Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Сучасний переклад
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
Ісус сказав Своїм учням: «Спокуси, що кидають людину в гріх, завжди існуватимуть. Але горе тому, через кого вони приходять!
Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в морі.
Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
Пильнуйте себе! Якщо брат твій грішить, вкажи йому на те. І якщо він покається, прости його.
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
Якщо ж він грішить проти тебе сім разів на день і сім разів повертаєтсья до тебе й каже: „Я каюся” — прости його».
І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
Тоді апостоли попросили Господа: «Дай нам більше віри!»
А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
На те відповів Господь: «Якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б сказати цій шовковиці: „Вирви коріння своє з землі й переселися в море” — і вона послухалася б вас».
Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
«Уявіть, що ви маєте раба, який обробляє землю або доглядає овець. Коли він з поля повертається додому, чи скажете ви йому: „Негайно іди і сідай поїж?”
Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
Чи ви не скажете: „Приготуй вечерю, вдягни фартух і прислужи мені, поки я їм та п’ю, а потім і сам можеш поїсти й попити?”
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Чи подякуєте ви слузі за те, що він виконує ваші накази?
Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
Так само й з вами: коли ви виконали те, що вам було доручено, скажіть собі: „Ми слуги, котрі не заслуговують ніякої подяки. Ми лише виконували свій обов’язок”».
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
По дорозі до Єрусалиму Ісус мандрував уздовж кордону між Самарією та Ґалилеєю.
І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
Коли Він увійшов в одне з селищ, Його зустріли десять чоловік хворих на проказу. Вони стояли віддалік і голосно гукали: «Ісусе, Володарю, змилуйся над нами!»
І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
Побачивши їх, Ісус наказав: «Підіть і покажіться священикам[57]». І поки ті десятеро йшли, вони цілком очистилися.
Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
Та один із них, коли побачив, що він зцілений, повернувся й голосно славив Бога.
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
Він простягся долілиць біля Ісусових ніг і дякував Йому. Він був самаритянином.
Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
У відповідь Ісус запитав: «Хіба не десятеро очистилися? Де ті дев’ятеро?
Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
Невже жоден із них, крім цього іноземця, не повернувся віддати дяку Богові?»
І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
І сказав йому Ісус: «Підведися і йди. Твоя віра зцілила тебе».
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
Одного разу фарисеї запитали Ісуса, коли прийде Царство Боже. І Він відповів: «Царство Боже не приходить так, щоб усі його помітили.
і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
Ніхто не зможе сказати: „Воно тут!” або „Воно там!” — оскільки Царство Боже — з вами[58]».
І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
А учням Своїм Він сказав: «Настане час, коли ви прагнутимете побачити хоча б один із днів Сина Людського, коли Він буде у всій Своїй Славі, але не побачите.
І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
І дехто казатиме вам: „Погляньте туди!” або „Погляньте сюди!” Не ходіть туди і не йдіть за ними.
Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
Коли Син Людський прийде, кожний знатиме про Його пришестя. Він сяятиме, подібно спалаху блискавки, яка розтинає небо світлом із краю в край.
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
Але спершу Він мусить витерпіти багато і буде відкинутий цим поколінням.
І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
Як це було за часів Ноя, так буде і в годину пришестя Сина Людського.
їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
Тоді люди їли, пили, одружувалися, аж до того дня, доки Ной не ввійшов в свій ковчег.[59] Тоді настав потоп і їх усіх знищив.
Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
Це буде так само, як було в часи Лота.[60] Тоді люди їли, пили, купували, продавали, саджали дерева і зводили будинки.
того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
Але в день, коли Лот пішов з Содома, з небес пролився дощ із вогню та сірки і всіх їх знищив.
Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
І станеться так само в час пришестя Сина Людського.
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
Хто сидітиме в той день на даху своєї оселі, а речі його будуть у домі, не повинен спускатися по свої пожитки. Так само, якщо хтось працюватиме в полі, хай не вертається додому.
Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
Хто намагатиметься врятувати своє життя, втратить його, але ж той, хто віддасть життя за Мене, врятує його.
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
Повірте, в ту ніч двоє лежатимуть в одному ліжку: одного (або одну) з них буде взято, а другий (друга) залишиться.
Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
Дві жінки разом молотимуть зерно на жорнах: одну з них буде взято, а друга залишиться.
Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
[Двоє чоловіків працюватимуть у полі: одного з них буде взято, а другий залишиться».] [62]