Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
А первосвященики з ста́ршими й книжниками, та ввесь синедріо́н, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели́ та й Пилатові видали.
Рано-вранці первосвященики зі старшими, книжниками та всім синедріоном учинили раду; зв’язавши Ісуса, повели й передали Пилатові.
А Пила́т запитався Його: „Чи Ти Цар Юдейський?“ А Він йому в відповідь каже: „Сам ти кажеш“.
І запитав Його Пилат: Ти — Цар юдеїв? А Він у відповідь мовив йому: Ти кажеш!
Тоді Пилат зно́ву Його запитав і сказав: „Ти нічого не відповідаєш? Дивись, — як багато проти Тебе свідку́ють!“
Пилат знову запитав Його, кажучи: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато Тебе звинувачують!
А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
Та Ісус більше нічого не відповідав, тож дивувався Пилат.
На свято ж він їм відпускав був одно́го із в'я́знів, котро́го просили вони.
На кожне свято він відпускав їм одного в’язня, за якого просили.
Був же один, що звався Вара́вва, ув'я́знений ра́зом із повста́нцями, які за повста́ння вчинили були душогубство.
Був же один, котрий звався Вараввою, ув’язнений з бунтівниками, які під час заколоту вчинили вбивство.
Коли ж на́товп зібрався, він став просити Пила́та зробити, як він за́вжди робив їм.
Натовп підійшов і став просити, щоби поступив, як і завжди.
Пилат же сказав їм у відповідь: „Хочете, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
Пилат у відповідь сказав їм: Чи хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
Бо він знав, що Його через за́здрощі видали первосвященики.
Тому що він знав, що через заздрощі первосвященики Його видали.
А первосвященики на́товп підмовили, щоб краще пустив їм Вара́вву.
Первосвященики ж підбурили юрбу, щоби краще відпустив їм Варавву.
Пилат же промовив знов їм у відповідь: „А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?“
Пилат знову сказав їм у відповідь: То що хочете, щоб я вчинив з Тим, Якого ви називаєте Царем юдеїв?
Пилат же сказав їм: „Яке ж зло вчинив Він?“ А вони ще сильніше кричали: „Розіпни́ Його!“
А Пилат запитав їх: Тож яке зло вчинив Він? Та Вони ще сильніше закричали: Розіпни Його!
Пилат же хотів догодити наро́дові, — і відпустив їм Вара́вву. І видав Ісуса, збичува́вши, щоб ро́зп'ятий був.
І Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.
Вояки ж повели́ Його до сере́дини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
Воїни повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали весь підрозділ.
І вони зодягли Його в багряни́цю і, сплівши з терни́ни вінка, поклали на Нього.
Зодягли Його в багряницю, поклали на Нього сплетеного тернового вінка
І вітати Його зачали́: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
і почали вітати Його: Радій [1] , Царю юдейський!
І трости́ною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому.
Били Його по голові тростиною, плювали на Нього і, падаючи на коліна, поклонялися Йому.
І коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього багряни́цю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели́, щоб розп'я́сти Його.
А коли наглумилися над Ним, скинули з Нього багряницю і зодягли в Його одяг. І повели, щоб розіп’яти Його.
І одного перехо́жого, що з поля вертався, Си́мона Кіріне́янина, батька Олександра та Ру́фа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
Примусили одного перехожого — Симона Киринейського, який повертався з поля, батька Олександра та Руфа, — взяти Його хреста.
І Його привели́ на місце Голго́фу, що значить „Черепо́вище“.
Привели Його на Голгофу, місце, що в перекладі означає Череповище.
І давали Йому пити вина, із ми́ррою змішаного, але Він не прийня́в.
Давали Йому [пити] вино зі смирною [2] , але Він не взяв.
І Його розп'яли́, і „поділили одежу Його, кинувши же́реб про неї“, хто що ві́зьме.
І розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“.
І написали Його провину так: Цар юдейський.
Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.
З ним розіп’яли двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
І збулося Писа́ння, що каже: „До злочи́нців Його зарахо́вано!“
[Збулося Писання, що говорить: Його зараховано до злочинців].
А хто побіч прохо́див, то Його лихосло́вили, „голова́ми своїми хитали“ й казали: „Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, —
Перехожі лихословили Його, похитуючи своїми головами й кажучи: Овва, Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш!
Теж і первосвященики з книжниками глузува́ли й один до одного казали: „Він інших спасав, — а Самого Себе не може спасти!
Так само й первосвященики між собою говорили й глузували разом із книжниками: Інших спасав, а Себе не може спасти!
Христос, Цар Ізраїлів, — нехай зі́йде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували“. Навіть ті, що ра́зом із Ним були ро́зп'яті, насміхалися з Нього.
Христос, Цар Ізраїлю, нехай зійде тепер з хреста, щоб ми побачили і повірили [в Нього]! Розп’яті з Ним також насміхалися з Нього.
А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої те́мрява стала по ці́лій землі.
Коли настала шоста година [4] , темрява оповила всю землю — до дев’ятої години [5].
О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучни́м та й вимовив: „Елої́, Елої́, — лама́ савахта́ні“, що в перекладі значить: „Боже Мій, Боже Мій, — на́що Мене Ти покинув?“
А о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: Елої, Елої, лама савахтані! Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти Мене покинув?
Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: „Ось Він кличе Іллю́!“
Деякі з тих, які там стояли, почувши те, казали: Дивися, кличе Іллю [6]!
А один із них побіг, намочив губку о́цтом, настроми́в на трости́ну, і давав Йому пити й казав: „Чекайте, побачим, — чи при́йде Ілля́ Його зняти!“
А один, побігши, наповнив губку оцтом, прикріпив її до тростини і дав Йому пити, примовляючи: Чекайте, подивимося, чи прийде Ілля Його зняти!
І в храмі завіса розде́рлась надво́є, — від ве́рху аж додолу.
І завіса в храмі роздерлася надвоє — згори додолу.
А сотник, що насу́проти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: „Чоловік Цей був справді Син Божий!“
Сотник, який стояв напроти Нього, побачивши, як Він віддав духа, промовив: Справді, Ця Людина була Божим Сином!
Були ж і жінки́, що дивились здалека, між ними Марі́я Магдали́на, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосі́ї, і Саломі́я,
Були і жінки, які здалека дивилися: між ними — Марія Магдалина, Марія — мати Якова молодшого та Йосії і Соломія.
що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуго́вували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
Коли Він був у Галилеї, вони ходили за Ним і прислуговували Йому; і було багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.
А коли настав вечір, — через те, що було́ Пригото́влення, цебто перед суботою, —
Коли звечоріло, а була п’ятниця [7] , яка є перед суботою, —
прийшов Йо́сип із Аримате́ї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, — і просив тіла Ісусового.
прийшов Йосиф, котрий з Ариматеї, — шанований радник, який сам очікував Божого Царства, — і наважився піти до Пилата й просити тіло Ісуса.
А Пила́т здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'я́тий помер.
Пилат здивувався, що Він уже помер; викликавши сотника, запитав Його, чи давно помер?
І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йо́сипові.
Довідавшись від сотника, дав тіло Йосифові.
А Йо́сип купив полотно, і, знявши Його, обгорнув полотном та й покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений. І каменя привалив до моги́льних дверей.
Той купив полотно, зняв Його тіло, обгорнув полотном і поклав Його до гробниці, яка була висічена в скелі, і до входу в гробницю привалив камінь.