Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приерихо́нським Йорда́ном, говорячи:
И сказал Господь Моисею на равнинах Моавитских, у Иордана, против Иерихона, говоря:
„Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спа́дку свого володіння міста́ на сидіння; і пасови́сько для міст навколо них дасте ви Левитам.
повели сынам Израилевым, чтоб они из уделов владения своего дали левитам города для жительства, и поля при городах со всех сторон дайте левитам:
І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасови́ська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.
города будут им для жительства, а поля будут для скота их и для имения их и для всех житейских потребностей их;
А пасови́ська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назо́вні — тисяча локтів навко́ло.
поля при городах, которые вы должны дать левитам, от стены города должны простираться на две тысячи локтей, во все стороны;
І відміряєте поза містом на схі́дню сторону — дві тисячі лі́ктів, і на півде́нну сторону — дві тисячі ліктів, і на за́хідню сторону — дві тисячі ліктів, і на півні́чну сторону — дві тисячі ліктів, а місто — усере́дині. Це будуть для вас міські пасови́ська.
и отмерьте за городом к восточной стороне две тысячи локтей, и к южной стороне две тысячи локтей, и к западу две тысячи локтей, и к северной стороне две тысячи локтей, а посередине город: таковы будут у них поля при городах.
А з міст, що дасте́ Левитам, буде шість міст на схо́вища, що дасте, щоб утікати туди убі́йникові. А окрім них дасте́ сорок і два міста.
Из городов, которые вы дадите левитам, будут шесть городов для убежища, в которые вы позволите убегать убийце; и сверх их дайте сорок два города:
Усі ті міста, що дасте Левитам, — сорок і вісім їхніх міст та їхні пасови́ська.
всех городов, которые вы должны дать левитам, будет сорок восемь городов, с полями при них.
А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, — від більшого дасте більше, а від меншого — менше, кожен за спа́дком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам“.
И когда будете давать города из владения сынов Израилевых, тогда из большего дайте более, из меньшего менее; каждое колено, смотря по уделу, какой получит, должно дать из городов своих левитам.
„Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви пере́йдете Йорда́н до ханаанського кра́ю,
объяви сынам Израилевым и скажи им: когда вы перейдёте через Иордан в землю Ханаанскую,
то виберіть собі міста, — вони будуть на схо́вища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.
выберите себе города, которые были бы у вас городами для убежища, куда мог бы убежать убийца, убивший человека неумышленно;
І будуть для вас ті міста на схо́вища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.
и будут у вас города сии убежищем от мстителя, чтобы не был умерщвлён убивший, прежде нежели он предстанет пред общество на суд.
А ті міста, що дасте, — шість міст на схо́вища буде для вас.
Городов же, которые должны вы дать, городов для убежища, должно быть у вас шесть:
Три місті дасте по той бік Йорда́ну, а три місті дасте в ханаанському кра́ї, — вони будуть міста на схо́вища.
три города дайте по эту сторону Иордана и три города дайте в земле Ханаанской; городами убежища должны быть они;
Ці шість міст будуть на схо́вища для Ізраїлевих синів, і для прихо́дька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невми́сне.
для сынов Израилевых и для пришельца и для поселенца между вами будут сии шесть городов убежищем, чтобы убегать туда всякому, убившему человека неумышленно.
А коли б хто вдарив кого залізним знаря́ддям, а той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.
Если кто ударит кого железным орудием так, что тот умрёт, то он убийца: убийцу должно предать смерти;
А якщо вдарив його ка́менем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.
и если кто ударит кого из руки камнем, от которого можно умереть, так что тот умрёт, то он убийца: убийцу должно предать смерти;
Або вдарив його дерев'я́ним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.
или если деревянным орудием, от которого можно умереть, ударит из руки так, что тот умрёт, то он убийца: убийцу должно предать смерти;
Месник за кров — він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.
мститель за кровь сам может умертвить убийцу: лишь только встретит его, сам может умертвить его;
А якщо пхне його з не́нависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,
если кто толкнёт кого по ненависти, или с умыслом бросит на него что-нибудь так, что тот умрёт,
або з ворогува́ння вдарив його своєю рукою, а той помер, — буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; ме́сник за кров заб'є убійника, як спіткає його.
или по вражде ударит его рукою так, что тот умрёт, то ударившего должно предать смерти: он убийца; мститель за кровь может умертвить убийцу, лишь только встретит его.
А як хто випадко́во, без не́нависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаря́ддям,
Если же он толкнёт его нечаянно, без вражды, или бросит на него что-нибудь без умысла,
або якимбудь ка́менем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,
или какой-нибудь камень, от которого можно умереть, не видя, уронит на него так, что тот умрёт, но он не был врагом его и не желал ему зла,
то розсудить громада між убійником та між ме́сником за кров за цими постановами.
то общество должно рассудить между убийцею и мстителем за кровь по сим постановлениям;
І громада ви́зволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста схо́вища його, що втік був туди. І ося́де він у ньому аж до смерти найвищого священика, пома́заного святою оливою.
и должно общество спасти убийцу от руки мстителя за кровь, и должно возвратить его общество в город убежища его, куда он убежал, чтоб он жил там до смерти великого священника, который помазан священным елеем;
А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста схо́вища його, куди втік був,
если же убийца выйдет за предел города убежища, в который он убежал,
і зна́йде його месник за кров поза границями міста схо́вища його, і замордує месник за кров убійника, — нема йому вини кро́ви!
и найдёт его мститель за кровь вне пределов города убежища его, и убьёт убийцу сего мститель за кровь, то не будет на нём вины кровопролития,
Бо він пови́нен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика ве́рнеться убійник до землі володіння свого.
ибо тот должен был жить в городе убежища своего до смерти великого священника, а по смерти великого священника должен был возвратиться убийца в землю владения своего.
І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.
Да будет это у вас постановлением законным в роды ваши, во всех жилищах ваших.
Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не до́сить проти кого, щоб осудити на смерть.
Если кто убьёт человека, то убийцу должно убить по словам свидетелей; но одного свидетеля недостаточно, чтобы осудить на смерть.
І не ві́зьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.
И не берите выкупа за душу убийцы, который повинен смерти, но его должно предать смерти;
І не ві́зьмете о́купу від змушеного втікати до міста схо́вища його, щоб вернувся сидіти в краю́ до смерти священика.
и не берите выкупа за убежавшего в город убежища, чтоб ему позволить жить в земле своей прежде смерти великого священника.
І не збезче́стите того кра́ю, що ви в ньому, бо та кров — вона безче́стить край, а краєві не проща́ється за кров, що проли́та в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.
Не оскверняйте земли, на которой вы будете жить; ибо кровь оскверняет землю, и земля не иначе очищается от пролитой на ней крови, как кровью пролившего её.