Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
Когда Иисус кончил говорить всё это, то сказал Своим ученикам:
„Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
"Вы знаете, что через два дня наступит Пасха, и Сын Человеческий будет отдан на распятие".
Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,
Тогда первосвященники и старейшины собрались во дворе первосвященника по имени Каиафа,
і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.
и сговорились захватить Иисуса обманом и убить.
І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.
Но они сказали: "Не во время праздника, чтобы не началась смута среди народа".
Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,
Когда Иисус находился в Вифании в доме Симона прокажённого,
підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
к Нему пришла женщина с алебастровым сосудом, наполненным драгоценными благовониями и стала возливать их Ему на голову, когда Он сидел за столом.
Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?
Увидев это, ученики вознегодовали и сказали: "К чему такое расточительство?
Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.
Ведь благовония эти можно было бы продать по дорогой цене, а деньги отдать нищим".
Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
Иисус же, поняв это, сказал им: "Зачем смущаете женщину? Она сделала для Меня доброе дело.
Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
Ибо нищие всегда будут с вами, а Я не всегда.
Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.
Пролив на Моё Тело благовония, она приготовила Меня к погребению.
Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
Истинно говорю: где бы ни проповедовали Евангелие, будут, вспоминая, рассказывать и о том, что сделала эта женщина".
Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
И тогда один из двенадцати, по имени Иуда Искариот, пошёл к первосвященникам
і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“ І вони йому виплатили тридцять срібняків.
и сказал: "Что дадите мне за то, чтобы предать Его вам?" Они предложили ему тридцать сребреников.
І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.
И с той минуты он стал искать удобного случая предать Иисуса.
А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?
В первый день праздника Пресных Хлебов к Иисусу пришли ученики и сказали: "Где хочешь, чтобы мы приготовили для Тебя пасхальный ужин?"
А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.
Он сказал: "Пойдите к одному человеку в городе и скажите ему: "Учитель говорит: Моё время пришло. Я отпраздную пасху вместе с учениками в твоём доме".
І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.
Ученики поступили, как велел им Иисус и приготовили пасхальный ужин.
А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
Когда наступил вечер, Он сел за стол вместе со Своими двенадцатью учениками.
І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.
И когда они ели, Иисус сказал: "Истинно говорю вам, что один из вас предаст Меня".
А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“
Глубоко опечаленные, они стали один за другим говорить Ему: "Уж наверное это не я буду, Господи!"
А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
В ответ Он им сказал: "Тот, кто опустил руку в одну чашу со Мной, тот и предаст Меня.
Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
Сын Человеческий уйдёт, как указано в Писании, но горе тому, кто предаст Сына Человеческого! Тому человеку лучше бы и вовсе на свет не родиться!"
Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“ Відказав Він йому: „Ти сказав“.
Иуда, который собирался предать Его, сказал: "Ты не думаешь, что это я, Учитель!" А Иисус ответил ему: "Ты сам сказал это!"
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.
И когда они ели, Иисус взял кусок хлеба, благословил его и, разломив, стал раздавать Своим ученикам, говоря: "Берите, ешьте, это-Тело Моё!"
А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,
А потом Он взял чашу и, возблагодарив Господа, передал им, говоря: "Пейте все,
бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!
ибо это-Кровь Моя, которая скрепляет новый договор и которая прольётся за многих ради прощения их грехов.
Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.
Но скажу вам, не буду больше пить из плода виноградного до того дня, когда буду пить с вами новое вино в Царстве Отца Моего".
А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.
И пропев гимн, они отправились на гору Елеонскую.
Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
И сказал тогда Иисус: "Вы все отречётесь от Меня сегодня ночью, ибо записано: "Поражу пастыря, и овцы стада рассеются".
По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
Но после воскресения Моего отправлюсь впереди вас в Галилею".
А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.
Тогда Пётр ответил Ему: "Даже если все потеряют веру в Тебя, я никогда не потеряю".
Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
Иисус сказал ему: "Истинно говорю: в эту ночь, прежде чем петух пропоёт, ты трижды отречёшься от Меня".
Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“ Так сказали й усі учні.
Пётр сказал Ему: "Даже если мне придётся умереть вместе с Тобой, я никогда не отрекусь". И все ученики повторили то же самое.
Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.
И пришёл Иисус с ними в место, называемое Гефсимания, и сказал ученикам: "Посидите здесь, пока Я схожу туда и помолюсь".
І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.
И взял Он с собой Петра и двух сыновей Зеведея и предался печали и скорби.
Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.
И сказал Он им тогда: "Моя душа полна смертельной скорби. Побудьте и пободрствуйте со Мной".
І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.
И отойдя от них подальше, пал ниц и стал молиться, говоря: "Отец Мой, если это возможно, пусть минет Меня чаша сия, но пусть сбудется не то, что хочу Я, а то, чего Ты желаешь".
І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?
Вернувшись к ученикам, Он увидел, что они спят и сказал Петру: "Так что же вы, не могли пободрствовать со Мной и часа?
Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.
Бодрствуйте и молитесь, чтобы не поддаться искушению. Дух бодр, но плоть слаба".
Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“
И снова отошёл и стал молиться, говоря: "Отец, если не минует Меня чаша эта, и должен Я буду пить её, то пусть исполнится воля Твоя".
І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.
И возвратился Он и нашёл их спящими, ибо веки их отяжелели.
І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.
И в третий раз Он отошёл и стал молиться, повторяя снова те же слова.
Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.
Затем вернулся к ученикам и сказал им: "Вы всё ещё спите и отдыхаете? Послушайте, настал час и Сын Человеческий предан будет в руки грешникам.
Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“
Вставайте и пойдём! Смотрите, вот тот, кто предаст Меня!"
І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.
И когда Он говорил это, появился Иуда, один из двенадцати. Его сопровождала толпа людей, вооружённых мечами и дубинками, посланных первосвященниками и старейшинами.
А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.
И тот, кто предал Его, подал им знак, сказав: "Тот, кого поцелую, Он и есть, хватайте Его".
І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“ І поцілував Його.
И тотчас подошёл к Иисусу и сказал: "Привет Тебе, Учитель!", а потом поцеловал Его.
Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“ Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.
И сказал ему Иисус: "Друг, делай то, зачем пришёл". И подошли они и схватили Иисуса.
А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.
Один из тех, кто был с Иисусом, обнажил меч и, нанеся удар рабу первосвященника, отсек ему ухо.
Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
И сказал ему Иисус: "Убери меч свой в ножны, ибо тот, кто поднимет меч, от меча и погибнет.
Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?
Или думаешь, что Я не могу воззвать к Отцу Моему, и Он не пошлёт Мне на помощь больше двенадцати легионов ангелов?
Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“
Но как же исполнятся Писания, если всего этого не случится?"
Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.
И тогда Иисус сказал толпе: "Как на разбойника, вышли вы с мечами и дубинками взять Меня. Каждый день Я сидел в храме, проповедуя, но вы не схватили Меня.
Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
Всё это происходит во исполнение писаний пророков". Тогда все ученики оставили Его и убежали прочь.
А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
Взявшие Иисуса отвели Его к Каиафе, первосвященнику, где собрались все законоучители и старейшины.
Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.
Пётр следовал за Ним на расстоянии, до самого двора первосвященника, вошёл туда и сел вместе со стражниками, чтобы узнать, чем кончится дело.
А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
Первосвященники вместе со всем советом пытались добиться лжесвидетельства против Иисуса, чтобы предать Его смерти,
і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
но не находили ничего, хотя лжесвидетелей было много. Однако позже появились ещё два лжесвидетеля
і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.
и сказали: "Этот Человек утверждал: "Я могу разрушить храм Божий и восстановить его в три дня".
Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“
И тогда встал первосвященник и сказал Ему: "Почему не отвечаешь? Что означает свидетельство этих людей против Тебя?"
Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
Но Иисус молчал. Первосвященник сказал Ему: "Заклинаю Тебя Богом живым, скажи нам, Христос ли Ты, Сын Божий?"
Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
Иисус сказал ему: "Ты сам сказал это; и всё же, скажу тебе, что отныне увидите Сына Человеческого, сидящего по правую руку от Всевышнего и грядущего на облаках небесных".
Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!
И тогда первосвященник разодрал на себе одежды, говоря: "Богохульник! Какие ещё нужны свидетели! Вы все слышали это богохульство!
Як вам здається?“ Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“
Что вы думаете?" В ответ они сказали: "Виновен и должен умереть!"
Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,
И они стали плевать Ему в лицо и бить Его кулаками, а другие хлестали Его по щекам,
і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“
говоря: "Докажи нам, что ты пророк, Христос; скажи нам, кто ударил Тебя?"
А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“
А Пётр в это время сидел снаружи во дворе, и подошла к нему одна служанка и сказала: "Ты тоже был с Иисусом Галилеянином".
А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.
Но он стал отрицать это перед всеми, говоря: "Я не знаю, о чём ты говоришь!"
А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“
Когда же он выходил за ворота, его увидела другая служанка и сказала тем, кто был там: "Этот человек был с Иисусом Назарянином".
І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“
И снова отрёкся он от этого, поклявшись: "Я не знаю Этого Человека".
Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.
Немного спустя подошли люди, стоявшие там, и сказали Петру: "Ты точно один из них, ибо твоя речь выдаёт тебя".
Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“ І заспівав півень хвилі тієї.
И тогда он начал клясться и божиться: "Не знаю я Этого Человека". И тут же пропел петух.