Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.
Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника.
Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.
Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника.
А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
Вийшовши о третій годині [1] , побачив інших, які стояли без діла на ринку,
та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.
і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості.
Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.
Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само.
А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“
Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?
Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.
Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій — і одержите, що вам належить].
Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.
Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.
І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.
Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію.
Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.
А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію.
кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.
кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку.
А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?
А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною?
Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.
Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі;
Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“
хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?
Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“
Так останні будуть першими, а перші — останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних].
Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:
Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм:
„Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.
Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть,
І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“
і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне.
Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.
А Він їй сказав: „Чого хочеш?“ Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.
Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли — один праворуч Тебе, а другий — ліворуч у Твоєму Царстві.
А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся)?“ „Вони кажуть Йому: „Можемо“.
У відповідь Ісус промовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.
Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.
Він говорить їм: Отже, чашу Мою будете пити [і хрещенням, яким Я хрещуся, будете хреститися], але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець.
Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.
Почувши це, десятеро обурилися на двох братів.
А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.
Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.
Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою,
А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.
і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом;
Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!
так само і Син Людський — прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох!
Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.
Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов великий натовп.
І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“
І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“
Натовп втихомирював їх, щоби замовкли, а вони ще дужче кричали, гукаючи: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“
Ісус зупинився, покликав їх і промовив: Що хочете, щоб Я зробив для вас?
Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“
Вони кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.