Переклад Огієнка

New King James Version

І рушили Ізраїлеві сини, та й таборува́ли в моавських степах по тім боці приєрихонського Йорда́ну.

Balak Sends for Balaam

Then the children of Israel moved, and camped in the plains of Moab on the side of the Jordan across from Jericho.

2

І побачив Бала́к, син Ціппо́рів, усе, що зробив Ізра́їль аморе́янинові.

2

Now Balak the son of Zippor saw all that Israel had done to the Amorites.

3

І дуже злякався Моав того наро́ду, бо він був великий. І настра́шився Моав Ізра́їлевих синів.

3

And Moab was exceedingly afraid of the people because they were many, and Moab was sick with dread because of the children of Israel.

4

І сказав Моав до мідія́нських старших: Тепер повиску́бує оця громада всі наші околиці, як виску́бує віл польову́ зелени́ну“. А Бала́к, син Ціппо́рів, був того часу моавським царем.

4

So Moab said to the elders of Midian, “Now this company will [a]lick up everything around us, as an ox licks up the grass of the field.” And Balak the son of Zippor was king of the Moabites at that time.

5

І послав він послів до Валаа́ма, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до кра́ю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: „Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він пове́рхню землі, і сидить навпроти мене.

5

Then he sent messengers to Balaam the son of Beor at Pethor, which is near [b]the River in the land of [c]the sons of his people, to call him, saying: “Look, a people has come from Egypt. See, they cover the face of the earth, and are settling next to me!

6

А тепер ходи ж, прокляни́ мені цей народ, бо він міцніший за ме́не. Може я потра́плю вдарити його, і вижену його з кра́ю, бо знаю, що кого ти поблагосло́виш, той благослове́нний, а кого прокляне́ш, — прокля́тий“.

6

Therefore please come at once, curse this people for me, for they are too mighty for me. Perhaps I shall be able to defeat them and drive them out of the land, for I know that he whom you bless is blessed, and he whom you curse is cursed.”

7

І пішли моавські старші та старші Мідіяну, — а дарунки за чари в руці їх, — і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова́. І

7

So the elders of Moab and the elders of Midian departed with the diviner’s fee in their hand, and they came to Balaam and spoke to him the words of Balak.

8

А він їм сказав: „Ночуйте тут і цієї но́чі, і я перекажу́ вам слово, як Господь промовлятиме до мене“. І зостались моавські вельможі в Валаама.

8

And he said to them, “Lodge here tonight, and I will bring back word to you, as the Lord speaks to me.” So the princes of Moab stayed with Balaam.

9

І прийшов Бог до Валаама та й сказав: „Хто ці люди з тобою?“

9

Then God came to Balaam and said, “Who are these men with you?”

10

І сказав Валаа́м до Бога: „Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:

10

So Balaam said to God, “Balak the son of Zippor, king of Moab, has sent to me, saying,

11

Ось народ виходить з Єгипту, і закрив пове́рхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, — може я потра́плю воювати з ним, і вижену його“.

11

‘Look, a people has come out of Egypt, and they cover the face of the earth. Come now, curse them for me; perhaps I shall be able to overpower them and drive them out.’ ”

12

І сказав Бог до Валаама: „Не пі́деш ти з ними, не прокляне́ш того народу, бо благослове́нний він!“

12

And God said to Balaam, “You shall not go with them; you shall not curse the people, for they are blessed.”

13

І встав Валаам уранці та й сказав до Валакових вельмож: „Верта́йтесь до свого кра́ю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами“.

13

So Balaam rose in the morning and said to the princes of Balak, “Go back to your land, for the Lord has refused to give me permission to go with you.”

14

І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: „Відмовив Валаам піти з нами“.

14

And the princes of Moab rose and went to Balak, and said, “Balaam refuses to come with us.”

15

А Балак зно́ву послав вельмож, більше й поважніших від тих.

15

Then Balak again sent princes, more numerous and more [d]honorable than they.

16

І прибули́ вони до Валаама та й сказали йому: „Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,

16

And they came to Balaam and said to him, “Thus says Balak the son of Zippor: ‘Please let nothing hinder you from coming to me;

17

бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю́. І ходи ж, — прокляни мені народ той!“

17

for I will certainly honor you greatly, and I will do whatever you say to me. Therefore please come, curse this people for me.’ ”

18

І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: „Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.

18

Then Balaam answered and said to the servants of Balak, “Though Balak were to give me his house full of silver and gold, I could not go beyond the word of the Lord my God, to do less or more.

19

А тепер посидьте й ви тут цієї но́чі, а я пізна́ю, що ще Господь буде говорити мені“.

19

Now therefore, please, you also stay here tonight, that I may know what more the Lord will say to me.”

20

І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: „Якщо ці люди прийшли покли́кати тебе, — устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовля́тиму до тебе, — те́ ти зробиш“.

20

And God came to Balaam at night and said to him, “If the men come to call you, rise and go with them; but only the word which I speak to you — that you shall do.”

21

І встав Валаам уранці, і осідлав свою осли́цю, та й пішов із моавськими вельмо́жами.

21

So Balaam rose in the morning, saddled his donkey, and went with the princes of Moab.

22

І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.

22

Balaam, the Donkey, and the Angel

Then God’s anger was aroused because he went, and the Angel of the Lord took His stand in the way as an adversary against him. And he was riding on his donkey, and his two servants were with him.

23

І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а ви́тягнений меч його в руці його. І збо́чила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на доро́гу.

23

Now the donkey saw the Angel of the Lord standing in the way with His drawn sword in His hand, and the donkey turned aside out of the way and went into the field. So Balaam struck the donkey to turn her back onto the road.

24

І став Ангол Господній на стежці виноградників, — стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.

24

Then the Angel of the Lord stood in a narrow path between the vineyards, with a wall on this side and a wall on that side.

25

І побачила та ослиця Господнього Ангола, і прити́снулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.

25

And when the donkey saw the Angel of the Lord, she pushed herself against the wall and crushed Balaam’s foot against the wall; so he struck her again.

26

І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісно́му місці, де нема дороги збочити ні право́руч, ні ліво́руч.

26

Then the Angel of the Lord went further, and stood in a narrow place where there was no way to turn either to the right hand or to the left.

27

І побачила та ослиця Господнього Ангола — і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.

27

And when the donkey saw the Angel of the Lord, she lay down under Balaam; so Balaam’s anger was aroused, and he struck the donkey with his staff.

28

І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: „Що́ я зробила тобі, то ти оце тричі вдарив мене?“

28

Then the Lord opened the mouth of the donkey, and she said to Balaam, “What have I done to you, that you have struck me these three times?”

29

І сказав Валаам до ослиці: „Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!“

29

And Balaam said to the donkey, “Because you have [e]abused me. I wish there were a sword in my hand, for now I would kill you!”

30

І сказала осли́ця до Валаама: „Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так?“ І він відказав: „Ні!“

30

So the donkey said to Balaam, “Am I not your donkey on which you have ridden, ever since I became yours, to this day? Was I ever [f]disposed to do this to you?”
And he said, “No.”

31

І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його ви́тягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.

31

Then the Lord opened Balaam’s eyes, and he saw the Angel of the Lord standing in the way with His drawn sword in His hand; and he bowed his head and fell flat on his face.

32

І сказав до нього Ангол Господній: „На́що ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.

32

And the Angel of the Lord said to him, “Why have you struck your donkey these three times? Behold, I have come out [g]to stand against you, because your way is perverse[h] before Me.

33

І побачила мене ця ослиця, і збо́чила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збо́чила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою“.

33

The donkey saw Me and turned aside from Me these three times. If she had not turned aside from Me, surely I would also have killed you by now, and let her live.”

34

І сказав Валаам до Господнього Ангола: „Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш да дорозі навпроти ме́не. А тепер, якщо це зле в оча́х твоїх, то я вернуся собі“.

34

And Balaam said to the Angel of the Lord, “I have sinned, for I did not know You stood in the way against me. Now therefore, if it [i]displeases You, I will turn back.”

35

І сказав Ангол Господній до Валаама: „Іди з цими людьми́, і те слово, що скажу́ тобі, — його тільки будеш говорити“. І пішов Валаам з Балаковими вельмо́жами.

35

Then the Angel of the Lord said to Balaam, “Go with the men, but only the word that I speak to you, that you shall speak.” So Balaam went with the princes of Balak.

36

І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю́ границі.

36

Now when Balak heard that Balaam was coming, he went out to meet him at the city of Moab, which is on the border at the Arnon, the boundary of the territory.

37

І сказав Балак до Валаама: „Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покли́кати тебе, — чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потра́плю вшанувати тебе?“

37

Then Balak said to Balaam, “Did I not earnestly send to you, calling for you? Why did you not come to me? Am I not able to honor you?”

38

І сказав Валаам до Балака: „Ось я прибув до тебе тепер. Чи потра́плю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти“.

38

And Balaam said to Balak, “Look, I have come to you! Now, have I any power at all to say anything? The word that God puts in my mouth, that I must speak.”

39

І пішов Валаам із Балаком, і прибули́ вони до Кір'ят-Хуцоту.

39

So Balaam went with Balak, and they came to Kirjath Huzoth.

40

І прині́с Балак на жертву худо́бу велику та худобу дрібну́, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

40

Then Balak offered oxen and sheep, and he sent some to Balaam and to the princes who were with him.

41

І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.

41

Balaam’s First Prophecy

So it was, the next day, that Balak took Balaam and brought him up to the high places of Baal, that from there he might observe [j]the extent of the people.

Паралельне читання

Переклад Огієнка

New King James Version

Числа 22

Numbers 22