Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Darby Bible Translation
Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,
The Beheading of John
At that time Herod the tetrarch heard of the fame of Jesus,
At that time Herod the tetrarch heard of the fame of Jesus,
і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.
and said to his servants, This is John the baptist: *he* is risen from the dead, and because of this these works of power display their force in him.
Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.
For Herod had seized John, and had bound him and put him in prison on account of Herodias the wife of Philip his brother.
Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“
For John said to him, It is not lawful for thee to have her.
І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.
And [while] desiring to kill him, he feared the crowd, because they held him for a prophet.
А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.
But when Herod's birthday was celebrated, the daughter of Herodias danced before them, and pleased Herod;
Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
whereupon he promised with oath to give her whatsoever she should ask.
А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“
But she, being set on by her mother, says, Give me here upon a dish the head of John the baptist.
І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
And the king was grieved; but on account of the oaths, and those lying at table with [him], he commanded [it] to be given.
І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.
and his head was brought upon a dish, and was given to the damsel, and she carried [it] to her mother.
А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
And his disciples came and took the body and buried it, and came and brought word to Jesus.
Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.
The Feeding of the Five Thousand
And Jesus, having heard it, went away thence by ship to a desert place apart. And the crowds having heard [of it] followed him on foot from the cities.
And Jesus, having heard it, went away thence by ship to a desert place apart. And the crowds having heard [of it] followed him on foot from the cities.
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.
And going out he saw a great crowd, and was moved with compassion about them, and healed their infirm.
А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.
But when even was come, his disciples came to him saying, The place is desert, and [much of] the [day] time already gone by; dismiss the crowds, that they may go into the villages and buy food for themselves.
А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“
But Jesus said to them, They have no need to go: give *ye* them to eat.
Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.
But they say to him, We have not here save five loaves and two fishes.
І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.
And having commanded the crowds to recline upon the grass, having taken the five loaves and the two fishes, he looked up to heaven, and blessed: and having broken the loaves, he gave [them] to the disciples, and the disciples [gave them] to the crowds.
І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.
And all ate and were filled, and they took up what was over and above of fragments twelve hand-baskets full.
Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.
But those that had eaten were about five thousand men, besides women and children.
І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.
Jesus Walks on Water
And immediately he compelled the disciples to go on board ship, and to go on before him to the other side, until he should have dismissed the crowds.
And immediately he compelled the disciples to go on board ship, and to go on before him to the other side, until he should have dismissed the crowds.
Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.
And having dismissed the crowds, he went up into the mountain apart to pray. And when even was come, he was alone there,
А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.
but the ship was already in the middle of the sea tossed by the waves, for the wind was contrary.
А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.
But in the fourth watch of the night he went off to them, walking on the sea.
Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...
And the disciples, seeing him walking on the sea, were troubled, saying, It is an apparition. And they cried out through fear.
А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“
But Jesus immediately spoke to them, saying, Take courage; it is *I*: be not afraid.
Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.
And Peter answering him said, Lord, if it be *thou*, command me to come to thee upon the waters.
А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
And he said, Come. And Peter, having descended from the ship, walked upon the waters to go to Jesus.
Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“
But seeing the wind strong he was afraid; and beginning to sink he cried out, saying, Lord, save me.
І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“
And immediately Jesus stretched out his hand and caught hold of him, and says to him, O thou of little faith, why didst thou doubt?
Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.
And when they had gone up into the ship, the wind fell.
А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“
But those in the ship came and did homage to him, saying, Truly thou art God's Son.
Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.
Jesus Heals at Gennesaret
And having crossed over they came to the land of Gennesaret.
And having crossed over they came to the land of Gennesaret.
А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.
And when the men of that place recognised him, they sent to that whole country around, and they brought to him all that were ill,