Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:
Иисус продолжал учить народ в притчах, говоря:
„Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.
— Царство Небесное можно сравнить со свадебным пиром, который один царь приготовил для своего сына.
І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.
Он разослал к приглашенным своих слуг, чтобы позвать их на свадьбу, но приглашенные не хотели прийти.
Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“
Тогда царь послал других слуг, наказав им: «Пойдите и скажите им, что мой пир уже готов, зарезаны быки и другой откормленный скот, все угощение готово, пусть приходят на свадебный пир».
Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.
Приглашенные, однако, не обратили на это никакого внимания и разошлись. Один пошел на свое поле, другой торговать,
А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.
а некоторые даже схватили посланных слуг, унизили и убили их.
І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
Царь был разгневан. Он послал свое войско, уничтожил тех убийц и сжег их город.
Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.
Потом он сказал своим слугам: «Свадебный пир готов, но те, кого я пригласил, не заслужили чести быть на нем.
Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.
Пойдите теперь на перекрестки дорог и приглашайте на пир всех, кого вы встретите».
І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.
Слуги пошли по улицам и стали созывать всех, кого встречали, злых и добрых, и пиршественный зал наполнился гостями, которые возлежали за столами.
Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,
Когда же царь пришел посмотреть на возлежащих, он заметил человека, на котором не было свадебной одежды.
та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“ Той же мовчав.
«Друг, — спросил царь, — как это ты вошел сюда без свадебной одежды?» Человеку нечего было сказать.
Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.
Тогда царь приказал слугам: «Свяжите его по рукам и ногам и выбросьте вон, во тьму, где будет плач и скрежет зубов».
Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.
После этого фарисеи стали советоваться, как бы им поймать Иисуса на слове.
І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.
Они подослали к Нему своих учеников и иродиан.119
— Учитель, — спросили они, — мы знаем, что Ты Человек честный и истинно учишь пути Божьему. Ты беспристрастен и не стремишься никому угодить.
— Учитель, — спросили они, — мы знаем, что Ты Человек честный и истинно учишь пути Божьему. Ты беспристрастен и не стремишься никому угодить.
Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“
Скажи нам, как Ты считаешь, следует ли платить налог кесарю или нет?
А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?
Иисус, зная их коварные намерения, сказал:
— Лицемеры, вы хотите поймать Меня на слове?
— Лицемеры, вы хотите поймать Меня на слове?
Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.
Покажите Мне монету, которой платится дань.
Они принесли Ему динарий.
Они принесли Ему динарий.
А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“
Иисус спросил их:
— Кто на ней изображен, и чье на ней имя?
— Кто на ней изображен, и чье на ней имя?
Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.
— Кесаря, — ответили они.
Тогда Иисус сказал им:
— Так и отдавайте кесарево кесарю, а Божье — Богу.
Тогда Иисус сказал им:
— Так и отдавайте кесарево кесарю, а Божье — Богу.
А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
Услышав это, они удивились, и, оставив Иисуса, они ушли.
Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,
В тот же день саддукеи, которые утверждают, что нет воскресения мертвых, подошли к Иисусу. Они спросили Его:
та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.
— Учитель, Моисей сказал, что если кто-либо умрет, не оставив детей, то его брат должен жениться на вдове и восстановить род120 своему брату.121
Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.
Так вот, у нас тут было семь братьев. Первый женился и умер бездетным, и вдова стала женой его брата.
Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.
То же самое произошло и со вторым, и с третьим, и со всеми семью братьями.
Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.
Итак, после воскресения, которому из семи братьев она будет женой? Ведь все были ее мужьями.
Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.
Иисус ответил:
— Вы заблуждаетесь, потому что не знаете ни Писаний, ни силы Божьей.
— Вы заблуждаетесь, потому что не знаете ни Писаний, ни силы Божьей.
Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.
Воскреснув, люди не будут ни жениться, ни выходить замуж, а будут как ангелы на небесах.
А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:
Что же касается воскресения мертвых, то разве вы не читали, что сказал вам Бог:
„Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.
«Я — Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова»?122 Он Бог не мертвых, а живых.
Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.
Фарисеи же, услышав, как Иисус заставил замолчать саддукеев, собрались вокруг Него.
І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:
Один из них, учитель Закона, чтобы поймать Иисуса на слове, спросил:
„Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“
— Учитель, какая заповедь в Законе самая важная?
Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.
Иисус ответил:
— «Люби Господа, Бога твоего, всем сердцем твоим и всей душой твоей и всем разумом твоим».123
— «Люби Господа, Бога твоего, всем сердцем твоим и всей душой твоей и всем разумом твоим».123
А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.
Вторая же подобна ей: «Люби ближнего твоего, как самого себя».124
На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.
Весь Закон и учение пророков основаны на этих двух заповедях.
і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“ Вони Йому кажуть: „Давидів“.
— Что вы думаете о Христе? Чей Он Сын?
— Сын Давида, — ответили Ему.
— Сын Давида, — ответили Ему.
Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
Иисус говорит им:
— Почему же тогда Давид, вдохновляемый Духом, называет Его Господом? Ведь он говорит:
— Почему же тогда Давид, вдохновляемый Духом, называет Его Господом? Ведь он говорит:
„Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.
«Сказал Господь Господу моему:
Сядь по правую руку от Меня,
пока Я не повергну врагов Твоих
к ногам Твоим».125
Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“
Итак, если Давид называет Его Господом, то как же в таком случае Он может быть ему Сыном?