Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
І Господь промовляв до Мойсея на Сіна́йській горі, говорячи:
Господь сказав Мойсеєві на Синай-горі:
„Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви вві́йдете до землі, що Я даю вам, то святкува́тиме земля та суботу для Господа.
«Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Як прийдете в край, що я вам хочу дати, то нехай земля спочиває свою суботу Господеві.
Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтина́тимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його,
Шість років засіватимеш своє попе і шість років обтинатимеш свій виноградник, і збиратимеш урожай із них.
а сьомого року — субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградинка свого не будеш обтина́ти.
А на сьомий рік буде цілковитий відпочинок для землі, відпочинок на честь Господа; поля твого не засіватимеш і виноградника твого не будеш обтинати.
Саморо́слого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виногра́дин твоїх не збиратимеш, — рік повного відпочинку буде для землі.
Що само собою після останніх твоїх жнив виросте, не жатимеш, і грон у неповідтинаному твоєму винограднику не збиратимеш, рік цілковитого відпочинку буде для землі.
І те, що саме́ вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, — для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою,
Те, що вродить земля сама під час відпочинку, буде вам на харч, тобі й рабові твоєму, й рабині твоїй, і наймитові твоєму, й комірникові твоєму, що в тебе перебувають,
і для скотини твоєї, і для звірини, що в кра́ї твоїм, — буде ввесь урожай його́ на їжу.
і скотині твоїй, і звірині, що на твоїй землі, ввесь урожай піде на харч.
І відлічиш собі сім субо́тніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять.
Відлічиш собі сім седмиць років, сім разів по сім років, так що час сімох седмиць років буде тобі сорок дев'ять років,
І засу́рмите у су́рми сьомого місяця, десятого дня місяця, — в день Очи́щення засу́рмите в су́рми по цілому кра́ю.
і повелиш сьомого місяця десятого дня місяця сурмити голосно в труби. В день покути повелите сурмити голосно в трубу по всій землі вашій;
І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в краю́ для всіх ме́шканців його́, — ювіле́й він буде для вас: і ве́рнеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї ве́рнеться.
і вважатимете за святий п'ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю. То буде ювілей для вас, і кожен повернеться в свою посілість і до роду свого.
Ювіле́й цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: не будете сіяти, і не будете жати саморо́слі коло́сся її, і не будете збирати грон з необрізаних виногра́дин їх,
П'ятдесятий рік буде для вас ювілейним роком. Не будете сіяти, ані збирати того, що само вродиться, і не збиратимете з непрочищеного виноградинка,
бо це ювілей, святощі будуть для вас, — з поля бу́дете їсти врожай його́.
бо це ювілей, святий це час для вас; з поля їстимете врожай його.
У році того ювілею ве́рнетесь кожен до своєї посілости.
В цей ювілейний рік кожен з вас нехай повертається до своєї посілости.
А коли продасте́ що своєму ближньому, або купите з руки свого бли́жнього, не обманюйте один о́дного.
Якщо ти продаєш щонебудь своєму ближньому чи купуєш у свого ближнього, не кривдіть одне одного.
За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі.
По числу років після ювілею купуватимеш у ближнього твого, а він продаватиме тобі за числом років жнив.
За многістю літ побі́льшиш ціну́ тієї купі́влі, а за малістю літ зме́ншиш ціну́ тієї купі́влі, бо він продає тобі число літ урожаю.
Що більше років, то більшу ціну йому поставиш, що менше років, то меншу ціну поставиш, бо число жнив він продає тобі.
І не обманите один о́дного, і будеш боятися Бога свого́, бо Я — Господь, Бог ваш!
Нехай ніхто не кривдить ближнього свого, бійся Бога свого, бо я — Господь, Бог ваш.
І ви ви́конаєте постанови Мої, а уста́ви Мої будете держати, і будете виконувати їх, — і безпе́чно сидітимете на землі.
Якщо виконуватимете мої установи і пильнуватимете мої приписи, та здійснюватимете їх, то житимете в краю безпечно,
І земля дасть плід свій, а ви будете їсти доси́та, і безпечно сидітимете на ній.
і земля даватиме плоди свої, і їстимете до наситу, і житимете на ній безпечно.
А коли ви скажете: Що́ бу́демо їсти сьо́мого року, тож не бу́демо сіяти, не бу́демо збирати врожаї свої?
Коли ж спитаєте: Що будемо їсти сьомого року, бож ми не будемо сіяти та не збиратимемо врожаю?
І зошлю Я благослове́ння Своє на вас шо́стого року, — і зродить врожай на три роки.
— то я зсилатиму на вас моє благословення в шостому році, щоб зародило на три роки.
І будете сіяти во́сьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, — аж до ви́росту врожаю його будете їсти старе.
А як посієте восьмого року, то їстимете ще з старого врожаю аж до дев'ятого року, — поки наступить новий урожай, ще їстимете зо старого.
А земля не буде продаватися наза́вжди, бо Моя та земля, бо ви прихо́дьки та осілі в Мене.
А землі не продаватимете назавжди, бо земля моя. Ви ж приходні й комірники в мене.
А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте ви́куп землі.
Тим то по всім краю, де ваша власність, допустите право на викуп землі.
Коли збідні́є твій брат, і продасть із своєї посілости, то при́йде вику́пник його, близьки́й йому, — і викупить про́даж брата свого.
Ось чому, коли твій брат зубожіє й продасть дещо зо своєї посілости, його близький родич може прийти з правом викупу й викупити, що продав брат його.
А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і зна́йде потрібне на викуп його,
А коли в когось нема викупника, а сам же він здобудеться на те, щоб викупити,
то облічить він літа́ про́дажу свого, і ве́рне позостале чоловікові, що продав йому, та й ве́рнеться до своєї посілости.
то нехай порахує роки від продажу, і поверне решту (належности) тому, кому продав, і повернеться до своєї посілости.
А якщо рука його не зна́йде потрібного на заплату йому, то буде про́даж його в руці покупця́ його аж до ювілейного року, — і ви́йде він в ювілеї, та й ве́рнеться до посілости своєї.
Коли ж він не спроможеться настільки, щоб звернути йому, то нехай продане буде аж до ювілейного року в того, хто купив; а як буде об'явлено ювілей, він повернеться до своєї посілости.
А коли хто продасть мешкальний дім в обмуро́ваному місті, то викуп його буде до кінця року від часу про́дажу його, — рік буде на викуп його.
Коли хтось продасть житловий дім в обведеному муром місті, то він матиме право викупу до кінця року від часу продажу; цілий рік матиме право викупу.
А якщо він не буде ви́куплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, наза́вжди для покупця́ його на покоління його, — не вийде він в ювілеї.
Якщо ж не викупить до кінця повного року, то дім, що в обведеному муром місті, буде назавжди того, хто його купив і нащадків його; не буде вільним під час ювілею.
А доми́ в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прирахо́ване, — і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде.
Хати по селах, що не обведені навколо муром, вважатимуться нарівні з полями, що в краю; вони матимуть право викупу і під час ювілею будуть звільнені.
А міста́ Левитів, доми́ в містах їх посілости — викуп для Леви́тів за́вжди буде можливий.
Щождо міст левітів, то доми, Що будуть там їхньою власністю, можуть бути викуплені ними повсякчасно.
А хто викупить від Левитів, то про́даж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів.
А коли хто з левітів не викупить дому, що був проданий У місті їхньої власности, то дім під час ювілею буде вільний; доми бо в містах левітів — це їхня власність посеред синів Ізраїля.
А пасови́сько навко́ло їхніх міст не буде про́дане, бо це вічна посілість для них.
І вигони навкруги їхніх міст не можна продавати, бо це їхня віковічна власність.
А коли збідніє твій брат, а його рука неспромо́жною стане, то підтри́маєш його, прихо́дько він чи осілий, — і житиме він із тобою.
Якщо твій брат зубожіє й буде в злиднях у тебе, допоможи йому, наче б він був приходень або комірник, щоб він міг жити при тобі.
Не ві́зьмеш від нього ли́хви та прибу́тку, і будеш боятися Бога свого, — і житиме брат твій з тобою.
Не братимеш від нього відсотків, ані лихви, а боятимешся Бога твого, й нехай брат твій живе при тобі.
Срібла свого не даси йому на ли́хву, і на прибуток не даси їжі своєї.
Грошей не позичатимеш йому на відсотки, і не даватимеш йому харчів на лихву:
Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб дати вам ханаанську зе́млю, щоб бути вашим Богом.
я — Господь, Бог ваш, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб дати вам Ханаан-землю, і бути в вас Богом.
А коли збідніє брат твій при тобі, і буде про́даний тобі, то не будеш робити ним праці раба, —
Коли брат твій зубожіє в тебе й продасться тобі, ти не присилуєш його до невільничої праці;
як на́ймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.
нехай буде при тобі як наймит, як комірник, і нехай служить тобі до ювілейного року,
І вийде від тебе він та сини його з ним, і ве́рнеться він до роди́ни своєї, і до посілости батьків своїх ве́рнеться він:
а тоді нехай відійде від тебе на волю, сам він і його діти, і нехай повертається до своєї родини, нехай повернеться й до посілости батьків своїх.
бо вони — Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю, не будуть вони про́дані про́дажем раба.
Бо вони мої слуги, що їх я вивів із Єгипетської землі; їх не можна продавати, як запродуують невільників.
Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.
Не верховодитимеш над ним із суворістю, боятимешся Бога твого.
А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із наро́дів, що навко́ло вас, — із них купите раба й невільницю.
Щодо раба та рабині тобі до послуг, то в народів, що навколо вас, набувайте собі раба та рабиню.
А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Кра́ї вашім, — і будуть вони вам на посілість.
Так само з дітей комірників, що перебувають у вас, і з їхніх сімей, що народились у вашім краю, можете собі купувати рабів і тримати їх собі як власність.
І передасте́ їх, як спа́дщину, вашим синам по вас на спа́док посілости навіки, ними бу́дете робити, а брата́ми вашими, синами Ізраїлевими, один о́дним, не будете володіти жорстоко.
Ви можете навіть зоставити їх вашим дітям після вас як власність у спадщині і назавжди послуговуватись ними; над братами ж вашими, дітьми Ізраїля, — не верховодитимете одне над одним із суворістю.
А коли рука прихо́дька чи осілого при тобі спромо́жна, а брат твій збідніє при ньому, і буде про́даний прихо́дькові чи осілому в тебе, або наща́дкові племени прихо́дька,
Якщо чужинець або комірник, що перебуває коло тебе, забагатіє, брат же твій у нього заборгує та й продасться чужинцеві або комірникові, чи нащадкам родини чужинця,
то по́тім, як буде про́даний, викуп буде йому, — один із братів його викупить його,
то після того, як продався, матиме право на викуп; хтонебудь із братів його може викупити його;
або дя́дько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, — і буде ви́куплений.
або його дядько, або син дядька, або хтось із кревних, з його родини, може викупити його, або сам може викупитися, як його спромога.
І облічить він із тим, хто набув його, від року про́дажу його́ аж до ювілейного року, — і буде ціна про́дажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому.
Він полічить із тим, хто купив його, від року, коли йому продався, аж до ювілейного року, і ціна, що за неї продався, буде відповідна до лічби років, немов би йшло про наємну заплату в нього.
Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла́ його купівлі.
Якщо ще багато років зостанеться, то відповідно до них та ціни, що за неї його куплено, поверне вартість свого викупу.
А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, — згідно з роками його верне свого ви́купа.
Коли ж мало років зостанеться до ювілейного року, то нехай, полічивши їх, відповідно до них заплатить викуп за себе.
Як щорічний наймит він буде при ньому, — він не буде жорсто́ко панувати над ним на твоїх оча́х.
Як наймит, з року в рік, буде в нього; нехай не поводиться з ним суворо на твоїх очах.
А якщо він не буде ви́куплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним,
Коли ж не викупиться таким робом, то вийде на волю в ювілейнім році, сам він і діти його з ним,