Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І зняла́ зойк уся та громада, та й заголосила. І плакав народ той тієї ночі.
В ту ночь народ поднял крик и громко плакал.
І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: „О, якби ми померли були́ в єгипетськім кра́ї, або щоб ми померли були в цій пустині!
Израильтяне роптали на Моисея и Аарона. Люди говорили им:
— О если бы мы умерли в Египте! Или здесь, в пустыне!
— О если бы мы умерли в Египте! Или здесь, в пустыне!
І нащо Господь провадить нас до того кра́ю, щоб нам попа́дати від меча? Жінки́ наші та діти наші стануть здо́биччю... Чи не краще нам верну́тися до Єгипту?“
Зачем Господь ведет нас в эту землю? Мы падем в ней от меча, а наши жены и дети попадут в плен. Не лучше ли нам вернуться в Египет?
І сказали вони один до о́дного: „Оберімо собі го́лову, та й вертаймось до Єгипту!“
Они говорили друг другу:
— Нам нужно выбрать вождя и вернуться в Египет.
— Нам нужно выбрать вождя и вернуться в Египет.
I впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім збором громади Ізраїлевих синів.
Тогда Моисей и Аарон пали ниц перед собравшимся обществом израильтян.
А Ісу́с, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою,
Иисус, сын Навин, и Халев, сын Иефонниин, которые были среди тех, кто разведывал землю, разорвали на себе одежду
та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: „Той край, що перейшли́ ми по ньому, щоб розвідати його, край той дуже-дуже хороший!
и сказали собранию израильтян:
— Земля, через которую мы прошли и которую разведали, необыкновенно хороша.
— Земля, через которую мы прошли и которую разведали, необыкновенно хороша.
Якщо Господь уподо́бає Собі нас, то впровадить нас до того Кра́ю, і дасть його нам, край, який тече молоком та медом.
Если Господь благосклонен к нам, Он поведет нас в эту землю, где течет молоко и мед, и отдаст ее нам.
Тільки не бунтуйтесь проти Господа, — і не бійтеся наро́ду того кра́ю, бо вони — хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, — не бійтеся їх!
Не восставайте против Господа. Не бойтесь жителей той земли, потому что мы легко одолеем их. Они лишились защиты, а с нами Господь. Не бойтесь их.
І сказала була вся громада, щоб камі́нням закидати їх, та слава Господня появилася в скинії заповіту всім Ізра́їлевим синам...
Но народ говорил о том, чтобы побить их камнями. Тогда слава Господа явилась израильтянам у шатра собрания.
І промовив Господь до Мойсея: „Аж доки буде цей наро́д зневажа́ти Мене, і аж доки не будуть вони ві́рувати в Мене, у всі ті озна́ки, що Я учинив був серед нього?
Господь сказал Моисею:
— До каких пор этот народ будет презирать Меня? До каких пор они будут отказываться поверить в Меня, несмотря на все знамения, которые Я совершил среди них?
— До каких пор этот народ будет презирать Меня? До каких пор они будут отказываться поверить в Меня, несмотря на все знамения, которые Я совершил среди них?
Ударю його поразою, і позба́влю його насліддя, а тебе зроблю́ народом більшим і сильнішим від нього“.
Я поражу их мором и истреблю, а от тебя произведу народ больше и сильнее их.
І сказав Мойсей до Господа: „І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою наро́д цей,
Моисей сказал Господу:
— Но об этом услышат египтяне, из среды которых Ты вывел Своей силой этот народ,
— Но об этом услышат египтяне, из среды которых Ты вывел Своей силой этот народ,
та й скаже до ме́шканців цього кра́ю, які чули, що Ти Господь серед цього наро́ду, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі, —
и они расскажут всем обитателям этой земли. Они уже слышали, что Ты, Господи, с этим народом и что Ты, Господи, даешь видеть Себя лицом к лицу, что Твое облако стоит над ними, и что Ты идешь перед ними в облачном столбе днем и в огненном ночью.
якщо заб'єш Ти цей наро́д, як одну люди́ну, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи:
Если Ты истребишь весь этот народ, как одного человека, то народы, которые слышали о Тебе, скажут:
Через неспромо́жність Господа впрова́дити той народ до кра́ю, якого Він заприся́г був їм, вигубив їх у пустині.
«Господь не смог привести этот народ в землю, которую с клятвой обещал ему. Поэтому Он погубил его в пустыне».
А тепер нехай же звели́читься сила Господня, як Ти наказав був, говорячи:
Пусть откроется теперь сила Владыки, как Ты и говорил:
„Господь довготерпели́вий, і багатомилости́вий, Він прощає провину та пере́ступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколі́ннях“.
«Господь медлен на гнев, богат милостью и прощает грех и отступничество. Но Он не оправдывает виновных, карая детей за грехи отцов до третьего и четвертого поколения».
Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як проща́в Ти цьому наро́дові від Єгипту й аж сюди!“
По великой Своей любви прости грех этого народа, как прощал ему со времен Египта до сегодняшнего дня.
А Господь сказав: „Я простив за словом твоїм.
Господь ответил:
— Я простил его по твоей просьбе.
— Я простил его по твоей просьбе.
Але, як Я живий, — слава Господня напо́внить увесь оцей край.
Но, верно, как и то, что Я живу и что слава Господа наполняет всю землю,
Тому́ всі ті люди, що бачили славу Мою та озна́ки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробо́вували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого,
никто из тех, кто видел Мою славу и знамения, которые Я совершил в Египте и в пустыне, но не послушался Меня и испытывал Меня десять раз,
поправді кажу, — не побачать вони того кра́ю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його́!
никто из них не увидит землю, которую Я с клятвой обещал их отцам. Никто из тех, кто презирал Меня, ее не увидит.
Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він вико́нував накази Мої, то Я введу́ його до того краю, куди він увійшов був, і пото́мство його оволодіє ним.
Но у Моего слуги Халева иной дух, и он повинуется Мне от всего сердца. За это Я приведу его в землю, куда он ходил, и его потомки будут ею владеть.
А амалики́тянин та ханаане́янин сидить у долині. Узавтра оберніться, та й руша́йте на пустиню дорогою Червоного моря!“
Раз в долинах живут амаликитяне и хананеи, поверните завтра и ступайте в пустыню к Красному морю.
„Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене? Наріка́ння Ізраїлевих синів, що вони нарікають на Мене, Я чув.
— Сколько еще этот грешный народ будет роптать на Меня? Я слышу все, что говорят израильтяне, когда ропщут на Меня.
Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, — як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю́ вам.
Скажи им: «Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Господь, — что вы говорили, то Я и сделаю.
У цій пустині попа́дають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти́ літ і вище, що нарікали на Мене.
Ваши трупы будут брошены в этой пустыне, и никто из вас двадцати лет и старше, кто был исчислен при переписи и роптал на Меня,
Поправді кажу, — ви не ввійдете до того кра́ю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, — окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Нави́нового.
не войдет в землю, которую Я, воздев руку, клялся сделать вашим домом, за исключением Халева, сына Иефонниина, и Иисуса, сына Навина.
А діти ваші, що про них казали ви: станете здо́биччю ворогові, то впрова́джу Я їх, і пізнають вони цей край, яким ви обри́дили.
Ваших детей, о которых вы говорили, что они попадут в плен, Я приведу, и они узнают землю, которую вы отвергли.
І ваші власні трупи попа́дають у цій пустині!
Что до вас, то ваши трупы будут брошены в этой пустыне.
А ваші сини будуть блукати на пустині со́рок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки ви́гинуть ваші трупи на пустині.
Ваши дети будут там пастухами сорок лет, страдая за вашу неверность, пока последний из вас не падет мертвым в пустыне.
Числом тих днів, що розві́дували ви той край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день — сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!
Сорок лет — по году за каждый из сорока дней, в которые вы разведывали землю, — вы будете страдать за свой грех и узнаете, что значит враждовать со Мной».
Я, Господь, говорив: Поправді кажу, — оце зроблю́ всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають“.
Это сказал Я, Господь. Я непременно сделаю так с этим грешным народом, который восстал против Меня. В этой пустыне они сгинут; они все умрут здесь.
А ті люди, яких Мойсей послав був розві́дати той край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той край,
Те, кого Моисей посылал разведать землю, и кто, вернувшись, возмутил народ против него, ругая ту землю,
то ті люди, що пустили були злу вістку на той край, повмирали від пора́зи перед Господнім лицем.
эти люди, опорочившие землю, умерли перед Господом от мора.
А Ісус, син Нави́нів, та Калев, син Єфуннеїв, жили́ з тих людей, що ходили розвідати той край.
Из тех, кто ходил разведать землю, в живых остались только Иисус, сын Навин, и Халев, сын Иефонниин.
І говорив Мойсей ці слова́ до всіх Ізраїлевих синів, — і наро́д був у тяжкій жало́бі!
Когда Моисей пересказал это израильтянам, они горько заплакали.
І повставали вони рано вранці, та й повихо́дили на верхі́в'я гори, говорячи: „Ось ми, — і ми пі́демо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили“.
Встав рано утром, они стали подниматься к вершинам нагорий.
— Мы готовы, — говорили они. — Мы пойдем в тот край, что обещал Господь; мы согрешили.
— Мы готовы, — говорили они. — Мы пойдем в тот край, что обещал Господь; мы согрешили.
А Мойсей сказав: „Чому́ ж ви переступаєте нака́з Господній? Таж це не вдасться!
Но Моисей сказал:
— Почему вы нарушаете повеление Господа? Успеха вам не будет.
— Почему вы нарушаете повеление Господа? Успеха вам не будет.
Не виходьте, бо Господь не серед вас, а то бу́дете побиті своїми ворогами.
Не ходите, потому что Господа не будет с вами. Ваши враги разобьют вас,
Бо там перед вами амалики́тянин і ханаане́янин, і ви попа́даєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь із вами“.
ведь там вас встретят амаликитяне и хананеи. Вы отвернулись от Господа, и Его не будет с вами; вы падете от меча.
Але вони осмі́лилися вийти на верхів'я гори, а ковче́г свідоцтва Господнього та Мойсей не ру́шилися з-посеред табо́ру.
Но они дерзнули подняться к вершинам нагорий, хотя ни ковчег Господнего завета, ни Моисей не покидали лагерь.39