Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,
Тогдашний правитель Галилеи, Ирод, прослышал об Иисусе и
і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.
сказал своим прислужникам: "Этот человек на самом деле — Иоанн Креститель. Он воскрес из мёртвых и потому способен творить все эти чудеса".
Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.
Задолго до этого Ирод схватил Иоанна, заковал его в цепи и бросил в темницу. Он сделал это из-за Иродиады, жены своего брата Филиппа.
Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“
Иоанн говорил ему: "Тебе не подобает с ней сожительствовать".
І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.
Ирод хотел убить его, но боялся народа, ибо люди считали Иоанна пророком.
А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.
Когда наступил день рождения Ирода, дочь Иродиады танцевала перед Иродом и его гостями и так угодила Ироду,
Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
что он клятвенно пообещал дать ей всё, что она ни попросит.
А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“
По научению матери она сказала: "Принеси мне на блюде голову Иоанна Крестителя".
І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
И хотя царь был опечален, но из-за клятвы своей и из-за гостей, восседавших вместе с ним, приказал исполнить эту просьбу
І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.
Они принесли голову Иоанна на блюде и отдали девушке, а та отнесла её матери.
А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
После этого пришли ученики Иоанна, взяли его тело и погребли его, а затем пошли и рассказали Иисусу, что произошло.
Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.
Услышав о том, что случилось, Иисус сел в лодку и отправился в уединенное место, чтобы побыть в одиночестве. Но когда люди узнали об этом, они пришли из своих городов и пошли за Ним.
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.
Выйдя на берег, Иисус увидел большую толпу и сжалился над ними и исцелил больных.
А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.
Когда настал вечер, к Нему пришли Его ученики и сказали: "Место здесь уединённое и уже поздно. Распусти людей, чтобы они могли пойти в селения и купить себе еды".
А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“
Но Иисус сказал ученикам: "Незачем им уходить. Дайте им что-нибудь поесть".
Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.
Ученики ответили Ему: "Всё, что у нас есть с собой, это пять хлебов и две рыбины".
І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.
Он велел народу сесть на траву, а потом взял пять хлебов и две рыбины, возвёл глаза к небу и возблагодарил Бога за еду. После этого Он преломил хлеб и стал раздавать ломти Своим ученикам, а те в свою очередь передавали их народу.
І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.
Все поели и насытились, а ученики потом ещё наполнили остатками еды двенадцать корзин.
Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.
И всего среди евших было 5000 мужчин, а кроме них ещё женщины и дети.
І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.
Вскоре после этого Он велел ученикам сесть в лодку и послал их вперед, на другой берег Галилейского озера, а Сам остался, чтобы отпустить народ.
Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.
Попрощавшись с народом, Он в одиночестве поднялся в горы, чтобы помолиться. И когда наступил вечер, Он был там один.
А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.
Лодка была уже далеко от берега, и волны швыряли её из стороны в сторону, ибо она шла против сильного ветра.
А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.
Между тремя и шестью часами утра Иисус пришёл к ним, идя по воде.
Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...
Увидев, что Он идёт по озеру, ученики испугались и сказали: "Это призрак!" и стали кричать от страха.
А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“
Тогда Иисус заговорил с ними: "Не пугайтесь! Это Я! Не бойтесь!"
Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.
В ответ Пётр сказал: "Господи, если это Ты, то прикажи, чтобы я мог подойти к Тебе по воде!"
А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
И Он сказал: "Подойди!" И Пётр вышел из лодки и пошёл по воде к Иисусу.
Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“
Тут он заметил, что ветер стал сильнее, и испугался. Он стал тонуть и закричал: "Господи, спаси меня!"
І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“
Иисус тотчас же протянул руку и подхватил его. И сказал ему: "Маловерный, почему ты усомнился?"
А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“
Те, кто были в лодке, поклонились Иисусу и сказали: "Ты истинно Сын Божий!"
Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.
Они пересекли озеро и причалили к берегу в Геннисарете.
А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.
Когда местные жители узнали Иисуса, они послали весть по всей округе, и люди стали приносить больных