Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,
В то время об Иисусе услышал и четвертовластник Ирод.78
і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.
Он говорил своим приближенным:
— Это — Иоанн Креститель. Он воскрес из мертвых, и поэтому в Нем такая чудодейственная сила.
— Это — Иоанн Креститель. Он воскрес из мертвых, и поэтому в Нем такая чудодейственная сила.
Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.
В свое время Ирод арестовал Иоанна, связал его и бросил в темницу из-за Иродиады, жены своего брата Филиппа,79
Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“
потому что Иоанн говорил ему: «Нельзя тебе жить с ней».
І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.
Ирод хотел убить Иоанна, но боялся народа, так как все считали его пророком.
А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.
И вот, когда Ирод праздновал свой день рождения, дочь Иродиады танцевала перед гостями и так понравилась Ироду,
Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
что он поклялся дать ей все, чего бы она ни попросила.
А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“
Наученная своей матерью, девушка сказала: «Подай мне сюда, на блюде, голову Иоанна Крестителя».
І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
Царь опечалился, но, так как он поклялся перед возлежавшими за столом гостями, то велел исполнить ее желание.
І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.
Его голову принесли на блюде и отдали девушке, а та отнесла ее матери.
А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
Ученики Иоанна, забрав тело, похоронили его, а затем пошли и рассказали об этом Иисусу.
Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.
Услышав об этом, Иисус переправился на лодке в пустынное место, чтобы побыть одному. Но люди в городах узнали, куда Он отправился, и пошли туда пешком.
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.
Когда Иисус сошел на берег и увидел большую толпу, Он сжалился над людьми и исцелил больных, которые были среди них.
А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.
Наступил вечер. Ученики Иисуса подошли к Нему и сказали:
— Место здесь пустынное, и уже поздно. Отпусти народ, пусть пойдут в ближайшие селения и купят себе еды.
— Место здесь пустынное, и уже поздно. Отпусти народ, пусть пойдут в ближайшие селения и купят себе еды.
А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“
Иисус ответил:
— Им не нужно уходить отсюда. Вы дайте им есть.
— Им не нужно уходить отсюда. Вы дайте им есть.
Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.
— Но у нас только пять хлебов и две рыбы, — ответили ученики.
І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.
Он велел народу расположиться на траве, взял эти пять хлебов и две рыбы и, подняв глаза к небу, благословил пищу. Затем Он стал разламывать хлебы и давать ученикам, а те — народу.
І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.
Все ели и насытились, и собрали еще двенадцать полных корзин остатков.
Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.
Всего же ело пять тысяч мужчин, не считая женщин и детей.
І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.
Сразу после этого Иисус велел ученикам сесть в лодку и переправиться на другую сторону озера, а Сам Он оставался, пока не отпустил народ.
Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.
А когда народ разошелся, Иисус поднялся на гору один помолиться. Наступил вечер, и Иисус оставался на горе.
А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.
Тем временем лодка была уже далеко от берега. Ее били волны, так как дул встречный ветер.
А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.
В четвертую ночную стражу, перед рассветом, Иисус пошел к ученикам, ступая по озеру.
Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...
Но ученики, увидев Его идущим по воде, очень испугались.
— Это призрак! — закричали они от страха.
— Это призрак! — закричали они от страха.
А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“
Но Иисус сразу же заговорил с ними:
— Успокойтесь, это Я, не бойтесь.
— Успокойтесь, это Я, не бойтесь.
Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.
— Господи, если это Ты, — сказал тогда Петр, — то повели мне прийти к Тебе по воде.
А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
— Иди, — сказал Иисус.
Петр вышел из лодки и пошел по воде к Иисусу.
Петр вышел из лодки и пошел по воде к Иисусу.
Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“
Но, увидев, как сильно дует ветер, он испугался и, начав тонуть, закричал:
— Господи, спаси меня!
— Господи, спаси меня!
І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“
Иисус тотчас протянул руку и поддержал его.
— Маловерный, — сказал Он, — зачем же ты стал сомневаться?
— Маловерный, — сказал Он, — зачем же ты стал сомневаться?
А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“
Все, кто был в лодке, поклонились Ему.
— Ты — действительно Сын Божий, — сказали они.
— Ты — действительно Сын Божий, — сказали они.
Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.
Переправившись на другую сторону озера , они сошли на берег в Геннисарете.
А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.
Местные жители узнали Иисуса и разнесли весть о Его приходе по всей округе. К Иисусу принесли всех больных