Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 11) | (Луки 13) →

Переклад Огієнка

Переклад Турконяка

  • Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
  • Коли довкола них зібралися тисячі людей, які аж напирали одне на одного, Він почав говорити насамперед Своїм учням: Стережіться закваски фарисейської, якою є лицемірство.
  • Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
  • Адже немає нічого прихованого, що не відкрилося б, ані таємного, яке не стало б явним.
  • Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
  • Тому все, що сказали ви в темряві, — при світлі почується; що на вухо прошепотіли ви в кімнатах, — буде проголошено з дахів.
  • Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
  • Кажу вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, хто вбиває тіло, а після цього не можуть більше нічого зробити.
  • Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся!
  • Скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу, вбивши, ще й у геєну вкинути. Так, кажу вам: того бійтеся!
  • Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
  • Чи не п’ять горобців продають за два асарії [1]? І жодний з них не забутий перед Богом.
  • Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
  • Адже навіть волосся на вашій голові все полічене. Не бійтеся: ви кращі за багатьох горобців.
  • Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
  • Кажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, Син Людський визнає перед Божими ангелами,
  • Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими.
  • а хто відрікся від Мене перед людьми, від того Він відречеться перед Божими ангелами.
  • І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
  • Кожному, хто скаже слово проти Людського Сина, проститься, а тому, хто зневажить Святого Духа, не проститься.
  • А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
  • Коли приведуть вас до синагог, до правителів, до влади, — не журіться, що або як треба відповідати, чи що сказати,
  • Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
  • бо Святий Дух саме в ту мить навчить вас, що треба сказати.
  • І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
  • Озвався до Нього хтось із натовпу: Учителю, скажи моєму братові, щоб він поділився зі мною спадщиною!
  • А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
  • Та Він відповів йому: Чоловіче, хто Мене поставив суддею або розподілювачем над вами?
  • І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
  • І промовив ще до них: Глядіть і стережіться всякої зажерливості, бо не від надміру багатства залежить життя людини!
  • I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
  • І Він розповів їм притчу, кажучи: В одного багатого чоловіка рясно вродила нива.
  • І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
  • Тож думав він, говорячи сам до себе: Що робити, коли не маю куди зібрати врожаю?
  • І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
  • І сказав: Зроблю так: розвалю свої клуні, збудую більші, зберу туди все [моє] збіжжя та моє добро
  • І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
  • і скажу своїй душі: Душе, маєш вдосталь добра, зібраного на багато років: спочивай, їж, пий, веселися…
  • Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
  • А Бог до нього промовив: Нерозумний, цієї ночі душу твою зажадають від тебе! А те, що ти приготував, кому воно буде?
  • Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
  • Так буває з тим, хто збирає для себе, але не багатіє для Бога.
  • І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
  • Своїм же учням Він додав: Тому кажу вам: не журіться про душу, що будете їсти, ні про тіло, у що одягнетеся.
  • Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
  • Бо душа є більша від їжі, а тіло — від одягу.
  • Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
  • Дивіться на ворон, які не сіють, не жнуть, не мають ні комори, ні клуні, а Бог годує їх. Наскільки ж більше за птахів ви варті!
  • Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
  • Хто з вас, журячись, зможе додати до свого росту хоч [один] лікоть [2]?
  • Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
  • Якщо ви навіть такого найменшого не можете, то чому про інше журитеся?
  • Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
  • Дивіться на лілії, як вони ростуть: не прядуть і не тчуть. Але скажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них.
  • І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
  • І якщо траву, яка нині на полі, а завтра вкидають до печі, Бог отак одягає, то наскільки більше одягне вас, маловіри?
  • І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
  • І не шукайте, що будете їсти й пити, і не журіться.
  • Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
  • Цього всього прагнуть народи світу; ваш же Отець знає, що цього і ви потребуєте.
  • Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
  • Але шукайте Царства Його, а це все вам додасться.
  • Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
  • Не бійся, мале стадо, бо вподобав ваш Отець дати вам Царство.
  • Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
  • Продайте ваші маєтки, роздайте милостиню, зробіть собі гаманці, які не старіють, — невичерпний скарб на небесах, де злодій не підкрадається, де міль не точить,
  • Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
  • адже де є скарб ваш, там буде й ваше серце.
  • Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
  • Хай будуть підперезані ваші стегна і хай горять ваші світильники.
  • І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
  • Тож будьте подібні до людей, які очікують свого пана, коли той повернеться з весілля; як прийде він і постукає, то відразу ж відчинять йому.
  • Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
  • Блаженні ті раби, пан яких, прийшовши, застане їх на сторожі; запевняю вас, що підпережеться, посадить їх і, підійшовши, буде служити їм.
  • І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
  • І якщо прийде і в другу, і в третю сторожу [3] , і знайде їх так само, то блаженні вони.
  • Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
  • Знайте, що якби господар знав, о котрій годині підкрадеться злодій, то [пильнував би і] не дав би вдертися до своєї хати.
  • Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
  • Тож і ви будьте готові, бо саме тієї години, у котру не сподіваєтеся, прийде Син Людський!
  • Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
  • Озвався Петро: Господи, чи цю притчу розповідаєш лише нам, чи всім?
  • А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
  • А Господь сказав: Хто є вірним, мудрим управителем, якого пан поставив над своєю челяддю, щоби давав своєчасно мірку пшениці?
  • Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
  • Блаженний той раб, якого пан, коли прийде, знайде, що чинить так.
  • Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
  • Правду кажу вам, що такого над усім своїм володінням він поставить.
  • А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
  • Якщо ж скаже раб той собі в серці: Затримується мій пан прийти! — і почне бити слуг та служниць, їсти, пити й упиватися,
  • то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
  • то прийде пан того раба в день, в який не сподівається, і в годину, котрої не знає, і розітне його навпіл, і визначить йому долю разом з невірними.
  • А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
  • Той же раб, який знав волю свого пана, але не приготувався і не вчинив згідно з його волею, буде тяжко битий;
  • Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
  • той же, який не знав, але зробив щось гідне покарання, буде мало битий. У кожного, кому дано багато, від того будуть і багато вимагати; і кому багато довірено, від того і вимагатимуть більше.
  • Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
  • Я прийшов вогонь кинути на землю; і як же Я прагну, щоб він уже розгорівся!
  • Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
  • Я маю хреститися хрещенням; і як важко Мені, поки звершиться!
  • Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
  • Чи думаєте, що Я прийшов мир принести на землю? Ні, кажу вам, — поділ!
  • Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
  • Бо відтепер будуть п’ятеро в одному домі поділені: троє проти двох і двоє проти трьох.
  • Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
  • Розділиться батько із сином і син з батьком; мати — з дочкою, а дочка — з матір’ю; свекруха — зі своєю невісткою, а невістка — зі [своєю] свекрухою.
  • Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
  • Говорив Він і до натовпу: Коли ви побачите хмару, яка надходить із заходу, одразу кажете, що насувається дощ, — і стається так.
  • А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
  • А коли вітер південний віє, кажете, що буде спека, — і збувається.
  • Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
  • Лицеміри, вигляд землі й неба ви вмієте розпізнавати, чому ж ви не вмієте розпізнати часу цього?
  • Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
  • Чому самі від себе не судите, що є справедливе?
  • Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
  • Коли ти йдеш зі своїм обвинувачем до правителя, то доклади в дорозі зусиль звільнитися від нього, щоби часом він не притягнув тебе до судді, а суддя не видав тебе судовому виконавцеві, а виконавець не вкинув тебе до в’язниці.
  • Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
  • Кажу тобі, що не вийдеш звідти, доки не віддаси останньої лепти [4].

  • ← (Луки 11) | (Луки 13) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025