Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Турконяка
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
А до Своїх учнів Він промовив: Неможливо, щоби спокуси не прийшли, та горе тому, через кого вони приходять;
Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
йому було б краще почепити жорновий камінь на свою шию і кинутися в море, ніж щоби спокусив одного із цих малих.
Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
Зважайте на себе! Коли згрішить твій брат, — докори йому, а коли покається, — прости йому.
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
І якщо сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів [на день] звернеться до тебе, кажучи: Каюся! — прости йому.
А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
А Господь промовив: Коли б ви мали віру, хоч як гірчичне зернятко, і повеліли б цій смоківниці: Вирви себе з корінням і посади себе в морі! — то послухала б вас.
Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, скаже йому, коли він прийде з поля: Негайно йди та сідай до столу?
Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
Але хіба не скаже йому: Приготуй щось поїсти, підпережися і прислуговуй, поки я наїмся і нап’юся, а потім ти їстимеш і питимеш?
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
Чи подякує він рабові, який виконав наказане? [Не думаю].
Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
Так і ви, коли зробите все наказане вам, кажіть: Ми, нікчемні раби, зробили те, що повинні були зробити!
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
І сталося, як ішов Він до Єрусалима, то проходив через Самарію і Галилею.
І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
І як входив Він до одного села, зустріли Його десять прокажених мужів, які стали здалека.
І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
Вони піднесли голос, гукаючи: Ісусе, Наставнику, помилуй нас!
І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
Побачивши їх, Він сказав: Підіть і покажіться священикам! І сталося так, що коли вони йшли, — очистилися.
Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
Один з них, побачивши, що видужав, повернувся, прославляючи Бога гучним голосом,
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
упав обличчям до ніг Його, дякуючи Йому; це був самарієць.
Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
У відповідь Ісус сказав: Хіба не десять очистилося? А де ж дев’ять?
Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
Не здогадалися повернутися, щоб віддати славу Богові, а тільки цей чужинець?
І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
І сказав Він йому: Підведися і йди; твоя віра тебе спасла.
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
А як фарисеї запитали: Коли прийде Боже Царство? — Він відповів їм і сказав: Боже Царство не прийде помітно,
і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
і не скажуть: Ось тут воно, або там! Адже Боже Царство всередині вас!
І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
І сказав учням: Настануть дні, коли забажаєте побачити один із днів Людського Сина, — та не побачите.
І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
І скажуть вам: Ось тут! — або: Ось там! — не виходьте і не біжіть слідом.
Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
Адже як блискавка, блиснувши, світить від краю до краю неба, — так буде і Людський Син Свого дня.
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
Та спершу Він має багато постраждати і бути відкинутим цим родом.
І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
І як було за днів Ноя, так буде і за днів Людського Сина:
їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
їли, пили, женилися, виходили заміж — до дня, коли ввійшов Ной до ковчега; і настав потоп, і вигубив усіх.
Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
Так само, як було за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували,
того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
а того дня, коли Лот вийшов із Содома, вогонь і сірка впали з неба і вигубили всіх.
Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
Так буде в день, коли з’явиться Людський Син.
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, хай не сходить взяти їх, а хто на полі, також хай не повертається назад.
Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
Хто лише прагнутиме душу свою зберегти, він погубить її, а хто погубить, той оживить її.
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
Кажу вам: тієї ночі будуть двоє на одному ліжку, — одного візьмуть, а другого залишать;
Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
будуть дві разом молоти, — одну візьмуть, а другу залишать.
Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
[Двоє будуть на полі, — одного візьмуть, а другого залишать].