю, что он помышлял уже поставить его управляющим над всем царством.
  • Тоді цей Даниїл блищав над найвищими урядниками та сатра́пами, бо в ньому був високий дух, і цар заду́мував поставити його над усім царством.
  • Когда другие сатрапы и управляющие услышали об этом, они стали завидовать Даниилу. Они стали искать предлога, чтобы обвинить его, и следили за тем, как он управляет царством; но они не находили ничего предосудительного и не могли обвинить его ни в чём. Даниил был очень честным и верным, никогда не обманывал царя и усердно работал.
  • Тоді найвищі урядники та сатра́пи стали шукати причини оска́ржити Даниїла в справі царства, але жодної причини чи ва́ди знайти не могли́, бо той був вірний, і жодна по́милка чи вада не була зна́йдена на нього.
  • В конце концов эти люди сказали: "Мы никогда не найдём предлога, чтобы обвинить Даниила, поэтому мы должны найти обвинение против него в законе его Бога".
  • Тоді ці люди сказали: „Ми не зна́йдемо на цього Даниїла жодної причини, якщо не зна́йдемо проти нього в зако́ні його Бога“.
  • Тогда два управляющих и сатрапы пошли все вместе к царю и сказали: "Царь Дарий, живи вовеки!
  • Тоді найвищі урядники та ті сатра́пи поспішили до царя, і так йому говорили: „Ца́рю Да́ріє, живи навіки!
  • Управляющие, наместники, сатрапы, советники и военачальники, все согласились между собой. Мы думаем, что царю надо издать повеление, и каждый должен выполнять его. Если кто в течение тридцати дней будет молиться какому-либо богу или человеку, кроме тебя, царь, то человек этот будет брошен в львиный ров.
  • Нара́дилися всі найвищі урядники царства, заступники та сатра́пи, радники та підсатрапи встановити царську́ постанову та видати заборо́ну, щоб аж до тридцяти день кожен, хто буде просити яке проха́ння від якогобудь бога чи люди́ни, крім від тебе, о ца́рю, був уки́нений до ле́в'ячої ями.
  • Утверди этот закон, царь, и подпиши бумагу, на которой он написан, чтобы закон нельзя было изменить, потому что мидийские и персидские законы не могут быть отменены или изменены".
  • Тепер, ца́рю, затверди́ цю заборону, і напиши це писа́ння, яке не могло б бути змінене за зако́ном мі́дян та персів, що не міг би бути відмі́нений“.
  • И царь Дарий издал этот закон и подписал его.
  • Тому́ цар Дарій написав це писа́ння та заборо́ну.
  • Даниил всегда молился Богу три раза в день. Три раза в день Даниил становился на колени, молился и прославлял Бога. Услышав о новом указе, Даниил отправился к себе домой. Он поднялся в свою комнату на крыше и подошёл к окнам, которые выходили прямо на Иерусалим. Даниил опустился на колени и стал молится, как он всегда это делал.
  • А Даниїл, коли довідався, що було написане те писа́ння, пішов до свого дому, — а ві́кна його в його го́рниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три уста́лені порі́ на день він па́дав на свої коліна, і молився та сла́вив свого Бога, бо робив так і перед тим.
  • Тогда эти люди подсмотрели и нашли Даниила молящегося и просящего Бога о помощи.
  • Тоді ці мужі поспішили до нього, і знайшли Даниїла, що він просив та благав свого Бога.
  • Они отправились к царю и стали говорить о законе, который тот издал. Они сказали: "Царь Дарий, не ты ли подписал закон, который говорит о том, что в последующие тридцать дней тот, кто станет молиться какому-либо богу, или человеку, кроме тебя, царь, будет брошен в львиный ров?" Царь ответил: "Да, я подписал этот закон. А законы мидян и персов не могут быть отменены или изменены".
  • Тоді вони підійшли й розповіли́ перед царем про царську́ заборону: „Чи ж не написав ти заборони, що кожна люди́на, яка буде просити аж до тридцяти день від якогобудь бога чи люди́ни, окрім від тебе, ца́рю, буде вкинена до ле́в'ячої ями?“ Цар відповів та й сказав: „Це слово певне, як право мі́дян та персів, що не може бути відмінене“.
  • И сказали тогда эти люди царю: "Даниил, один из пленников из Иудеи, ни во что тебя не ставит. Он не обращает никакого внимания на закон, подписанный тобою. Даниил всё ещё молится своему Богу три раза в день".
  • Тоді вони відповіли́ та й сказали перед царем: „Даниїл, що з вигна́ння Юдиних синів, не звернув уваги на тебе, о ца́рю, та на заборону, яку написав ти, і в три уста́лені порі́ на день приносить свою молитву“.
  • Услышав это, царь очень опечалился. Он решил спасти Даниила. До самого заката солнца он старался придумать, как бы спасти его.
  • Тоді цар, як почув це слово, сильно засмути́вся, і звернув свою думку на Даниїла, щоб його врятувати, і аж до за́ходу сонця силувався ви́зволити його.
  • Но те люди снова пришли к царю и сказали ему: "Помни царь, что закон мидян и персов говорит о том, что ни один закон или указ, подписанный царём, не может быть отменён или изменён".
  • Того ча́су ці мужі поспішили до царя, і говорили цареві: „Знай, ца́рю, що за правом мі́дян та персів усяка заборона та постанова, яку цар устано́вить, не може бути змі́нена“.
  • И тогда царь Дарий отдал приказ. Даниила привели и бросили в ров со львами. Царь сказал Даниилу: "Я надеюсь, что Бог, Которому ты молишься, спасёт тебя!"
  • Тоді цар звелів, і привели́ Даниїла, та й кинули до ле́в'ячої ями. Цар заговорив і сказав Даниїлові: „Твій Бог, що ти Йому служиш, Він за́вжди врятує тебе!“
  • Принесли большой камень и завалили им вход в львиный ров, а царь запечатал его своим перстнем и наложил свою печать на этот камень. Он также запечатал камень перстнями своих чиновников и наложил на него их печати. Это показывало, что никто не может отодвинуть тот камень и вывести Даниила из львиного рва.
  • І прине́сений був один камінь, і був покладений на о́твір ями, а цар запеча́тав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмо́ж, що не бу́де змінена Даниїлова справа.
  • После этого царь Дарий вернулся домой. Он ничего не ел в тот вечер, и не хотел, чтобы его развлекали. Всю ночь царь не мог уснуть.
  • Тоді цар пішов до свого пала́цу, і провів ніч у по́сті, і до нього не впроваджено нало́жниці, а сон його помандрува́в від нього.
  • На следующее утро царь Дарий встал на рассвете и поспешил к львиному рву.
  • Того ча́су цар устав за зірни́ці на світа́нку, і в по́спіху пішов до ле́в'ячої ями.
  • Он очень беспокоился, и когда подошёл ко рву, позвал Даниила: "Даниил, раб Бога живого, смог ли твой Бог спасти тебя от львов?"
  • А як цар наближа́вся до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: „Даниїле, ра́бе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти за́вжди служиш, міг урятувати тебе від ле́вів?“
  • Даниил ответил: "Царь, живи вовеки!
  • Тоді Даниїл заговорив із царем: „Ца́рю, навіки живи!
  • Мой Бог послал Ангела Своего, чтобы спасти меня, и Ангел закрыл львиные пасти. Львы не причинили мне вреда потому, что мой Бог знает, что я невиновен. Я никогда не делал ничего против тебя, царь".
  • Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав па́щі ле́вів, і вони не пошко́дили мені, бо перед Ним зна́йдено було мене невинним, а також перед тобою, ца́рю, я не зробив шкоди“.
  • Царь Дарий был необыкновенно счастлив. Он велел своим слугам вытащить Даниила из львиного рва, а когда они подняли его оттуда, на теле у Даниила не оказалось никаких повреждений. Львы не причинили Даниилу вреда, ибо он доверял Богу своему.
  • Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був ви́ведений з ями, і жодної шкоди не зна́йдено на ньому, бо він вірував у Бога свого́.
  • Тогда царь дал приказ привести людей, которые обвиняли Даниила, и бросить их с жёнами и детьми в львиный ров. Не успели они опуститься на дно рва, как львы набросились на них, растерзали их тела и сгрызли их кости.
  • І сказав цар, і привели́ тих мужів, що доне́сли на Даниїла, і повкида́ли до ле́в'ячої ями їх, їхніх дітей та їхніх жіно́к. І вони не сягнули ще до дна ями, як леви вже похапа́ли їх, і поторо́щили всі їхні кості.
  • Тогда царь Дарий написал письмо всем народам и племенам, говорящим на разных наречиях по всему миру: Мир вам!
  • Того ча́су цар Дарій написав до всіх наро́дів, племе́н та язи́ків, що ме́шкали по всій землі: „Нехай мир вам примно́житься!
  • Я издаю новый закон. Этот закон для людей в каждой области моего царства. Весь народ должен уважать и бояться Бога Даниила. Бог Даниила — живой Бог. Он живёт вечно! Его царство нерушимо. Его закон вечен.
  • Від мене виданий нака́з, щоб у всьому панува́нні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйно́ване, а панува́ння Його — аж до кінця.
  • Бог помогает и спасает людей. Бог творит поразительные чудеса на небесах и на земле. Бог спас Даниила от львов.
  • Він рятує та визволя́є, і чинить зна́ки та чу́да на небі та на землі, Він урятував Даниїла від ле́в'ячої сили“.
  • Удача сопутствовала Даниилу во всё время царствования царя Дария и в царствование Кира Персидского.

  • ← (Даниїла 5) | (Даниїла 7) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025