Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І почав Він у при́тчах до них промовляти: „Насадив був один чоловік виноградника, муром обгородив, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.
Он стал говорить с ними притчами: "Один человек посадил виноградник, огородил его, вырыл яму для виноградных тисков и построил башню. Затем он сдал виноградник в наём нескольким виноградарям и отлучился.
А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб прийняти частину плоду з виноградинка в тих винарі́в.
В положенное время он послал к виноградарям слугу, чтобы тот получил с них причитающуюся ему долю урожая с виноградника.
Та вони схопи́ли його та й побили, і відіслали ні з чим.
Но они схватили слугу, избили его и отослали прочь ни с чем.
І зно́ву послав він до них раба іншого, — та й того вони зранили в голову та знева́жили.
Тот человек послал к ним другого слугу, но они разбили ему голову и обошлись с ним постыдно.
Тоді вислав він іншого, — і того вони вбили. І багатьо́х іще інших, — набили одни́х, а одни́х повбивали.
Тогда он послал третьего слугу, и того они убили. Посылал он и многих других. Некоторых они избили, а других убили.
І він мав ще одно́го, — сина улю́бленого. Наоста́нок послав і того́ він до них і сказав: „Посоромляться сина мого́!“
У него остался только один человек, его любимый сын. Он послал его к ним самым последним, говоря: "Они отнесутся к моему сыну с уважением".
А ті винарі міркували собі: „Це спадкоємець; ходім, заморду́ймо його, — і нашою спа́дщина бу́де!“
Но виноградари сказали друг другу: "Это — наследник. Если мы убьём его, наследство будет наше".
І вони схопи́ли його та й убили, і викинули його за виноградник.
И вот они схватили его, убили и выбросили его труп из виноградника.
Отож, що́ пан виноградинка зробить? — Він прибуде та й вигубить тих винарів, і віддасть виноградинка іншим.
Что же сделает хозяин виноградника? Он придёт, предаст виноградарей смерти и отдаст виноградник другим.
Чи ви не читали в Писа́нні: „Камінь, що його будівни́чі відкинули, — той нарі́жним став ка́менем!
Разве вы не читали в Писании: "Камень, отвергнутый строителями, стал краеугольным.
Від Господа сталося це, — і дивне воно в оча́х наших“.
Это свершил Господь, и видеть это чудесно"."
І шукали Його, щоб схопи́ти, але побоялись наро́ду. Бо вони зрозуміли, що про них Він цю при́тчу сказав. І, лишивши Його, відійшли.
Иудейские предводители знали, что эта притча направлена против них и придумывали, как бы схватить Его, но боялись народа. Поэтому, оставив Его, они ушли.
I вони вислали деяких із фарисеїв та іродія́нів до Нього, щоб зловити на слові Його.
И подослали они к Нему некоторых фарисеев и иродиан, чтобы те поймали Его на слове.
Ті ж прийшли та й говорять Йому: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсі́м ні на ко́го, бо на лю́дське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво. Чи годи́ться давати податок для кесаря, чи ні? Давати нам, чи не давати?“
Фарисеи и иродиане подошли и сказали Ему: "Учитель! Мы знаем, что Ты справедлив, и Тебя не заботит, кто что подумает, ибо Ты не лицеприятствуешь, а учишь пути Божьему в соответствии с истиной. Правильно ли платить налоги кесарю? Должны ли мы платить их или нет?"
А Ісус, знавши їх лицемірство, сказав їм: „Чого ви Мене випробо́вуєте? Принесіть Мені гріш податковий, щоб бачити“.
Но Он видел их лицемерие и сказал: "Зачем вы испытываете Меня? Принесите Мне динарий и дайте на него взглянуть".
І прине́сли вони. А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“ Ті ж Йому відказали: „Кесарів“.
Они принесли, и Он спросил: "Чьё здесь изображение и чьё имя?" Они ответили: "Кесаря".
Ісус тоді каже в відповідь їм: „Віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже!“ І дивувалися з Нього вони.
Тогда Иисус сказал им: "Так отдайте кесарю кесарево, а Богу — Божие". И они удивились Его словам.
І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його та сказали:
Подошли к Нему несколько саддукеев, которые утверждают, что нет воскресения, и спросили:
„Учителю, Мойсей написав нам: „Як помре кому брат, і полишить дружи́ну, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружи́ну його́, та й відновить насіння для брата свого́“.
"Учитель! Моисей написал для нас: "Если человек умрёт бездетным, то брат его должен жениться на вдове и иметь с ней детей для продолжения рода своего умершего брата".
Було сім братів. І перший взяв дружи́ну й умер, не лишивши дітей.
Было семеро братьев. Первый из них женился, но умер, не оставив детей.
Другий теж її взяв та й помер, — і він не лиши́в дітей. Так само і третій.
На этой женщине женился второй брат и тоже умер, не оставив детей. То же самое случилось и с третьим братом.
І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка.
Ни один из семерых братьев не оставил детей. Последней умерла женщина.
А в воскресінні, як воскреснуть вони, то котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружи́ну її“.
При воскресении, когда люди воскреснут из мёртвых, кому она будет женой? Ведь она была женой семерых".
Ісус їм відказав: „Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писа́ння, ані Божої сили?
Иисус сказал им: "Не это ли приводит в заблуждение вас, не знающих ни Писаний, ни силы Божьей?
Бо як із мертвих воскреснуть, то не бу́дуть женитись, ані заміж вихо́дити, але будуть, немов анголи́ ті на небі.
Ибо, когда люди воскреснут из мёртвых, они не будут ни жениться, ни замуж выходить, а уподобятся ангелам на небесах.
Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як — при кущі́ — сказав йому Бог, промовляючи: „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів“,
Что же касается воскресения из мёртвых, то разве не читали вы в книге Моисея о пылающем кусте и о том, как Бог сказал Моисею: "Я — Бог Авраама, Бог Исаака, Бог Иакова".
Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь ду́же“.
Он Бог не мёртвых, а Бог живых. Вы глубоко заблуждаетесь, саддукеи".
А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: „Котра́ заповідь перша з усіх?“
Один из законников подошёл и, слыша, как они спорили и как хорошо Иисус отвечал им, спросил Его: "Какая заповедь важнейшая из всех?"
Ісус відповів: Перша: „Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — Бог єдиний“.
Иисус ответил: "Вот важнейшая заповедь: "Слушай, о, Израиль! Господь Бог наш есть единый Господь,
І: „Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з ці́лої сили своєї!“ (Це за́повідь перша!)
и ты должен возлюбить Господа Бога твоего всем сердцем твоим, всей душой твоею, всем разумом твоим и всей силой твоею".
А друга (одна́кова з нею): „Люби свого ближнього, як само́го себе!“ Нема іншої більшої заповіді над оці!“
Вторая заповедь такая: "Возлюби ближнего своего, как самого себя". Нет никакой другой заповеди важнее этих".
І сказав Йому книжник: „Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що „Один Він, і нема іншого, окрім Нього“,
И законоучитель ответил Ему: "Хорошо сказано, Учитель. Ты прав, говоря, что Бог один, и нет другого, кроме Него.
і що „Любити Його всім серцем, і всім розумом, (і всією душе́ю), і з ці́лої сили“, і що „Любити свого ближнього, як само́го себе“, — це важливіше за всі цілопа́лення й жертви!“
И возлюбить Его всем сердцем своим, всем разумом своим, всей силой своею, и возлюбить ближнего своего, как самого себя, означает гораздо больше, чем все приношения и жертвы".
Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: „Ти недалеко від Божого Царства!“ І ніхто не насмілювався вже питати Його.
Когда Иисус увидел, что тот отвечает так разумно, Он сказал: "Ты недалёк от Царства Божьего". После этого никто не решался задавать Ему вопросы.
Пото́му Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: „Як то книжники кажуть, що ніби Христос — син Давидів?
Когда Иисус учил народ в храме, Он сказал: "Как могут законоучители говорить, что Христос — сын Давида?
Адже той Давид Святим Духом сказав: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
Давид сам, вдохновлённый Духом Святым, сказал: "Господь сказал Господу Моему: Сядь по правую руку от Меня, и Я повергну Твоих врагов к ногам Твоим".
Сам Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
Хто такі книжники й фарисеї
І багато людей залюбки́ Його слухали.
І багато людей залюбки́ Його слухали.
Давид сам называет Его Господом. Так как же Он может быть его сыном?" И множество народа внимало Ему с восторгом.
Він же казав у науці Своїй: „Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах прохо́джуватись, і привіти на ринках,
Он говорил в Своём учении: "Берегитесь законоучителей. Они любят ходить в длинных одеждах, принимать приветствия на площадях
і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на прийняття́х,
и занимать самые почётные места в синагогах и на пиршествах.
що вдови́ні хати поїдають, і моляться довго напо́каз, — вони тяжче осу́дження при́ймуть!“
Они, пожирающие имущество вдов и подолгу молящиеся напоказ, получат тягчайшее наказание".
І сів Він навпроти скарбни́ці, і дививсь, як наро́д мідяки́ до скарбниці вкидає. І багато заможних укида́ли багато.
Сев напротив ящика для сбора пожертвований, Иисус наблюдал, как люди клали в него деньги. И многие богачи клали много денег.
І підійшла одна вбога вдови́ця, і поклала дві ле́пті, цебто гріш.
А одна бедная вдова, придя, положила две мелкие монеты, которые едва составляли один грош.
І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю.
Тогда, призвав к себе Своих учеников, Иисус сказал им: "Истинно говорю: эта бедная вдова положила в дароносицу больше, чем все богатые жертвователи,