Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Куліша та Пулюя
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!
Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.
Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому, й коли покаєть ся, прости йому.
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.
І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.
А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б шовковинї оцїй: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.
Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?
Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?
Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нїкчемні; бо, що повинні зробити, зробили.
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
І сталось, як ійшов Він у Єрусалим, і проходив серединою Самариї та Галилеї,
І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
і, як увійшов ув одно село, зустріло Його десять прокажених чоловіків, що стояли оддалеки.
І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
І піднесли вони голос, кажучи: Ісусе, наставниче, помилуй нас.
І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
І побачивши рече їм: Ідїть покажіть себе священикам. І сталось, як пійшли вони, очистились.
Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
Один же з них, бачивши, що одужав, вернувсь, голосом великим прославляючи Бога,
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
і, припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; а був він Самарянин.
Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
Озвав ся ж Ісус і рече: Чи не десять очистились? девять же де?
Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
Не знайшлись, щоб вернувшись оддати славу Богу, тільки чужоземець сей?
І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
І рече йому: Уставши йди; віра твоя спасла тебе.
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
Як же спитали Його Фарисеї, коли прийде царство Боже, відказав їм, і рече: Не прийде царство Боже з постереганнєм,
і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
анї казати муть: Дивись, ось воно; або: Дивись, он, бо царство Боже у вас усерединї.
І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
Рече ж до учеників: Прийдуть днї, що бажати мете один з днїв Сина чоловічого видїти, та й не побачите.
І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
І казати муть вам: Дивись, ось; або: Дивись, он; не йдїть і не ганяйтесь.
Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
Бо, як блискавиця, блиснувши з одного краю під небом, до другого краю під небом сьвітить, так буде й Син чоловічий дня свого.
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
Перше ж мусить Він багато терпіти, й відцураєть ся Його рід сей.
І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
І як сталось за днїв Ноя, так буде й за днїв Сина чоловічого.
їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
Їли, пили, женились, оддавались, аж до дня, як увійшов Ной у ковчег, і настав потоп, та й вигубив усїх.
Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
Так само, як сталось і за Лота; їли, пили, торгували, продавали, насаджували, будували,
того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
которого ж дня вийшов Лот із Содома, линуло огнем та сїркою з неба та й вигубило всїх.
Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
Так же буде й в день, котрого Син чоловічий відкриєть ся.
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
Того дня, хто буде на криші, а надібє його в хатї, нехай не злазить узяти його; й хто на полї, так само нехай не вертаєть ся назад.
Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
Коли хто шукати ме душу свою спасти, погубить її, а хто погубить її, оживить її.
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
Глаголю вам, тієї ночі буде двоє на однім ліжку; один візьметь ся, а другий зоставить ся.
Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
Дві молоти муть укупі; одна візьметь ся, а друга зоставить ся.
Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
Двоє будуть у полї; один візьметь ся, а другий зоставить ся.