Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New Living Translation
І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, — і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табо́ру.
The People Complain to Moses
Soon the people began to complain about their hardship, and the LORD heard everything they said. Then the LORD’s anger blazed against them, and he sent a fire to rage among them, and he destroyed some of the people in the outskirts of the camp.
Soon the people began to complain about their hardship, and the LORD heard everything they said. Then the LORD’s anger blazed against them, and he sent a fire to rage among them, and he destroyed some of the people in the outskirts of the camp.
І наро́д став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, — і погас той огонь.
Then the people screamed to Moses for help, and when he prayed to the LORD, the fire stopped.
І він назвав ім'я́ того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.
After that, the area was known as Taberah (which means “the place of burning”), because fire from the LORD had burned among them there.
А збирани́на, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: „Хто нагодує нас м'ясом?
Then the foreign rabble who were traveling with the Israelites began to crave the good things of Egypt. And the people of Israel also began to complain. “Oh, for some meat!” they exclaimed.
Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.
“We remember the fish we used to eat for free in Egypt. And we had all the cucumbers, melons, leeks, onions, and garlic we wanted.
А тепер душа наша в'яне, немає нічого, — тільки ма́нна нам перед очима“.
But now our appetites are gone. All we ever see is this manna!”
А манна — як корія́ндрове насіння вона, а вигляд її, — як вигляд кришталу.
The manna looked like small coriander seeds, and it was pale yellow like gum resin.
Люди розхо́дилися, і збирали її та мололи жо́рнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа́.
The people would go out and gather it from the ground. They made flour by grinding it with hand mills or pounding it in mortars. Then they boiled it in a pot and made it into flat cakes. These cakes tasted like pastries baked with olive oil.
А коли роса спада́ла на та́бір, спада́ла й та манна на нього.
The manna came down on the camp with the dew during the night.
І почув Мойсей, що наро́д плаче в родинах своїх, кожен при вході наме́ту свого́. І сильно запалав гнів Господній, і в оча́х Мойсеєвих то було зле.
Moses heard all the families standing in the doorways of their tents whining, and the LORD became extremely angry. Moses was also very aggravated.
І сказав Мойсей до Господа: „На́що вчинив Ти зло своєму рабові, і чому́ я не знайшов милости в оча́х Твоїх, що Ти поклав тягара́ всього наро́ду на мене?
And Moses said to the LORD, “Why are you treating me, your servant, so harshly? Have mercy on me! What did I do to deserve the burden of all these people?
Чи я був вагітни́й усім тим наро́дом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця́, до землі, яку Ти присягну́в батька́м його?
Did I give birth to them? Did I bring them into the world? Why did you tell me to carry them in my arms like a mother carries a nursing baby? How can I carry them to the land you swore to give their ancestors?
Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому наро́дові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми бу́демо їсти!
Where am I supposed to get meat for all these people? They keep whining to me, saying, ‘Give us meat to eat!’
Не подола́ю я сам носити всього цього народа, — бо він тяжчий за мене!
I can’t carry all these people by myself! The load is far too heavy!
А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!“
If this is how you intend to treat me, just go ahead and kill me. Do me a favor and spare me this misery!”
І сказав Господь до Мойсея: „Збери ж мені сімдесятеро люда зо старши́х Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші́ народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.
І Я зійду́, і буду розмовляти там із тобою, і візьму́ від Духа, що на тобі, і покладу на них, — і вони носитимуть із тобою тягара́ того народу, і не будеш носити ти сам.
I will come down and talk to you there. I will take some of the Spirit that is upon you, and I will put the Spirit upon them also. They will bear the burden of the people along with you, so you will not have to carry it alone.
А до наро́ду скажи: Освятіться наза́втра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.
“And say to the people, ‘Purify yourselves, for tomorrow you will have meat to eat. You were whining, and the LORD heard you when you cried, “Oh, for some meat! We were better off in Egypt!” Now the LORD will give you meat, and you will have to eat it.
Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,
And it won’t be for just a day or two, or for five or ten or even twenty.
але ці́лий місяць, аж поки не ви́йде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви зне́хтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?“
You will eat it for a whole month until you gag and are sick of it. For you have rejected the LORD, who is here among you, and you have whined to him, saying, “Why did we ever leave Egypt?”’”
І сказав Мойсей: „Шістсот тисяч піхоти той наро́д, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць ча́су.
But Moses responded to the LORD, “There are 600,000 foot soldiers here with me, and yet you say, ‘I will give them meat for a whole month!’
Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, — і ви́стачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, — і вистачить їм?“
Even if we butchered all our flocks and herds, would that satisfy them? Even if we caught all the fish in the sea, would that be enough?”
А Господь сказав до Мойсея: „Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи спо́вниться тобі Моє слово, чи ні“.
Then the LORD said to Moses, “Has my arm lost its power? Now you will see whether or not my word comes true!”
І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старши́х народу, і поставив їх навколо скинії.
І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдеся́т чоловіка старши́х. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.
And the LORD came down in the cloud and spoke to Moses. Then he gave the seventy elders the same Spirit that was upon Moses. And when the Spirit rested upon them, they prophesied. But this never happened again.
І зоста́лося двоє людей в табо́рі, ім'я́ одному Елдад, а ймення дру́гому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в табо́рі.
Two men, Eldad and Medad, had stayed behind in the camp. They were listed among the elders, but they had not gone out to the Tabernacle. Yet the Spirit rested upon them as well, so they prophesied there in the camp.
І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: „Елдад і Медад пророкують у табо́рі!“
A young man ran and reported to Moses, “Eldad and Medad are prophesying in the camp!”
І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї мо́лодости, та й сказав: „Пане мій Мойсею, — заборонни їм!“
Joshua son of Nun, who had been Moses’ assistant since his youth, protested, “Moses, my master, make them stop!”
І сказав йому Мойсей: „Чи ти за́здрісний за мене? О, якби то ввесь Господній наро́д став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!“
But Moses replied, “Are you jealous for my sake? I wish that all the LORD’s people were prophets and that the LORD would put his Spirit upon them all!”
І вернувся Мойсей до табо́ру, він та старші́ Ізра́їлеві.
Then Moses returned to the camp with the elders of Israel.
І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табо́ром, — як денна дорога туди й як денна дорога сюди навко́ло табо́ру, і коло двох ліктів на поверхні землі.
І встав наро́д, і ці́лий той день і ці́лу ту ніч, і ці́лий день назавтра збирали перепели́цю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табо́ру.
Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою пора́зкою в народ...
But while they were gorging themselves on the meat — while it was still in their mouths — the anger of the LORD blazed against the people, and he struck them with a severe plague.
І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадли́вий.
So that place was called Kibroth-hattaavah (which means “graves of gluttony”) because there they buried the people who had craved meat from Egypt.