Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,
Когда они, приближаясь к Иерусалиму, пришли в селение Виффагия, что расположено на Оливковой горе, Иисус послал вперед двух учеников,
до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
сказав им:
— Идите в селение, которое перед вами, там вы сразу же найдете привязанную ослицу и рядом с ней осленка. Отвяжите их и приведите ко Мне.
— Идите в селение, которое перед вами, там вы сразу же найдете привязанную ослицу и рядом с ней осленка. Отвяжите их и приведите ко Мне.
А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.
Если кто-нибудь вас спросит о том, что вы делаете, то отвечайте, что они нужны Господу, и вам тут же дадут их.
А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
Это произошло для того, чтобы исполнилось сказанное через пророка:
„Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.
«Скажите дочери Сиона:
Вот, идет к тебе Царь твой,
кроткий, верхом на ослице и осленке,
сыне вьючного животного!»110
А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
Ученики пошли и сделали все так, как велел им Иисус.
Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них.
Они привели ослицу и осленка, положили на них свои плащи, и Иисус сел поверх их.
І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою.
Большинство собравшихся начало расстилать свои плащи на дороге, другие срезали ветви с деревьев и тоже расстилали их.
А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“
Толпы людей, что шли впереди и позади Него, громко кричали:
— Осанна111 Сыну Давида!
Благословен Тот, Кто приходит во имя Господа!
Осанна в вышине небес!112
А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“
И когда Иисус вошел в Иерусалим, весь город пришел в волнение, и все спрашивали:
— Кто это?
— Кто это?
А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“
Народ отвечал:
— Это пророк Иисус из Назарета, что в Галилее!
— Это пророк Иисус из Назарета, что в Галилее!
Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.
Иисус вошел в храм и выгнал оттуда всех продающих и покупающих. Он опрокинул столы менял и прилавки торговцев голубями.
І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви,“ а ви робите з нього „печеру розбійників“.
— Написано, — говорил Он, — «Дом Мой будет назван домом молитвы»,113 а вы превратили его в разбойничье логово.114
I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив.
В храме к Нему подошли слепые и хромые, и Он исцелил их.
А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: „Осанна Сину Давидовому“, обурилися,
Первосвященники и учители Закона, увидев чудеса, которые совершал Иисус, и услышав, как дети кричат в храме: «Осанна Сыну Давида!» — возмутились.
та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“ А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу"?
— Ты слышишь, что кричат эти дети? — спросили они Его.
— Да, — ответил Иисус, — разве вы не читали, что написано: «Из уст младенцев и грудных детей Ты вызовешь Себе хвалу»?115
— Да, — ответил Иисус, — разве вы не читали, что написано: «Из уст младенцев и грудных детей Ты вызовешь Себе хвалу»?115
І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув.
Он оставил их и пошел из города в Вифанию, где и заночевал.
А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.
Возвращаясь рано утром в город, Иисус почувствовал голод.
І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“ І фіґове дерево зараз усохло.
Увидев у дороги инжир, Он подошел к нему, но не нашел на нем ничего, кроме листьев. Тогда Иисус сказал дереву:
— Пусть же от тебя никогда больше не будет плодов!
Инжир сразу же засох.
— Пусть же от тебя никогда больше не будет плодов!
Инжир сразу же засох.
А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“
Когда ученики это увидели, то удивились:
— Как это инжир мог так быстро засохнуть?
— Как это инжир мог так быстро засохнуть?
Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те!
Иисус ответил им:
— Говорю вам истину: если вы будете верить, не сомневаясь, то сможете сделать не только то, что было сделано с инжиром, но даже если вы скажете этой горе: «Поднимись и бросься в море!» — то так и будет.
— Говорю вам истину: если вы будете верить, не сомневаясь, то сможете сделать не только то, что было сделано с инжиром, но даже если вы скажете этой горе: «Поднимись и бросься в море!» — то так и будет.
І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“.
Если вы верите, то получите все, о чем бы вы ни попросили в молитве.
А коли Він прийшов у храм і навчав, поприхо́дили первосвященики й старші наро́ду до Нього й сказали: „Якою Ти вла́дою чиниш оце? І хто Тобі вла́ду цю дав?“
Когда Иисус вошел в храм и стал учить народ, к Нему подошли первосвященники и старейшины народа с вопросом:
— Чьей властью Ты все это делаешь, и кто дал Тебе эту власть?
— Чьей властью Ты все это делаешь, и кто дал Тебе эту власть?
Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́.
Иисус ответил им:
— Я тоже задам вам вопрос, и если вы Мне ответите, то и Я скажу вам, чьей властью Я это делаю.
— Я тоже задам вам вопрос, и если вы Мне ответите, то и Я скажу вам, чьей властью Я это делаю.
Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“ Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“
Откуда Иоанн получил свое право крестить, с Небес или от людей?
Они стали рассуждать между собой:
— Если мы скажем: «С небес», то Он спросит: «Так почему же вы ему не поверили?».
Они стали рассуждать между собой:
— Если мы скажем: «С небес», то Он спросит: «Так почему же вы ему не поверили?».
А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“.
Сказать «От людей» нельзя — боимся народа, ведь все считают, что Иоанн был пророком.
І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́.
— Мы не знаем, — ответили они.
Иисус сказал им:
— Тогда и Я вам не скажу, чьей властью Я все это делаю.
Иисус сказал им:
— Тогда и Я вам не скажу, чьей властью Я все это делаю.
А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“
Что вы скажете на такое: у одного человека было два сына. Как-то он подошел к одному из них и говорит: «Сын, пойди поработай сегодня в винограднике».
А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.
«Не хочу», — ответил сын, но потом передумал и все же пошел.
І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.
Подойдя и к другому сыну, отец попросил его о том же. Сын ответил: «Иду, господин», а сам не пошел.
Котрий же з двох учинив волю батькову?“ Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.
Кто из них исполнил волю отца?
— Первый, — ответили они.
Иисус тогда сказал им:
— Говорю вам истину: сборщики налогов и блудницы впереди вас идут в Царство Божье.
— Первый, — ответили они.
Иисус тогда сказал им:
— Говорю вам истину: сборщики налогов и блудницы впереди вас идут в Царство Божье.
Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.
Ведь Иоанн пришел к вам показать путь праведности, и вы не поверили ему, а они поверили. Вы же, даже после того, как это увидели, не раскаялись и не поверили.
Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
Послушайте еще одну притчу: один землевладелец посадил виноградник, обнес его забором, выкопал яму для давильни116 и построил сторожевую башню.117 Он отдал виноградник внаем виноградарям, а сам уехал в чужие края.
Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.
Когда пришло время сбора винограда, он послал своих слуг к виноградарям, чтобы забрать его часть урожая.
Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.
Те же схватили слуг и кого избили, кого убили, а кого закидали камнями.
Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.
Тогда хозяин послал других слуг, их было больше, чем в первый раз, но виноградари и с теми поступили так же.
Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.
В конце концов, он послал своего сына. «Сына-то моего они устыдятся», — думал он.
Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“
Но когда виноградари увидели сына, они решили: «Это наследник. Давайте убьем его и завладеем его наследством».
І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
Они схватили его, выбросили из виноградника и убили.
Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“
Итак, когда придет хозяин виноградника, что он сделает с этими виноградарями?
Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.
— Он жестоко казнит злодеев, — ответили они, — и сдаст виноградник другим виноградарям, которые отдадут ему его долю урожая в условленный срок.
Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“
Иисус сказал им:
— Разве вы никогда не читали в Писаниях:
— Разве вы никогда не читали в Писаниях:
«Камень, Который отвергли строители,
стал краеугольным.
Это совершил Господь,
и как это удивительно в глазах наших!»?118
Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.
Поэтому Я и говорю вам, что Царство Божье будет отнято у вас и отдано народу, который приносит плод.
І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.
Кто упадет на Этот Камень, разобьется вдребезги, а на кого Он упадет, того раздавит.
А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.
Когда первосвященники и фарисеи слушали притчи Иисуса, они поняли, что Он говорит о них.