Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
„Чолові́к, коли буде на шкурі тіла його́ напу́хлина, або лиша́й, або біла пляма, і буде на шкурі тіла його ніби боля́чка прока́зи, то буде спрова́джений він до священика Ааро́на або одного з синів його, священиків.
Коли буде під шкірою на тїлї чоловіка напухлина, чи струп чи пляма, і буде на шкірі тїла його болячка, так мусять привести його до Арона, сьвященника, або до которого з синів його, сьвященників.
І огляне священик ту боля́чку на шкурі тіла, а воло́сся на болячці перемінилося на біле, і вигляд болячки глибший від шкури тіла його, — болячка прокази воно. І огляне її священик, і ви́знає його за нечистого.
І огляне сьвященник болячку під шкірою на тїлї, і як волоссє над болячкою побілїє і болячка буде глубше як шкіра тїла, то се проказа. І оглянувши його, обявить сьвященник нечистим його.
А якщо болячка — біла вона на шкурі тіла його, а вигляд її не глибший від шкури, і волосся її не перемінилося на біле, то замкне священик хворого на сім день.
А коли тільки пляма під кожою тїла його побілїє і не буде глибша вона як шкіра, і волоссє не побілїє, тодї зачинить сьвященник того, у кого є болячка, на сїм день.
І огляне її священик сьомого дня, а ось — болячка, на погляд його, спинилася, не поши́рилася та болячка по шкурі, то замкне його священик удруге на сім день.
Та й огляне його сьвященник семого дня, і побачить, що болячка не змінилась, не роскинулась по шкірі, так зачинить його сьвященник на сїм день удруге.
І огляне його священик сьо́мого дня вдруге, а ось — боля́чка поблідла, не поши́рилася та болячка по шкурі, то священик ви́знає його за чистого, — лишай вона. І випере він одежу свою та й стане чистий.
А як огляне його сьвященник семого дня удруге, і поблїдла болячка і не розкинуло її по шкірі, то обявить його сьвященник чистим: се струп; і мусить випрати одїж свою, і буде чистий.
А якщо справді поши́риться лишай той по шкурі по я́вленні священику на очищення його, то я́виться він удруге до священика.
Коли ж буде розкидати струпи по кожі після того, як оглянув його сьвященник і обявив чистим, так нехай покажеться сьвященникові в друге;
І огляне священик, а ось — лишай той поши́рився по шкурі, то священик визнає його за нечистого, — прока́за воно.
Огляне ж його сьвященник, і побачить, що струп розкинувся по кожі, то нечистим обявить його сьвященник: се проказа.
Коли буде на люди́ні болячка прокази, то буде приведена до священика.
Коли буде на людинї проказа, так нехай приведуть її до сьвященника.
І огляне священик, а ось на шкурі біла напу́хлина, і вона перемінила волосся на біле, і на напухлині ріст живого м'яса,
І огляне його сьвященник, і побачить, се пухлина біла на кожі і побілїв від неї волос на кожі, і дике мясиво на пухлинї,
то це стара прока́за на шкурі тіла його. І священик визнає його за нечистого, але не замкне його, бо справді давно він нечистий.
То се проказа застаріла на кожі тїла його, і нечистим обявить його сьвященник; і зачинить його, бо людина нечиста.
А якщо справді кинеться та прока́за по шкурі, і покриє та проказа всю шкуру хворого від голови його аж до ніг його, куди лиш глянуть очі священикові,
Коли ж обкине кожу проказа і вкриє проказа всю кожу недужого з голови до ніг, куди б і не глянули очі сьвященника;
і огляне священик, а ось — проказа та покрила все тіло його, то він визнає за чисту ту болячку: вся вона перемінилася на білу, — чиста вона.
І сьвященник огляне його, і бачить, що проказа все тїло його вкрила, так обявить людину чистою; коли вся вона побілїла, то людина чиста.
А того дня, коли в ній побачиться живе м'ясо, він стане нечистий.
Коли ж показується на їй дике мясиво, людина нечиста.
І огляне священик живе м'ясо, і визнає його за нечистого; те живе м'ясо — нечисте воно, прока́за воно.
І як побачить сьвященник дике мясо, то нечистою обявить людину; мясо дике нечисте: се проказа.
Або коли живе м'ясо зно́ву перемі́ниться на біле, то він при́йде до священика.
Коли ж зміниться мясиво дике й стане біле, так мусить людина показатися сьвященникові;
І огляне його священик, а ось — перемінилася болячка на білу, то священик визнає ту болячку за чисту, — чиста вона.
І огляне її сьвященник, та й побачить що болячка білою стала: то чистим обявить сьвященник того, в кого болячка: він чистий.
А тіло, коли буде на ньому на шкурі його гноя́к, і він ви́лікуваний,
Так само, коли буде боляк на тїлї, під шкірою його, та й загоїться,
а на місці гнояка́ буде біла напу́хлина, або біла, червоня́ва пляма, то покажеться священикові.
А на місцї боляка зробиться пухлина біла, чи біло-червонява пляма, то має показатись сьвященникові;
І огляне священик, а ось — вигляд її нижчий від шкури, а волосся її перемінилося на біле, то священик визнає її за нечисту, — болячка прокази вона, вона кинулась на гнояку́.
І огляне його сьвященник, та й побачить, що воно глибше кожі і волос на йому взявся білим, так нечистим обявить його сьвященник: се недуга прокази, що показалась в болячцї.
А якщо огляне її священик, а ось — нема в ній білого волосся, і вона не нижча від шкури, і вона бліда, то замкне його священик на сім день.
І огляне людину сьвященник, та й побачить, що нема на кожі волосу білого і пляма не нижше кожі, так зачинить людину сьвященник на сїм день.
А якщо справді пошириться по шкурі, то священик ви́знає його за нечистого, — болячка прока́зи вона.
А коли розкинеться пляма по кожі, то нечистим обявить його сьвященник: се хороба.
А якщо біла пляма спинилася на своєму місці, не поши́рилася, — вона струп чиряка́, і священик ви́знає його за чистого.
Коли ж на свойму місцї останеться пляма, не розкинувшись, так се пруг чиряка; і чистою обявить людину сьвященник.
Або тіло, коли буде на шкурі його опа́лення від огню, і буде заріст того опа́лення плямкою білою червонявою або білою,
Або коли на кожі тїла буде опечина від огню, і зробиться з опечини пляма біло-червонява або біла,
то огляне її священик, а ось — перемінилось волосся в плямі на біле, а вид її глибший від шкури, — проказа вона, в опа́ленні кинулась. І визнає священик його за нечистого, — болячка прокази вона.
І огляне людину сьвященник, і побачить, се побілїв волос на плямі і на погляд вона глибше від кожі, то се проказа; вона взялась на опечинї, і нечистою обявить людину сьвященник: се болячка прокази,
А якщо священик огляне її, а ось у плямі нема білого волосу, і вона не нижча від шкури, і вона бліда́, то священик замкне його на сім день.
А як огляне її сьвященник, і побачить, що нема на плямі білого волосся, та не глибше кожі вона, та блїда, так зачинить людину сьвященник на сїм день.
І огляне його священик во́сьмого дня. Якщо справді поши́риться по шкурі, то священик визнає його за нечистого — болячка прокази вона.
І огляне її сьвященник на семий день; коли роскинулось по кожі, так нечистою обявить людину сьвященник: се болячка прокази.
А якщо пляма спи́ниться на своїм місці, не поши́рилася по шкурі, і вона бліда́, — вона напухлина опа́лення. І священик визнає його за чистого, бо струп опа́лення вона.
Коли ж на свойму місцї останеться пляма, і не розкинуло її по кожі і сама блїда, так се пухлина опеченого місця, і чистою обявить людину сьвященник; бо се пруги опеченого місця.
А чоловік або жінка, коли буде на кому болячка на голові або на бороді,
І коли в чоловіка чи в жінки яка болячка на голові чи на бородї,
то священик огляне ту болячку, а ось — вид її глибший від шкури, а в ній жовтий, тонки́й волос, то священик ви́знає його за нечисту, — па́рші вона, вона прока́за голови або бороди.
І сьвященник огляне, та й побачить, що вона глибше від кожі і на їй волоссє жовтовате, тонке, то нечистою обявить людину сьвященник: се пархи, се проказа на голові, чи на бородї в людини.
А коли священик огляне болячку па́ршів, а ось — вид її не глибший від шкури, і в ній нема чорного во́лосу, то священик замкне хворого на парші на сім день.
І як огляне сьвященник паршиву болячку, та й побачить, що вона не глибше кожі і нема на їй чорного волосу, так зачинить сьвященник паршивого на сїм день.
І огляне священик ту болячку сьо́мого дня, а ось — не поши́рилися парші, і волосся в них не стали жовті, а вид паршів не глибший від шкури,
І коли огляне сьвященник паршиву болячку семого дня, та й побачить, що не роскинуло пархи, і нема на них волосу жовтявого, і на погляд пархи не глибші від кожі,
то він пого́литься, а паршів не поголить. І замкне священик хворого на парші вдруге на сім день.
То нехай обстрижеться; але пархів нехай не стриже; і сьвященник зачинить на сїм день удруге.
І огляне священик па́рші сьомого дня, а ось — парші не поши́рилися по шкурі, і їхній вид не глибший від шкури, то священик визнає його за чистого, — і він випере одежу свою, і стане чистий.
І огляне сьвященник пархи на семий день, та й побачить, що не розкинулись пархи по кожі, і на погляд не глибше вони кожі, так обявить людину чистою сьвященник; і випере вона одїж свою, та й буде чиста.
А якщо справді поши́ряться па́рші по шкурі по його очи́щенні,
А коли після того, як очиститься, стане розкидати пархи по кожі,
то священик огляне його, а ось — поши́рились парші по шкурі, то священик не буде досліджувати щодо жовтого волосся, — нечистий він.
І сьвященник огляне його, та й побачить, що пархи розкинулись по кожі, то не буде сьвященник шукати волосу жовтявого: нечиста се людина.
А якщо, на його погляд, парші спини́лися, і в них виросло чорне волосся, то парші ви́лікувані, — він чистий. І священик визнає його за чистого.
А коли, на його погляд, пархи остались на місцї, і волос чорний поріс по них, то вигоїлась людина з пархів; чиста вона, і чистою обявить її сьвященник.
А чоловік або жінка, коли на шкурі їхнього тіла буде багато білих плям,
Так само коли в чоловіка чи в жінки появляться на кожі тїла їх плїші, біляві плями,
то огляне священик, а ось — на шкурі їхнього тіла бліді білі плями, — лишай воно, кинувся на шкурі, чистий він.
І сьвященник огляне їх, та й побачить, що на кожі тїла їх бліді, біляві плями, то се лишай, що показався на кожі: се чиста людина.
А коли в кого облізе голова його, лисий він, — він чистий.
А коли в кого повилазить волоссє, то лисоголовий він: він чистий.
А якщо голова його облізла спереду його, лисий він спе́реду, — він чистий.
І коли вилїзе волоссє спереду на голові, то він лисий: чист він.
А коли на ли́сині ззаду або на лисині спе́реду буде біла червонява болячка, — це проказа, кинулась вона в лисині за́дній його або в лисині пере́дній його.
Коли ж на лисинї переднїй або заднїй будуть біло-червонясті плїші, то се проказа на переднїй або заднїй лисинї в його.
І огляне його священик, а ось напухлина болячки біла червонява в лисині задній його або в лисині передній його, як вигляд прокази на шкурі тіла,
І огляне його сьвященник, і побачить, що напухлина недуги біло-червоняста на лисинї його переднїй або заднїй така, якою показується проказа на кожі тїла,
то це чоловік прокаже́ний, — нечистий він. Конче визнає священик його за нечистого, — на голові його болячка його.
То він чоловік прокажений: нечистий він, і сьвященник мусить обявити його зовсїм нечистим: язва його на голові його.
А прокаже́ний, що проказа на ньому, — одежа його буде розде́рта, а голова його буде відкрита, і по у́ста закриє, і буде кричати: „Нечистий, нечистий!“
І одїж прокаженого, в кого недуга, мусять порозбирати, і голова його мусить бути непокрита, і по бороду мусить він закутатись, і кричати ме він: нечистий, нечистий!
По всі дні, коли болячка на ньому, буде нечистий, — він нечистий. Самітний буде пробува́ти він, — поза табо́ром оселя його.
Докіль болїсть його, буде він нечистим; він нечистий: самотою жити мусить він; за табором оселя його.
А одежа, коли буде на ній зараза прокази, на одежі вовняній або на одежі льняній,
Коли й на одежинї буде яка зараза, на вовняній, чи на одежинї льнаній;
або на нитці прямовісній, або на нитці позе́мій із льону та вовни, або на шкурі, або на всякім шкурянім ви́робі,
Чи на основинї, чи на переплїтцї* льняній чи вовняній, чи на смушах, чи на якій кожушинї,
і буде та зараза зеленя́ва або червоня́ва на одежі, або на шкурі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на всякій шкуряній речі, — зараза прокази воно. І буде воно показане священикові.
І чи буде зараза зеленява, чи червоняста на одежинї, на шкірі, чи на основинї, чи на переплїтцї, чи на якій роботї кожушній, се хороба прокази, і мусять показати сьвященникові.
І огляне священик ту зара́зу, та й замкне заразливе на сім день.
І огляне сьвященник заразу, та й зачинить те, на чому хороба, на сїм день.
А дня сьомого огляне він ту заразу; коли зараза та поши́рилася на одежі, або на нитці прямові́сній, або на нитці позе́мій, або на шкурі, на всьому, що зро́блене зо шкури, — та зараза злосли́ва проказа, нечиста вона.
І коли побачить заразу семого дня, що вона розкинулась по одежинї, чи по основинї, чи по переплїтцї, чи по шкірі, та що нї було б зроблене із шкіри, се хороба та пожираюча проказа: се язва, нечисте воно.
І він спалить ту одежу, або нитку прямовісну, або нитку позему в вовні або в льоні, або всяку річ шкуряну́, що буде на ній зараза, — бо злослива проказа це, огнем буде спа́лена.
І мусить спалити одежину, чи основину, чи переплїтку, чи вовняне, чи льняне, чи яка б нї була робота шкіряна, що зараза на нїй: бо се проказа пожираюча: на вогнї мусять спалити.
А якщо священик побачить, а ось — не поши́рилася зараза на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на всякій речі шкуряній,
А як огляне сьвященник, і побачить, що проказа не розкидається по одежинї, чи по основі, чи по переплїтцї, чи по якій роботї шкіряній,
то священик накаже, і виперуть те, що на ньому зараза. І він замкне́ те вдруге на сім день.
То звелить сьвященник, щоб випрали те, на чому зараза, та й зачинить його на сїм день удруге.
І огляне священик заразу по ви́пранні, і ось, — зараза не перемінила свого вигляду, і зараза не поши́рилася, — нечиста вона, огнем її спалите; вона загли́блення на стороні його передній або на стороні його задній.
І огляне сьвященник, після того як виперуть, і побачить, що не змінилась видом проказа, хоч і не розкинулась, то нечисте воно; в огнї спалити мусиш його: струпішіє воно, ча на лицевій чи на виворітнїй сторонї.
А якщо священик побачив, а ось — зараза та зблідла по ви́пранні її, то він віді́рве її від одежі або від шкури, або від нитки прямовісної, або від нитки поземої.
А коли огляне сьвященник, і побачить, що зараза поблїдля після прання, так мусить віддерти її від одежини, чи від шкіри, чи від основини, чи від переплїтки.
А якщо вона покажеться ще на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на якій шкуряній речі, — то це ши́риться вона, огнем спалиш те, що на ньому та зараза.
Коли ж покажеться вона знов на одежинї, чи на основинї, чи на тканю, чи на якій роботї шкіряній, то се повстаюча зараза; на огнї мусиш те спалити, на чому зараза;
А одежа, або нитка прямовісна, або нитка позе́ма, або яка шкуряна́ річ, що випереш і зійде від них та зараза, то буде випрана вдруге, — і буде чиста.
Одежину ж, чи основину, чи переплїтку, чи яку роботу шкіряну мусиш випрати. Коли зараза минеться, так випрати вдруге, і буде чисте.
Оце зако́н про хворобу прокази на одежі вовняній або на льняній, або на нитці прямовісній, або на нитці позе́мій, або на шкурі, — на очи́щення її або на призна́ння її за нечисту“.
Се закон про хороби прокази на вовняній одежинї, чи на льняній, чи на основинї, чи на втоцї, чи на якій роботї шкіряній, щоб обявити їх чистими або нечистими.