Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New International Version
І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї ба́тьківщини, а за Ним ішли учні Його.
A Prophet Without Honor
Jesus left there and went to his hometown, accompanied by his disciples.
Jesus left there and went to his hometown, accompanied by his disciples.
Як настала ж субота, Він навчати почав у синаго́зі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: „Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що да́на Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?
When the Sabbath came, he began to teach in the synagogue, and many who heard him were amazed.
“Where did this man get these things?” they asked. “What’s this wisdom that has been given him? What are these remarkable miracles he is performing?
“Where did this man get these things?” they asked. “What’s this wisdom that has been given him? What are these remarkable miracles he is performing?
Хіба ж Він не те́сля, син Маріїн, брат же Якову, і Йо́сипу, і Юді та Си́монові? А се́стри Його хіба тут не між нами?“ І вони спокуша́лися Ним.
А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм“.
Jesus said to them, “A prophet is not without honor except in his own town, among his relatives and in his own home.”
І Він тут учинити не міг чуда жодного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздорови́в.
He could not do any miracles there, except lay his hands on a few sick people and heal them.
І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по се́лах навкру́г та навчав.
He was amazed at their lack of faith.Jesus Sends Out the Twelve
Then Jesus went around teaching from village to village.
Then Jesus went around teaching from village to village.
І, закликавши Дванадцятьо́х, зачав їх по двох посилати, і вла́ду їм дав над нечистими ду́хами.
Calling the Twelve to him, he began to send them out two by two and gave them authority over impure spirits.
І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім па́лиці тільки самої: ні то́рби, ні хліба, ані мідякі́в у свій че́рес,
These were his instructions: “Take nothing for the journey except a staff — no bread, no bag, no money in your belts.
І промовив до них: „Коли ви де вві́йдете в дім, залиша́йтеся там, аж поки не вийдете звідти.
Whenever you enter a house, stay there until you leave that town.
А як місто яке вас не при́йме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на сві́дчення супроти них. Поправді кажу́ вам, — легше бу́де Содо́му й Гомо́ррі дня судного, аніж місту тому́!“
And if any place will not welcome you or listen to you, leave that place and shake the dust off your feet as a testimony against them.”
І вийшли вони, і проповідували, щоб ка́ялися.
They went out and preached that people should repent.
І багато виго́нили де́монів, і оливою хворих багато нама́щували — і вздоровляли.
They drove out many demons and anointed many sick people with oil and healed them.
І прочув про Ісуса цар І́род, — бо ім'я́ Його стало зага́льно відо́ме, — і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому тво́ряться чу́да від нього.
Інші впевня́ли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.
Others said, “He is Elijah.”
And still others claimed, “He is a prophet, like one of the prophets of long ago.”
And still others claimed, “He is a prophet, like one of the prophets of long ago.”
А Ірод, прочувши, сказав: „Іван, якому я голову стяв був, — оце він воскрес!“
But when Herod heard this, he said, “John, whom I beheaded, has been raised from the dead!”
Той бо Ірод, пославши, схопи́в був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа, бо він одружи́вся був із нею.
For Herod himself had given orders to have John arrested, and he had him bound and put in prison. He did this because of Herodias, his brother Philip’s wife, whom he had married.
Бо Іван казав Іродові: „Не годи́ться тобі мати за дружину жінку брата свого!“
For John had been saying to Herod, “It is not lawful for you to have your brother’s wife.”
А Іродія́да лю́тилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.
So Herodias nursed a grudge against John and wanted to kill him. But she was not able to,
Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бенте́жився, але слухав його залюбки́.
Та настав день догі́дний, коли дня наро́дження Ірод справляв був бенке́та вельмо́жам своїм, і тисячникам, і галілейській старши́ні,
Finally the opportune time came. On his birthday Herod gave a banquet for his high officials and military commanders and the leading men of Galilee.
і коли прийшла дочка́ тієї Іродіяди, і танцювала, і сподо́балася Іродові та присутнім із ним при столі, — тоді цар промовив до дівчини: „Проси в мене, чого хочеш, — і дам я тобі!“
І поклявся він їй: „Чого тільки від ме́не попросиш, то дам я тобі, — хоча б і півцарства мого́!“
And he promised her with an oath, “Whatever you ask I will give you, up to half my kingdom.”
Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: „Чого маю просити?“ А та відказала: „Голови Івана Христителя“.
She went out and said to her mother, “What shall I ask for?”
“The head of John the Baptist,” she answered.
“The head of John the Baptist,” she answered.
І зараз квапли́во вернулась вона до царя, і просила, говорячи: „Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полу́миску голову Івана Христителя!“
At once the girl hurried in to the king with the request: “I want you to give me right now the head of John the Baptist on a platter.”
І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були́ при столі́, не схотів їй відмовити.
The king was greatly distressed, but because of his oaths and his dinner guests, he did not want to refuse her.
І цар зараз послав вояка́, і звелів прине́сти Іванову голову.
So he immediately sent an executioner with orders to bring John’s head. The man went, beheaded John in the prison,
І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його го́лову на полу́мискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало́ її своїй матері.
and brought back his head on a platter. He presented it to the girl, and she gave it to her mother.
А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гро́бу поклали його.
On hearing of this, John’s disciples came and took his body and laid it in a tomb.
І посхо́дилися до Ісуса апо́столи, і розповіли́ Йому все, — як багато зробили вони, і як багато навчили.
Jesus Feeds the Five Thousand
The apostles gathered around Jesus and reported to him all they had done and taught.
The apostles gathered around Jesus and reported to him all they had done and taught.
І сказав Він до них: „Ідіть осібно самі до безлю́дного місця, та трохи спочиньте“. Бо багато народу прихо́дило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.
Then, because so many people were coming and going that they did not even have a chance to eat, he said to them, “Come with me by yourselves to a quiet place and get some rest.”
І відпливли́ вони чо́вном окремо до місця безлю́дного.
So they went away by themselves in a boat to a solitary place.
І побачили їх, коли пли́нули, і багато-хто їх розпізнали. І пі́шки побігли туди з усіх міст, та й їх ви́передили.
But many who saw them leaving recognized them and ran on foot from all the towns and got there ahead of them.
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і зми́лувався над ними, бо були, „немов вівці, що не мають пастуха“. І зачав їх багато навчати.
When Jesus landed and saw a large crowd, he had compassion on them, because they were like sheep without a shepherd. So he began teaching them many things.
І, як минуло вже ча́су доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: „Це місце безлю́дне, а година вже пізня.
By this time it was late in the day, so his disciples came to him. “This is a remote place,” they said, “and it’s already very late.
Відпусти їх, — нехай пі́дуть в оса́ди та се́ла близькі́, і куплять собі чого їсти“.
Send the people away so that they can go to the surrounding countryside and villages and buy themselves something to eat.”
А Він відповів і сказав їм: „Дайте їсти їм ви́“. Вони ж відказали Йому: „Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті дина́ріїв, і дати їм їсти?“
А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте!“ І розізнавши, сказали: „П'ять хлібі́в та дві рибі“.
“How many loaves do you have?” he asked. “Go and see.”
When they found out, they said, “Five — and two fish.”
When they found out, they said, “Five — and two fish.”
І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля о́дного.
Then Jesus directed them to have all the people sit down in groups on the green grass.
І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдеся́т.
So they sat down in groups of hundreds and fifties.
І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби́, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.
Taking the five loaves and the two fish and looking up to heaven, he gave thanks and broke the loaves. Then he gave them to his disciples to distribute to the people. He also divided the two fish among them all.
А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.
and the disciples picked up twelve basketfuls of broken pieces of bread and fish.
А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!
The number of the men who had eaten was five thousand.
І зараз звелів Своїм у́чням до чо́вна сідати, і на то́й бік попли́нути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить наро́д.
Jesus Walks on the Water
Immediately Jesus made his disciples get into the boat and go on ahead of him to Bethsaida, while he dismissed the crowd.
Immediately Jesus made his disciples get into the boat and go on ahead of him to Bethsaida, while he dismissed the crowd.
І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на го́ру.
After leaving them, he went up on a mountainside to pray.
А як вечір настав, чо́вен був серед моря, а Він Сам один на землі.
Later that night, the boat was in the middle of the lake, and he was alone on land.
Коли ж Він побачив, як вони веслува́нням мордуються, — бо вітер їм був супроти́вний, — о четвертій сторо́жі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи́, і хотів їх минути.
He saw the disciples straining at the oars, because the wind was against them. Shortly before dawn he went out to them, walking on the lake. He was about to pass by them,
А вони, як побачили, що йде Він по морю, поду́мали, що то мара́, та й стали кричати,
but when they saw him walking on the lake, they thought he was a ghost. They cried out,
бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: „Будьте смілі, — це Я, не лякайтесь!“
because they all saw him and were terrified.
Immediately he spoke to them and said, “Take courage! It is I. Don’t be afraid.”
Immediately he spoke to them and said, “Take courage! It is I. Don’t be afraid.”
І ввійшов Він у чо́вен до них, і вітер затих. А вони здивувалися ду́же в собі,
Then he climbed into the boat with them, and the wind died down. They were completely amazed,
бо не зрозуміли чуда про хліби́, бо серце їхнє було затверділе.
for they had not understood about the loaves; their hearts were hardened.
Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську й прича́лили.
When they had crossed over, they landed at Gennesaret and anchored there.
І, як вони повихо́дили з чо́вна, люди зараз пізнали Його,
As soon as they got out of the boat, people recognized Jesus.
і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих прино́сити, де тільки прочули були, що Він є.
They ran throughout that whole region and carried the sick on mats to wherever they heard he was.
І куди тільки Він прибував — до сіл, чи до міст, чи до осе́ль, — клали недужих на майда́нах, і благали Його, щоб могли доторкну́тись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього дото́ркувався, той був уздоро́влений!
And wherever he went — into villages, towns or countryside — they placed the sick in the marketplaces. They begged him to let them touch even the edge of his cloak, and all who touched it were healed.