Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
А в Руви́мових синів та в синів Ґа́дових були́ великі стада́, дуже числе́нні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце — місце добре для худоби.
Рувимиты и гадиты, у которых были очень большие стада, увидели, что земли Иазера и Галаада хороши для скота.
І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:
Они пришли к Моисею, священнику Элеазару и вождям народа и сказали:
„Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон, —
— Города Атарот, Дивон, Иазер, Нимра, Хешбон, Элеале, Севам, Нево и Веон —
та земля, що Господь побив був перед Ізра́їлевою громадою, — вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худо́ба“.
земля, которую Господь покорил народу Израиля, хороша для скота, а у твоих слуг есть скот.
І сказали вони: „Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай да́но буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йорда́н!“
Если мы нашли у тебя расположение, — сказали они, — то пусть эта земля и достанется во владение твоим слугам. Не переводи нас через Иордан.
І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: „Чи брати ваші пі́дуть на війну́, а ви будете тут сидіти?
Моисей сказал гадитам и рувимитам:
— Ваши братья пойдут на войну, а вы будете сидеть здесь?
— Ваши братья пойдут на войну, а вы будете сидеть здесь?
І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від перехо́ду до того кра́ю, що дав їм Господь?
Зачем вы отбиваете у израильтян охоту перейти в землю, которую дал им Господь?
Так зробили були́ ваші батьки́, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той край.
Так сделали ваши отцы, когда я посылал их из Кадеш-Барнеа осмотреть эту землю.
І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той край, — і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не вхо́дити до того кра́ю, що дав їм Господь.
Придя в долину Эшкол и осмотрев землю, они отбили у израильтян охоту войти в землю, которую дал им Господь.
І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:
В тот день Господь разгневался и поклялся:
„Поправді кажу́, — не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти́ літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,
«Никто из покинувших Египет, от двадцати лет и старше, не увидит землю, которую Я клятвенно обещал Аврааму, Исааку и Иакову, потому что они не повиновались Мне от всего сердца —
окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Нави́нового, бо вони вико́нували накази за Господом.
никто, кроме Халева, сына кенезеянина Иефоннии, и Иисуса, сына Навина, которые от всего сердца повиновались Господу».
І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчи́лося все те покоління, що робило зло в Господніх оча́х“.
Господь разгневался на Израиль, и заставил народ сорок лет скитаться по пустыне, пока все то поколение, которое сделало в Его глазах зло, не сгинуло.
А оце стали ви замість ваших батьків, як наща́дки грішних людей, щоб збільши́ти ще палю́чий гнів Господній на Ізраїля.
А теперь вы, отродье грешников, встали на место ваших отцов и еще сильнее разжигаете гнев Господа на Израиль!
Бо як ви відве́рнетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричи́ните згубу всьому цьому наро́дові“.
Если вы откажетесь повиноваться Ему, то Он снова оставит этот народ в пустыне, а вы будете виновниками их гибели.
А вони підійшли до нього та й сказали: „Ми побудуємо тут коша́ри для нашої худоби та міста́ для наших дітей,
Они подошли к нему и сказали:
— Мы построим здесь загоны для скота и города для наших жен и детей,
— Мы построим здесь загоны для скота и города для наших жен и детей,
а ми самі узбро́їмося, готові до бо́ю перед Ізраїлевими синами, аж поки не введе́мо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по тверди́нних містах, охороняючи себе перед ме́шканцями цієї землі.
а потом будем готовы вооружиться и идти перед израильтянами, пока не приведем их в их надел. Тем временем, наши жены и дети будут жить в укрепленных городах, в безопасности от жителей этой земли.
Ми не ве́рнемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спа́дком своїм.
Мы не вернемся домой, пока каждый израильтянин не получит свой надел.
Бо ми не бу́демо володіти з ними по той бік Йорда́ну й далі, бо прийшла нам наша спа́дщина з цього боку Йорда́ну на схід“.
Мы не получим надел с ними на той стороне Иордана, потому что наш надел достался нам на этой, восточной стороне.
І сказав їм Мойсей: „Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узбро́їтесь на війну перед Господнім лицем,
Моисей сказал им:
— Если вы сделаете это, если вооружитесь, чтобы воевать для Господа,
— Если вы сделаете это, если вооружитесь, чтобы воевать для Господа,
і пере́йде кожен ваш узбро́єний Йорда́н перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,
и каждый из вас, кто носит оружие, переправится перед Господом за Иордан, пока Он не прогонит Своих врагов перед Собой,
то буде здобутий той край перед Господнім лицем, і ви потому ве́рнетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей край на володіння перед Господнім лицем.
то, когда земля будет покорена Господу, вы можете вернуться. Тогда вы будете свободными от обязательства Господу и Израилю, а эта земля будет вашим владением перед Господом.
А якщо не зробите так, то ви згрішили Господе́ві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!
Но если вы не сделаете этого, то вы согрешите против Господа, и знайте: ваш грех вас найдет.
Побудуйте собі міста для ваших дітей, та коша́ри для ваших ота́р. А що вийшло з ваших уст, те зробі́ть“.
Стройте города для жен и детей и загоны для отар, но исполните то, что обещали.
І сказали Ґадові сини та сини Руви́мові до Мойсея, говорячи: „Раби твої зро́блять, як пан наш приказує.
Гадиты и рувимиты сказали Моисею:
— Мы — твои слуги. Мы сделаем, как велит наш господин.
— Мы — твои слуги. Мы сделаем, как велит наш господин.
Діти наші, жінки́ наші, ста́до наше та вся наша худоба бу́дуть там, у ґілеадських міста́х.
Наши дети и жены, отары и весь наш скот останутся здесь, в городах Галаада.
А раби твої пере́йдуть, кожен військо́вий озбро́єний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує“.
А твои слуги, все вооруженные для битвы, переправятся, чтобы воевать перед Господом, как велит наш господин.
І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Нави́новому, та го́ловам ба́тьківських домів племен Ізраїлевих синів.
Тогда Моисей отдал распоряжение о них священнику Элеазару, Иисусу, сыну Навину, и главам семей израильского народа.
І сказав Мойсей до них: „Якщо Ґадові сини та сини Рувимові пере́йдуть із вами Йорда́н, кожен озбро́єний на війну перед лицем Господнім, і буде здобу́тий край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.
Он сказал им:
— Если гадиты и рувимиты, все вооруженные для битвы, переправятся с вами за Иордан перед Господом, то, когда земля покорится вам, отдайте им во владение землю Галаада.
— Если гадиты и рувимиты, все вооруженные для битвы, переправятся с вами за Иордан перед Господом, то, когда земля покорится вам, отдайте им во владение землю Галаада.
А якщо вони не пере́йдуть з вами озбро́єні, то отримають володіння серед вас в ханаанському кра́ї“.
А если они не переправятся с вами вооруженные, то пусть они примут свой надел с вами в Ханаане.
І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: „Що говорив Господь до твоїх рабів, так зро́бимо.
Гадиты и рувимиты ответили:
— Мы — твои слуги. Мы сделаем так, как сказал Господь.
— Мы — твои слуги. Мы сделаем так, как сказал Господь.
Ми пере́йдемо озбро́єні перед Господнім лицем до ханаанського кра́ю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йорда́ну“.
Мы с оружием переправимся перед Господом в Ханаан, но пусть удел, который нам достался, останется за нами на этой стороне Иордана.
І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині пле́мені Манасії, Йо́сипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башаньского, той край по містах його, у границях міст того кра́ю навко́ло.
Тогда Моисей отдал гадитам, рувимитам и половине рода Манассии, сына Иосифа, царство Сигона, царя аморреев, и царство Ога, царя Башана — всю землю с ее городами и их окрестностями.
і Бет-Німру, і Бет-Гаран, тверди́нні міста та коша́ри для ота́ри.
Бет-Нимру и Бет-Аран, города-крепости, и построили загоны.
А Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,
А рувимиты отстроили Хешбон, Элеале, Кирьятаим,
і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста́, що вони збудували.
Нево и Баал-Меон (их названия были изменены), и Сивму. Они дали отстроенным городам другие имена.
І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули́ його і позбавили спа́дщини амореянина, що в ньому.
Потомки Махира, сына Манассии, пришли в Галаад, захватили его и прогнали оттуда аморреев.
І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.
Моисей отдал Галаад махиритам, потомкам Манассии, и они поселились там.
А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні се́ла, та й назвав їх: Яірові села.
Иаир, потомок Манассии, захватил здесь несколько поселений и назвал их Хаввот-Иаир.103