Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одно́го з фарисейських старши́н, щоб хліба спожити, а вони назира́ли за Ним.
І сталося, що коли в суботу Ісус увійшов у дім якогось начальника з фарисеїв, щоб їсти хліб, то вони стежили за Ним.
І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водя́нку.
І ось, перед Ним був один чоловік, хворий на водянку.
Ісус же озвався й сказав до зако́нників та фарисеїв: „Чи вздоровляти в суботу годи́ться чи ні?“
Озвавшись, Ісус сказав до законників і фарисеїв: У суботу годиться оздоровляти чи ні?
Вони ж мовчали. А Він, доторкну́вшись, уздоровив його та відпустив.
Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, оздоровив його й відпустив.
І сказав Він до них: „Коли осел або віл котро́гось із вас упаде́ до крини́ці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?“
І сказав Він їм: Коли в когось із вас син або віл упаде в криницю, хіба не витягнете відразу ж — у день суботній?
А як Він спостері́г, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запро́шених притчу:
А як Він помітив, що вони вибирали собі перші місця, розповів запрошеним притчу, кажучи їм:
„Коли́ хто покличе тебе на весі́лля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважні́ший за тебе з покли́каних,
Коли хто запросить тебе на весілля, не сідай на перше місце, аби часом хтось поважніший від тебе не виявився між запрошеними,
і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: „Поступи́ся цьому місцем!“ І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє.
і щоб той, хто тебе та його запросив, не прийшов і не сказав тобі: Поступися йому місцем. І тоді, засоромлений, станеш займати останнє місце.
Але як ти будеш запро́шений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: „При́ятелю, — сідай вище!“ Тоді буде честь тобі перед покли́каними з тобою.
Але коли будеш запрошений, прийди, сядь на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав тобі: Друже, сядь вище! Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними з тобою.
Хто́ бо підно́ситься — буде впоко́рений, а хто впокоря́ється — той піднесе́ться“.
Бо кожний, хто підноситься, буде понижений, а хто понижується, буде піднесений!
А тому́, хто Його був покликав, сказав Він: „Коли ти справляєш обід чи вече́рю, не клич дру́зів своїх, ні братів своїх, ані своїх ро́дичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, — і буде взає́мна ві́дплата тобі.
Говорив же Він і до того, хто запросив Його: Коли ти справляєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ані своїх братів, ані своїх родичів, ані багатих сусідів, щоб і вони тебе колись запросили, — і в цьому буде тобі винагорода.
Але, як справляєш гости́ну, клич убогих, калік, кривих та сліпих,
Але коли влаштовуєш гостину, клич бідних, слабких, кривих, сліпих, —
і бу́деш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, — віддасться ж тобі за воскресі́ння праведних!“
і будеш блаженний, бо не мають чим тобі віддати; віддасться ж тобі у воскресінні праведних!
Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: „Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!“
Почувши це, один з тих, які сиділи при столі, сказав Йому: Блаженний той, хто їстиме хліб у Божому Царстві!
Він же промовив до нього: „Один чоловік споряди́в був велику вече́рю, і запросив багатьох.
Він же сказав йому: Один чоловік справляв велику гостину і запросив багатьох;
І послав він свого раба ча́су вече́рі сказати запро́шеним: „Ідіть, бо вже все нагото́вано“.
і послав свого раба в час гостини, щоби сказав запрошеним: Ідіть, бо вже [все] готове!
І зараз усі почали́ відмовлятися. Перший сказав йому: „Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу́ тебе, — вибач мені!“
І враз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, потрібно мені піти й побачити його; благаю тебе, вважай мене за виправданого.
А другий сказав: „Я купив собі п'ять пар волів, — і йду спро́бувати їх. Прошу́ тебе, — вибач мені!“
А другий сказав: Купив я п’ять пар волів і йду випробувати їх; благаю тебе, вважай мене за виправданого.
І знов інший сказав: „Одружився ось я, і через те я не мо́жу прибути“.
Ще один сказав: Я одружився і через те не можу прийти.
І вернувся той раб і па́нові своєму про все розпо́вів. Розгнівавсь госпо́дар тоді, та й сказав до свого раба: „Піди швидко на вулиці та на завулки міські́, і приведи́ сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих“.
Повернувся раб і розповів це своєму панові. Тоді пан, розгнівавшись, сказав своєму рабові: Мерщій виходь на площі та вулиці міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кривих!
І згодом раб повідо́мив: „Пане, сталося так, як звелів ти, та мі́сця є ще“.
І сказав раб: Пане, сталося так, як наказав ти, і ще є місця.
І сказав пан рабові: „Піди на дороги й на за́городи, та й си́луй прийти, щоб напо́внився дім мій.
Та пан рабові сказав: Вийди на шляхи, на загороди і змушуй увійти, щоб наповнився мій дім.
Кажу́ бо я вам, що жоден із запрошених му́жів тих не покушту́є моєї вечері. Бо багато покли́каних, та ви́браних мало!“
Кажу вам, що жодний з тих раніше запрошених мужів не скуштує Моєї вечері. [Бо багато покликаних, та мало вибраних].
Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:
Ішло за Ним багато людей. Обернувшись, Він сказав їм:
„Коли хто прихо́дить до Мене, і не знена́видить свого батька та матері, і дружи́ни й дітей, і братів і сесте́р, а до того й своє́ї душі́, — той не може буть учнем Моїм!
Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем.
І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, — той не може бути учнем Моїм!
Хто не несе свого хреста і не йде слідом за Мною, не може бути Моїм учнем.
Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й вида́тків не ви́рахує, — чи має потрібне на ви́конання,
Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде й не полічить коштів, чи вистачить для завершення,
щоб, коли покладе він основу, але докінчи́ти не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,
щоб, коли покладе основу й не зможе докінчити, усі, які побачать, не почали сміятися з нього,
говорячи: „Чоловік цей почав будувати, але докінчи́ти не міг“.
кажучи, що цей чоловік почав будувати й не спромігся закінчити.
Або який цар, ідучи́ на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спромо́жен він із десятьма́ тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма́ тисячами проти нього?
Або який цар, ідучи на бій проти іншого царя, спершу не сяде порадитися, чи під силу йому з десятьма тисячами війська зустріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?
Коли ж ні, то, як той ще дале́ко, шле посольство до нього та й просить про мир.
Коли ні, то як той ще далеко, шле до нього посланців і просить примирення.
Так ото й кожен із вас, який не зречеться усьо́го, що має, не може бути учнем Моїм.
Так ото й кожний з вас, хто не відречеться від усього свого майна, не може бути Моїм учнем.
Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?
Отже, сіль — добра річ, але коли сіль звітріє, чим посолите?