Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму н сказали:
Тогда к Иисусу пришли фарисеи и законоучители из Иерусалима и сказали:
„Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.
"Почему Твои ученики нарушают заповедь наших великих предков? Они не моют руки перед едой!"
А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?
В ответ Он сказал: "А почему вы нарушаете заповедь Божию ради установленных вами обычаев?
Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.
Ибо Бог сказал: "Почитай отца своего и мать свою". И ещё сказал Бог: "Всякий, кто оскорбит своего отца или свою мать, должен быть предан смерти".
А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“,
Но вы говорите, что можно сказать отцу или матери: "Я не могу помочь вам, так как предназначаю всё своё состояние в дар Богу"
то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.
и тем учите не почитать отца и матери. Так вы отменили заповедь Божию ради ваших обычаев.
Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:
Лицемеры! Правильно пророчествовал о вас Исаия, когда сказал:
„Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!
"Эти люди чтят Меня устами своими, но сердца их далеки от Меня.
Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
Почитание их бесполезно, ибо то, чему они учат — это правила, выдуманные людьми".
І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!
И призвав к Себе народ, Он сказал им: "Слушайте Меня и поймите вот что:
Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.
не то, что попадает в рот человека, делает его нечистым, а то, что выходит изо рта его, делает его нечистым".
Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“
И тогда к Иисусу пришли ученики и сказали Ему: "Понимаешь ли Ты, что фарисеи оскорбились, когда услышали то, что Ты сказал?"
А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
Иисус им ответил: "Каждое растение, которое не было посажено Моим Небесным Отцом, вырвано будет с корнем,
Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.
так что отпустите их с миром. Они слепые, ведущие за собой слепцов. Но если слепой ведёт за собой слепца, то оба они упадут в яму".
А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.
В ответ Пётр сказал Ему: "Объясни нам значение этой притчи".
А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?
Иисус сказал ему: "Неужели вы всё ещё не поняли?
Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
Неужели не понимаете вы, что всё, что попадает вам в рот, проходит в желудок, а затем извергается из тела?
Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.
Но то, что выходит изо рта, идёт от сердца. Оно-то и оскверняет человека.
Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.
Я говорю так, потому что всё зло исходит от сердца: дурные помыслы, убийства, прелюбодеяние, распутство, воровство, ложь и клевета.
Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“
Всё это оскверняет человека. А если кто не помоет руки перед едой, это его не осквернит".
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.
Иисус ушёл оттуда и отправился в окрестности Тира и Сидона.
І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“
К Нему пришла одна хананеянка из тех мест и стала рыдать: "Смилуйся надо мной, Господи, Сын Давидов! Моя дочь одержима бесами и ужасно мучается".
А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“
Но Он ей ничего не ответил. Тогда ученики подошли к Нему и стали просить: "Прогони её прочь! Она всё время ходит за нами и кричит".
А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.
Он сказал в ответ: "Я послан только к заблудшим овцам народа Израилева".
А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“
Тогда женщина подошла к Иисусу и, склонившись перед Ним, сказала: "Господи, помоги мне!"
А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.
В ответ Он сказал ей: "Неправильно это, отнимать у детей еду и бросать собакам".
Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.
А она сказала: "Верно, Господи, но даже собаки подъедают крохи, упавшие с хозяйского стола".
Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.
Тогда Иисус ответил ей: "Женщина, велика твоя вера. Даровано будет тебе то, о чём просишь". И в тот же миг её дочь исцелилась.
І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.
Уйдя оттуда, Иисус пошёл на берег Галилейского озера. Он взошёл на гору и сел там.
І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.
И стали к Нему приходить толпы народа, принося с собой хромых, слепых, калек, глухонемых и других больных. И клали они их на землю у Его ног, и Он их исцелял.
А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!
Они дивились, видя, что глухонемые начинают разговаривать, калеки исцеляются, хромые начинают ходить, а слепые прозревают, и воздавали хвалу Богу Израилеву.
А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.
Иисус призвал к Себе учеников и сказал им: "Мне жаль этих людей. Они с нами вот уже три дня, и им нечего есть. Я не хочу отсылать их отсюда, чтобы по дороге домой они не ослабели от голода".
А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“
Ученики сказали: "Откуда же нам в этом уединённом месте взять хлеба на такую огромную толпу?"
А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.
Иисус спросил: "Сколько у вас хлебов?" Они ответили: "Семь хлебов и несколько небольших рыбин".
І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.
взял семь хлебов и рыбу и, возблагодарив Бога, преломил хлеб и стал раздавать ломти ученикам, те же передавали хлеб народу.
І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...
И все ели, пока не насытились. Его ученики собрали остатки, и набралось тех остатков семь полных корзин.
Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
А было там всего четыре тысячи мужчин, да ещё женщины и дети.