Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.
Он сел в лодку, пересёк озеро и прибыл в Свой город.
І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“
И принесли к Нему паралитика, лежавшего на постели. Когда Иисус увидел доказательство их веры, то сказал паралитику: "Будь счастлив, сын Мой, твои грехи прощены".
І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.
И тогда некоторые из учителей закона стали говорить друг другу: "Этот человек Своими речами оскорбляет Бога!"
Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“
Иисус знал, о чём они думают, и поэтому сказал им: "Почему в ваших сердцах недобрые мысли?
Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?
Что легче сказать: "Твои грехи прощены" или же: "Встань и иди"?
Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
Но Я покажу вам, что Сын Человеческий имеет власть прощать грехи на земле". И тогда Иисус сказал паралитику: "Вставай, возьми свою постель и иди домой".
А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!
Когда толпы народа увидели это, они преисполнились страха и возблагодарили Бога за то, что Он дарует людям такую силу.
А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.
Когда Иисус уходил оттуда, Он увидел человека по имени Матфей, сидевшего в будке сборщика налогов. И сказал ему: "Следуй за Мной". Матфей встал и пошёл за Ним.
І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.
И случилось, что когда Он ел в доме у Матфея, то многие сборщики налогов и грешники пришли и стали есть вместе с Иисусом и Его учениками.
Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“
Когда фарисеи увидели это, то стали спрашивать у Его учеников: "Почему ваш Учитель ест вместе со сборщиками налогов и грешниками?"
А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!
Услышав это, Иисус сказал: "Не здоровым нужен врач, а больным.
Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.
Пойдите и узнайте, что значат слова Писания: "Милости хочу, а не жертвы". Я пришёл призвать не благочестивых, а грешников".
Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“
И тогда ученики Иоанна подошли к Иисусу и спросили: "Почему мы с фарисеями часто постимся, а Твои ученики не постятся вовсе?"
Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.
И сказал им Иисус: "Разве станут друзья жениха на свадьбе печалиться, пока он ещё среди них? Но придёт день, когда жениха уведут от них, вот тогда они и будут печалиться и поститься.
До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.
Никто не нашивает заплату из новой ткани на старую одежду, ибо заплата сядет и стянет одежду, и дыра станет ещё больше.
І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.
И не наливают молодое вино в старые мехи: иначе старые мехи лопнут, вино выльется, и мехи тоже будут погублены. Наоборот, молодое вино наливают в новые мехи, и тогда целы будут и вино, и мехи".
Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.
Пока Он всё это им говорил, к Нему подошёл глава синагоги, опустился перед Ним на колени и сказал: "Моя дочь только что умерла, но приди, возложи на неё руки,
I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.
и она воскреснет". Иисус встал и пошёл за ним вместе с учениками Своими.
І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.
Там была женщина, двенадцать лет страдавшая сильными кровотечениями. Она подошла к Нему сзади и коснулась полы Его одежды.
Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.
Она сделала это, ибо всё время говорила себе: "Если бы мне хоть одежды Его коснуться, я бы исцелилась".
Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.
Иисус обернулся, увидел её и сказал: "Будь счастлива, дочь Моя! Твоя вера исцелила тебя!" И женщина исцелилась в тот же миг.
А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,
Когда Иисус пришёл в дом к главе синагоги, то увидел там флейтистов и народ в смятении,
то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.
и сказал Он: "Уходите! Девочка не умерла, она просто спит!" Но они стали над Ним смеяться.
А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!
Когда всех прогнали из дома, Иисус вошёл в комнату девочки, взял её за руку, и она тотчас же встала.
Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“
Когда Иисус уходил оттуда, за Ним следовали два слепца. Они то и дело восклицали: "Смилуйся над нами, Сын Давидов!"
І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.
Когда Иисус вошёл в дом, слепцы приблизились к Нему, и Он сказал им: "Верите в то, что могу сделать вас снова зрячими?" Они ответили: "Да, Господи".
Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“
Тогда Он коснулся их глаз и сказал: "Пусть же случится с вами то, во что верите".
І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“
И зрение вернулось к ним. Иисус же наказал им со всей строгостью: "Пусть никто об этом не знает".
А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
Но они ушли и разнесли слух об Иисусе по всей округе.
Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
Когда они уходили, к Иисусу привели человека, лишённого дара речи, ибо он был одержим бесами.
І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“
Как только Иисус изгнал бесов, к одержимому вернулся дар речи. Народ дивился и говорил: "Никогда ничего подобного не видано было в Израиле".
Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.
А фарисеи говорили: "Он изгоняет бесов властью князя бесовского".
І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.
Иисус же ходил по городам и селениям. Он учил в синагогах, провозглашая благую весть о Царстве и исцелял всякие недуги.
А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.
Видя толпы народа, Он проникался к ним жалостью, ибо люди были измучены и беспомощны, подобно овцам без пастуха.
Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;
И сказал Он Своим ученикам: "Жатва предстоит великая, но мало работников.