Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Ліва́не, відкрий свої двері, — і огонь пожере́ з твоїх ке́дрів!
Ліване, відкрий твої двері, і нехай вогонь пожере твої кедри.
Голоси, кипари́се, бо ке́др он упав, пограбо́вані пи́шні! Голосіте, баша́нські дуби́, бо ліс неприступний звалився!
Нехай кричить ялиця, бо кедр упав, адже дуже потерпіли вельможі. Кричіть, дуби Васану, бо повалено разом вирощений ліс.
Чути голос виття́ пастухів, бо го́рдощі їхні пограбо́вані! Чути рик левчукі́в, бо йорда́нська краса́ попусто́шена.
Голос пастухів, що плачуть, бо їхня величність у нещасті. Голос ревучих левів, тому що в біді ревіння Йордану.
Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на зарі́з,
Так говорить Господь Вседержитель: Пасіть овець заколення,
що ріжуть їх їхні купці — і не винні, а їхні продавці промовляють: Благослове́нний Господь, що я збагаті́в! А їхні пастухи не помилують їх!
яких власники закололи і не розкаялися, і ті, що їх продавали, сказали: Благословенний Господь, і ми збагатіли, і їхні пастухи не потерпіли нічого за них.
Бо Я не помилую більше вже ме́шканців цеї землі, промовляє Госпо́дь. І ось передам Я люди́ну, одно́го одно́му до рук, та до рук царя їхнього, — і землю вони потовчу́ть, і Я з їхніх рук не врятую ніко́го!
Через це більше не пощаджу тих, що живуть на землі, — говорить Господь, — і ось Я видаю людей, кожного в руки його ближнього і в руки його царя, і вони посічуть землю, і Я не вирву з їхніх рук.
І пас Я отару, яка на зарі́з тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одно́го назвав: „Милість“, а одного назвав: „Зго́да“, і пас Я отару.
І пастиму овець заколення в Ханаані. І візьму собі два посохи, — перший Я назвав Красою, а другий Я назвав Мірилом, — і пастиму овець.
І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обри́дила Мене.
І зберу трьох пастухів в одному місяці, і Моя душа тяжітиме на них, бо і їхні душі кричали проти Мене.
Тому́ Я сказав: Не па́стиму вас! Та вівця́, що має померти, нехай умре, а що має погу́блена бути — хай буде погу́блена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!
І Я сказав: Не пастиму вас. Те, що вмирає, нехай вмирає, і те, що залишається, нехай залишається, і ті, що залишилися, хай поїдять кожний тіла свого ближнього.
І Я взяв Свого кия „Милість“, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма́ наро́дами.
І візьму Свій гарний посох, і кину його, щоб розбити Мій завіт, який Я заповів з усіма народами.
І він зла́маний був того дня, і пізнали покупці́ отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.
І він буде розбитий у той день, і пізнають ханаанці, стережені вівці, що це — Господнє слово.
І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших оча́х, дайте платню́ Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню́ відва́жили — тридцять срібнякі́в.
І скажу їм: Якщо це гарне перед вами, дайте Мою винагороду, або відмовтеся. І вони поставили Мою винагороду — тридцять срібняків.
І промовив до мене Господь: Кинь її ганчаре́ві, ту славну ціну́, що вони оціни́ли Мене! І Я взяв оті тридцять срібнякі́в, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря́.
І сказав мені Господь: Поклади їх у горнило, і побачу, чи воно випробуване так, як Я був випробуваний ними. І я взяв тридцять срібняків, і я поклав їх у горнило в Господньому домі.
І зламав Я Свого кия другого, „Згоду“, щоб зламати брате́рство між Юдою та між Ізраїлем.
Я відкинув другий посох, Мірило, щоб знищити спадок між Юдою і між Ізраїлем.
І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаря́ддя пастуха нерозумного.
І Господь сказав мені: Ще візьми собі пастуший посуд невправного пастуха.
Бо ось Я настановлю́ па́стиря на землі, — він загу́блених не відві́дає, розпоро́шеного не буде шукати, і зла́маної не вилікує, стоячої не годува́тиме, а м'ясо ситої їстиме, і ра́тиці їхні поламає.
Тому що ось Я піднімаю пастиря в землі. Те, що гине, він не відвідає, не шукатиме розсіяне, не лікуватиме побите, не наставить здорове, поїсть м’ясо вибраних і розіб’є їхні суглоби.
Горе негідному па́стиреві, який покида́є ота́ру! Меч на раме́но його та в його́ праве око: конче всохне раме́но йому, і конче стемні́є його́ праве око!“
О, ви, що пасете безумне і залишаєте овець! Меч на його руку та на його праве око. Його рука неминуче всохне [1] , і його праве око безсумнівно осліпне [2].