Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
І сталось, як молився Він у місці одно́му, і коли перестав, озвався до Нього один із Його у́чнів: „Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.“
І сталося, що Ісус молився в одному місці, а коли закінчив, то один з Його учнів сказав Йому: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.
Він же промовив до них: „Коли молитеся, говоріть: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє, нехай при́йде Царство Твоє, нехай бу́де воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Він же промовив до них: Коли молитеся, то кажіть: Отче [наш, Який на небесах], нехай святиться Ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; [нехай буде воля Твоя — як на небі, так і на землі].
І прости нам наші гріхи́, бо й самі ми прощаємо кожному боржнико́ві нашому. І не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого!“
і прости нам гріхи наші, як і ми самі прощаємо кожному боржникові нашому, і не введи нас у спокусу, [але визволи нас від лукавого].
І сказав Він до них: „Хто з вас матиме при́ятеля, і пі́де до нього опі́вночі, і скаже йому: „Позич мені, друже, три хліби́,
І сказав їм: Хто з вас, маючи друга, піде до нього опівночі та скаже йому: Друже, позич мені три хліби,
бо прийшов із дороги до мене мій при́ятель, я ж не маю, що́ дати йому“.
бо приятель мій прийшов до мене з дороги, і не маю що йому дати!
А той із сере́дини в відповідь скаже: „Не роби мені кло́поту, — уже за́мкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі“.
А той зсередини у відповідь каже: Не турбуй мене! Вже двері замкнені й діти мої зі мною на ліжку; не можу встати й дати тобі!
Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докуча́ння його він устане та й дасть йому, скільки той потребу́є.
Кажу вам, якщо він не встане і не дасть йому заради дружби, то через його настирливість устане і дасть йому, скільки той потребує.
І Я вам кажу́: просіть, — і буде вам да́но, шукайте — і знайдете, стукайте — і відчинять вам!
І кажу вам: просіть — і дасться вам; шукайте — і знайдете; стукайте — і відчинять вам.
Бо кожен, хто просить — одержує, хто шукає — знахо́дить, а тому́, хто стукає — відчинять.
Бо кожний, хто просить, — одержує; і хто шукає, — знаходить, а тому, хто стукає, — відчиняють.
І котри́й з вас, батьків, як син хліба проси́тиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому га́дину?
Коли в когось з вас, батьків, попросить син [хліба, то невже подасте йому камінь? Або] риби, — чи замість риби подасте йому змію?
Або, як яйця́ він проситиме, дасть йому скорпіо́на?
Або коли попросить яйце, чи подасте йому скорпіона?
Отож, коли ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?“
Отже, якщо ви, будучи злими, умієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Отець дасть Святого Духа тим, які в Нього просять?
Раз виго́нив Він де́мона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А наро́д дивувався.
Якось Він виганяв біса, який був німий. Сталося так, коли біс вийшов, німий заговорив, — а люди дивувалися.
А деякі з них гомоніли: „Виганяє Він де́монів силою Вельзеву́ла, князя де́монів“.
Деякі ж з них сказали: Вельзевулом [1] , князем бісівським, Він бісів виганяє!
А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
А інші, випробовуючи, вимагали від Нього ознаки з неба.
Він же знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, само проти себе поді́лене, запусті́є, і дім на дім упаде́.
Знаючи їхні думки, Він сказав їм: Кожне царство, яке саме в собі розділилося, запустіє; і дім, який розділився сам у собі, впаде.
А коли й сатана́ поділився сам супроти себе, — як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзеву́лом виго́ню Я демонів.
Коли ж сатана сам у собі розділився, то як встоїть його царство? Ви ж кажете, нібито Я Вельзевулом виганяю бісів.
Коли ж Вельзеву́лом виго́ню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам су́ддями.
Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким сини ваші виганяють? Тому вони будуть вам суддями.
А коли пальцем Божим виго́ню Я де́монів, то справді прийшло до вас Боже Царство.
Коли ж Я перстом Божим виганяю бісів, то Боже Царство вже прийшло до вас.
Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпе́ці маєток його.
Коли сильний, озброївшись, стереже свій двір, — його майно в безпеці.
Коли ж дужчий від нього його нападе́ й переможе, то всю збро́ю йому забере́, на яку покладався був той, і роздасть свою здо́бич.
Коли ж хто дужчий від нього нападе й переможе його, то забере всю його зброю, на яку покладався, і розділить свою здобич.
Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!
Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
Коли дух нечистий виходить з люди́ни, то блукає місцями безві́дними, відпочинку шукаючи, але, не знахо́дячи, каже: „Верну́ся до хати своєї, звідки я вийшов“.
Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою, і не знаходить. Тоді каже: Повернуся до свого дому, звідки я вийшов!
А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить заме́тену й при́брану.
І, прибувши, знаходить його заметеним і прибраним.
Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть там. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше!“
Тоді йде, бере сім інших духів, лукавіших за себе, і, ввійшовши, живуть там. І стає останнє тій людині гіршим від попереднього.
І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос підне́сла й сказала до Нього: „Блаженна утро́ба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!“
Сталося, коли говорив Він це, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: Блаженна утроба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав!
А Він відказав: „Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже́!“
А Він відказав: Дійсно блаженні ті, які слухають Боже слово і бережуть його!
А як люди збира́лися, Він почав промовляти: „Рід цей — рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки проро́ка Йо́ни.
А коли збиралися люди, почав говорити: Цей рід — лукавий: він ознаки шукає, та ознаки не буде дано йому, — хіба що ознака [пророка] Йони.
Бо як Йо́на ознакою був для ніневі́тян, так буде й Син Лю́дський для роду цього́.
Бо як Йона став ознакою для ніневійців, таким буде й Син Людський для цього роду.
Цариця півде́нна на суд стане з му́жами роду цього́, — і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломо́нову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломо́н!
Цариця Півдня підніметься на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінця світу, щоби послухати мудрість Соломона. А ось тут — більше від Соломона.
Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і засудять його, вони бо пока́ялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!
Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони, а ось тут — більше від Йони.
Засвіченого світла ніхто в схо́вок не ставить, ані під посу́дину, але на світи́льника, щоб бачили світло, хто входить.
Запаливши світильник, ніхто не ставить його ні в сховок, ні під посудину, але на свічник, щоб ті, які входять, бачили світло.
Око твоє — то світи́льник для тіла; тому́, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було́, то й усе тіло твоє буде темне.
Світильником тіла є твоє око. Якщо твоє око буде чисте, то й усе твоє тіло буде світле; коли ж воно буде лукаве, то й твоє тіло буде темне.
Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося те́мрявою!
Отже, пильнуй, щоби світло, яке в тобі, не було темрявою.
Бо коли твоє тіло все світле, і не має жа́дної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник ося́яв блиском тебе“.
Бо коли все твоє тіло у світлі, і воно не має жодної темної частини, то і все буде світле, наче світильник осяяв тебе промінням!
Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
Коли Він говорив, один фарисей запросив Його до себе на гостину. Він прийшов і сів до столу.
Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.
Фарисей, побачивши, що перед обідом Він не зробив обмивань, здивувався.
Господь же промовив до нього: „Тепер ви, фарисеї, он чистите зо́внішність ку́хля та миски, а ваше нутро́ повне зди́рства та кривди!
А Господь промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, чистите ззовні чаші та миски, а ваше нутро повне здирства і лукавства.
Нерозумні, — чи ж Той, Хто створив оте зо́внішнє, не створив Він і внутрішнє?
Нерозумні, чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?
Тож милостиню подавайте з унутрішнього, — і ось все буде вам чисте.
Тож те, що всередині, дайте як милостиню, і все для вас буде чисте.
Горе вам, фарисеям, — бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того́ не лишати!
Горе вам, фарисеям, бо ви даєте десятину з м’яти й рути та всякого зілля, але обминаєте суд і Божу любов; і це належить робити, і того не залишати!
Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки́ в синагогах та привіти на ри́нках!
Горе вам, фарисеям, бо ви любите перші місця в синагогах і вітання на майданах.
Горе вам, — бо ви як гроби́ непомітні, — люди ж ходять по них і не знають того“.
Горе вам, [книжники і фарисеї — лицеміри], бо ви, наче невидимі гроби: люди по них ходять і не знають того!
Озвався ж один із зако́нників, і каже Йому: „Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!“
У відповідь один із законників каже Йому: Учителю, кажучи так, Ти ображаєш і нас.
А Він відказав: „Горе й вам, зако́нникам, бо ви на людей тягарі́ накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не дото́ркуєтесь тягарі́в!
А Він сказав: Горе й вам, законникам, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтеся до тягарів.
Горе вам, бо надгро́бки пророкам ви ставите, — ваші ж батьки́ були їх повбивали.
Горе вам, бо будуєте пам’ятники пророкам, яких батьки ваші повбивали.
Так, — визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгро́бки будуєте!
Отже, свідчите і схвалюєте вчинки своїх батьків, бо ті вбивали їх, а ви будуєте [їм надгробки].
Через те й мудрість Божа сказала: „Я пошлю їм пророків й апо́столів, — вони ж декого з них повбивають, а декого ви́женуть,
Через те й Божа мудрість сказала: Пошлю до них пророків та апостолів, і з них декого вб’ють і будуть переслідувати,
щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від ство́рення світу,
щоб від цього роду домагатися крові всіх пророків, що пролита від створення світу;
від крови Авеля аж до крови Заха́рія, що загинув між же́ртівником і храмом“! Так, кажу вам, — відомсти́ться це все на цім роді!
від крові Авеля до крові Захарії, який загинув між жертовником і храмом; так, кажу вам, вимагатимуть звіт за це в цього роду!
Горе вам, зако́нникам, бо взяли́ ви ключа́ розумі́ння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, борони́ли!“
Горе вам, законникам, бо ви взяли ключ пізнання, та самі не ввійшли, і тим, які входять, перешкодили!
А коли Він вихо́див ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, —
А коли Він виходив звідти, книжники і фарисеї почали сильно нападати й дуже випитувати Його,