Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New King James Version
І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї ба́тьківщини, а за Ним ішли учні Його.
Jesus Rejected at Nazareth
Then He went out from there and came to His own country, and His disciples followed Him.
Then He went out from there and came to His own country, and His disciples followed Him.
Як настала ж субота, Він навчати почав у синаго́зі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: „Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що да́на Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?
And when the Sabbath had come, He began to teach in the synagogue. And many hearing Him were astonished, saying, “Where did this Man get these things? And what wisdom is this which is given to Him, that such mighty works are performed by His hands!
Хіба ж Він не те́сля, син Маріїн, брат же Якову, і Йо́сипу, і Юді та Си́монові? А се́стри Його хіба тут не між нами?“ І вони спокуша́лися Ним.
Is this not the carpenter, the Son of Mary, and brother of James, Joses, Judas, and Simon? And are not His sisters here with us?” So they were offended at Him.
А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм“.
But Jesus said to them, “A prophet is not without honor except in his own country, among his own relatives, and in his own house.”
І Він тут учинити не міг чуда жодного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздорови́в.
Now He could do no mighty work there, except that He laid His hands on a few sick people and healed them.
І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по се́лах навкру́г та навчав.
And He marveled because of their unbelief. Then He went about the villages in a circuit, teaching.
І, закликавши Дванадцятьо́х, зачав їх по двох посилати, і вла́ду їм дав над нечистими ду́хами.
Sending Out the Twelve
And He called the twelve to Himself, and began to send them out two by two, and gave them power over unclean spirits.
And He called the twelve to Himself, and began to send them out two by two, and gave them power over unclean spirits.
І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім па́лиці тільки самої: ні то́рби, ні хліба, ані мідякі́в у свій че́рес,
He commanded them to take nothing for the journey except a staff — no bag, no bread, no copper in their money belts —
а ходити в санда́лях, „і двох убрань не носити“.
but to wear sandals, and not to put on two tunics.
І промовив до них: „Коли ви де вві́йдете в дім, залиша́йтеся там, аж поки не вийдете звідти.
Also He said to them, “In whatever place you enter a house, stay there till you depart from that place.
А як місто яке вас не при́йме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на сві́дчення супроти них. Поправді кажу́ вам, — легше бу́де Содо́му й Гомо́ррі дня судного, аніж місту тому́!“
І вийшли вони, і проповідували, щоб ка́ялися.
So they went out and preached that people should repent.
І багато виго́нили де́монів, і оливою хворих багато нама́щували — і вздоровляли.
And they cast out many demons, and anointed with oil many who were sick, and healed them.
І прочув про Ісуса цар І́род, — бо ім'я́ Його стало зага́льно відо́ме, — і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому тво́ряться чу́да від нього.
John the Baptist Beheaded
Now King Herod heard of Him, for His name had become well known. And he said, “John the Baptist is risen from the dead, and therefore these powers are at work in him.”
Now King Herod heard of Him, for His name had become well known. And he said, “John the Baptist is risen from the dead, and therefore these powers are at work in him.”
Інші впевня́ли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.
А Ірод, прочувши, сказав: „Іван, якому я голову стяв був, — оце він воскрес!“
But when Herod heard, he said, “This is John, whom I beheaded; he has been raised from the dead!”
Той бо Ірод, пославши, схопи́в був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа, бо він одружи́вся був із нею.
For Herod himself had sent and laid hold of John, and bound him in prison for the sake of Herodias, his brother Philip’s wife; for he had married her.
Бо Іван казав Іродові: „Не годи́ться тобі мати за дружину жінку брата свого!“
Because John had said to Herod, “It is not lawful for you to have your brother’s wife.”
А Іродія́да лю́тилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.
Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бенте́жився, але слухав його залюбки́.
Та настав день догі́дний, коли дня наро́дження Ірод справляв був бенке́та вельмо́жам своїм, і тисячникам, і галілейській старши́ні,
Then an opportune day came when Herod on his birthday gave a feast for his nobles, the high officers, and the chief men of Galilee.
і коли прийшла дочка́ тієї Іродіяди, і танцювала, і сподо́балася Іродові та присутнім із ним при столі, — тоді цар промовив до дівчини: „Проси в мене, чого хочеш, — і дам я тобі!“
And when Herodias’ daughter herself came in and danced, and pleased Herod and those who sat with him, the king said to the girl, “Ask me whatever you want, and I will give it to you.”
І поклявся він їй: „Чого тільки від ме́не попросиш, то дам я тобі, — хоча б і півцарства мого́!“
He also swore to her, “Whatever you ask me, I will give you, up to half my kingdom.”
Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: „Чого маю просити?“ А та відказала: „Голови Івана Христителя“.
So she went out and said to her mother, “What shall I ask?”
And she said, “The head of John the Baptist!”
And she said, “The head of John the Baptist!”
І зараз квапли́во вернулась вона до царя, і просила, говорячи: „Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полу́миску голову Івана Христителя!“
Immediately she came in with haste to the king and asked, saying, “I want you to give me at once the head of John the Baptist on a platter.”
І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були́ при столі́, не схотів їй відмовити.
And the king was exceedingly sorry; yet, because of the oaths and because of those who sat with him, he did not want to refuse her.
І цар зараз послав вояка́, і звелів прине́сти Іванову голову.
Immediately the king sent an executioner and commanded his head to be brought. And he went and beheaded him in prison,
І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його го́лову на полу́мискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало́ її своїй матері.
brought his head on a platter, and gave it to the girl; and the girl gave it to her mother.
А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гро́бу поклали його.
When his disciples heard of it, they came and took away his corpse and laid it in a tomb.
І посхо́дилися до Ісуса апо́столи, і розповіли́ Йому все, — як багато зробили вони, і як багато навчили.
Feeding the Five Thousand
Then the apostles gathered to Jesus and told Him all things, both what they had done and what they had taught.
Then the apostles gathered to Jesus and told Him all things, both what they had done and what they had taught.
І сказав Він до них: „Ідіть осібно самі до безлю́дного місця, та трохи спочиньте“. Бо багато народу прихо́дило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись.
And He said to them, “Come aside by yourselves to a deserted place and rest a while.” For there were many coming and going, and they did not even have time to eat.
І відпливли́ вони чо́вном окремо до місця безлю́дного.
So they departed to a deserted place in the boat by themselves.
І побачили їх, коли пли́нули, і багато-хто їх розпізнали. І пі́шки побігли туди з усіх міст, та й їх ви́передили.
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і зми́лувався над ними, бо були, „немов вівці, що не мають пастуха“. І зачав їх багато навчати.
And Jesus, when He came out, saw a great multitude and was moved with compassion for them, because they were like sheep not having a shepherd. So He began to teach them many things.
І, як минуло вже ча́су доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: „Це місце безлю́дне, а година вже пізня.
When the day was now far spent, His disciples came to Him and said, “This is a deserted place, and already the hour is late.
Відпусти їх, — нехай пі́дуть в оса́ди та се́ла близькі́, і куплять собі чого їсти“.
А Він відповів і сказав їм: „Дайте їсти їм ви́“. Вони ж відказали Йому: „Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті дина́ріїв, і дати їм їсти?“
But He answered and said to them, “You give them something to eat.”
And they said to Him, “Shall we go and buy two hundred denarii worth of bread and give them something to eat?”
And they said to Him, “Shall we go and buy two hundred denarii worth of bread and give them something to eat?”
А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте!“ І розізнавши, сказали: „П'ять хлібі́в та дві рибі“.
But He said to them, “How many loaves do you have? Go and see.”
And when they found out they said, “Five, and two fish.”
And when they found out they said, “Five, and two fish.”
І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля о́дного.
Then He commanded them to make them all sit down in groups on the green grass.
І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдеся́т.
So they sat down in ranks, in hundreds and in fifties.
І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби́, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив.
And when He had taken the five loaves and the two fish, He looked up to heaven, blessed and broke the loaves, and gave them to His disciples to set before them; and the two fish He divided among them all.
А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів.
And they took up twelve baskets full of fragments and of the fish.
А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка!
І зараз звелів Своїм у́чням до чо́вна сідати, і на то́й бік попли́нути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить наро́д.
І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на го́ру.
And when He had sent them away, He departed to the mountain to pray.
А як вечір настав, чо́вен був серед моря, а Він Сам один на землі.
Now when evening came, the boat was in the middle of the sea; and He was alone on the land.
Коли ж Він побачив, як вони веслува́нням мордуються, — бо вітер їм був супроти́вний, — о четвертій сторо́жі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи́, і хотів їх минути.
Then He saw them straining at rowing, for the wind was against them. Now about the fourth watch of the night He came to them, walking on the sea, and would have passed them by.
А вони, як побачили, що йде Він по морю, поду́мали, що то мара́, та й стали кричати,
And when they saw Him walking on the sea, they supposed it was a ghost, and cried out;
бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: „Будьте смілі, — це Я, не лякайтесь!“
І ввійшов Він у чо́вен до них, і вітер затих. А вони здивувалися ду́же в собі,
Then He went up into the boat to them, and the wind ceased. And they were greatly amazed in themselves beyond measure, and marveled.
бо не зрозуміли чуда про хліби́, бо серце їхнє було затверділе.
For they had not understood about the loaves, because their heart was hardened.
Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську й прича́лили.
Many Touch Him and Are Made Well
When they had crossed over, they came to the land of Gennesaret and anchored there.
When they had crossed over, they came to the land of Gennesaret and anchored there.
І, як вони повихо́дили з чо́вна, люди зараз пізнали Його,
і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих прино́сити, де тільки прочули були, що Він є.
ran through that whole surrounding region, and began to carry about on beds those who were sick to wherever they heard He was.
І куди тільки Він прибував — до сіл, чи до міст, чи до осе́ль, — клали недужих на майда́нах, і благали Його, щоб могли доторкну́тись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього дото́ркувався, той був уздоро́влений!
Wherever He entered, into villages, cities, or the country, they laid the sick in the marketplaces, and begged Him that they might just touch the hem of His garment. And as many as touched Him were made well.