Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Синодальный перевод
Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.
После сего избрал Господь и других семьдесят учеников, и послал их по два пред лицом Своим во всякий город и место, куда Сам хотел идти,
І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.
и сказал им: жатвы много, а делателей мало; итак, молите Господина жатвы, чтобы выслал делателей на жатву Свою.
Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.
Не берите ни мешка, ни сумы, ни обуви, и никого на дороге не приветствуйте.
Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“
В какой дом войдёте, сперва говорите: «мир дому сему»;
І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.
и если будет там сын мира, то почиет на нём мир ваш, а если нет, то к вам возвратится.
Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.
В доме же том оставайтесь, ешьте и пейте, что у них есть, ибо трудящийся достоин награды за труды свои; не переходите из дома в дом.
А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.
И если придёте в какой город и примут вас, ешьте, что вам предложат,
Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“
и исцеляйте находящихся в нём больных, и говорите им: «приблизилось к вам Царствие Божие».
А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:
Если же придёте в какой город и не примут вас, то, выйдя на улицу, скажите:
„Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“
«и прах, прилипший к нам от вашего города, отрясаем вам; однако же знайте, что приблизилось к вам Царствие Божие».
Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“
Сказываю вам, что Содому в день оный будет отраднее, нежели городу тому.
„Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!
Горе тебе, Хоразин! горе тебе, Вифсаида! ибо если бы в Тире и Сидоне явлены были силы, явленные в вас, то давно бы они, сидя во вретище и пепле, покаялись;
Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.
но и Тиру и Сидону отраднее будет на суде, нежели вам.
А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зійдеш!“
И ты, Капернаум, до неба вознёсшийся, до ада низвергнешься.
Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.
Слушающий вас Меня слушает, и отвергающийся вас Меня отвергается; а отвергающийся Меня отвергается Пославшего Меня.
А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“
Семьдесят учеников возвратились с радостью и говорили: Господи! и бесы повинуются нам о имени Твоём.
Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.
Он же сказал им: Я видел сатану, спадшего с неба, как молнию;
Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.
се, даю вам власть наступать на змей и скорпионов и на всю силу вражью, и ничто не повредит вам;
Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“
однако ж тому не радуйтесь, что духи вам повинуются, но радуйтесь тому, что имена ваши написаны на небесах.
Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
В тот час возрадовался духом Иисус и сказал: славлю Тебя, Отче, Господи неба и земли, что Ты утаил сие от мудрых и разумных и открыл младенцам. Ей, Отче! Ибо таково было Твоё благоволение.
Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.
И, обратившись к ученикам, сказал: всё предано Мне Отцом Моим; и кто есть Сын, не знает никто, кроме Отца, и кто есть Отец, не знает никто, кроме Сына, и кому Сын хочет открыть.
І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!
И, обратившись к ученикам, сказал им особо: блаженны очи, видящие то, что вы видите!
Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“
ибо сказываю вам, что многие пророки и цари желали видеть, что вы видите, и не видели, и слышать, что вы слышите, и не слышали.
І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“
И вот, один законник встал и, искушая Его, сказал: Учитель! что мне делать, чтобы наследовать жизнь вечную?
Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“
Он же сказал ему: в законе что написано? как читаешь?
А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.
Он сказал в ответ: «возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душою твоею, и всею крепостию твоею, и всем разумением твоим, и ближнего твоего, как самого себя».
Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.
Иисус сказал ему: правильно ты отвечал; так поступай, и будешь жить.
А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“
Но он, желая оправдать себя, сказал Иисусу: а кто мой ближний?
А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.
На это сказал Иисус: некоторый человек шёл из Иерусалима в Иерихон и попался разбойникам, которые сняли с него одежду, изранили его и ушли, оставив его едва живым.
Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.
По случаю один священник шёл тою дорогою и, увидев его, прошёл мимо.
Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.
Также и левит, быв на том месте, подошёл, посмотрел и прошёл мимо.
Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.
Самарянин же некто, проезжая, нашёл на него и, увидев его, сжалился
І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.
и, подойдя, перевязал ему раны, возливая масло и вино; и, посадив его на своего осла, привёз его в гостиницу и позаботился о нём;
А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.
а на другой день, отъезжая, вынул два динария, дал содержателю гостиницы и сказал ему: «позаботься о нём; и если издержишь что более, я, когда возвращусь, отдам тебе».
Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“
Кто из этих троих, думаешь ты, был ближний попавшемуся разбойникам?
А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“
Он сказал: оказавший ему милость. Тогда Иисус сказал ему: иди, и ты поступай так же.
І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.
В продолжение пути их пришёл Он в одно селение; здесь женщина, именем Марфа, приняла Его в дом свой;
Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.
у неё была сестра, именем Мария, которая села у ног Иисуса и слушала слово Его.
А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.
Марфа же заботилась о большом угощении и, подойдя, сказала: Господи! или Тебе нужды нет, что сестра моя одну меня оставила служить? скажи ей, чтобы помогла мне.
Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,
Иисус же сказал ей в ответ: Марфа! Марфа! ты заботишься и суетишься о многом,