Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися за́вжди, і не занепада́ти духом,
И рассказал Иисус ученикам притчу о том, что следует всегда молиться и не терять надежды.
говорячи: „У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соро́мився.
Он сказал: "В одном городе жил судья: он и Бога не боялся, и людей не уважал.
У тому ж місті вдова перебува́ла, що до нього ходила й казала: „Оборони мене від мого супроти́вника!“
И была в том городе вдова. Много раз она приходила к нему, говоря: "Защити меня от противника моего!"
Але він довгий час не хотів. А зго́дом сказав сам до се́бе: „Хоч і Бога я не боюся, і людей не соро́млюся,
Долгое время он не хотел этого делать. Но в конце концов сказал себе: "Хотя я и Бога не боюсь, и людей не уважаю,
але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму́ в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені“.
однако эта вдова не оставляет меня в покое. Я помогу ей добиться правосудия, чтобы она больше не приходила и не надоедала мне".
І промовив Господь: „Чи чуєте, що́ говорить суддя цей неправедний?
Тогда Господь сказал: "Слышите, что сказал неправедный судья?
А чи ж Бог в оборону не ві́зьме обра́них Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і ба́риться Він щодо них?
Разве Бог не сделает так, чтобы свершилось правосудие для избранников Его, которые взывают к Нему денно и нощно? Разве будет Он медлить с ответом?
Кажу вам, що Він їм незаба́ром подасть оборону! Та Син Лю́дський, як при́йде, чи Він на землі зна́йде віру?“
Я говорю вам: Он поможет Своим избранникам, и скоро! Но когда придёт Сын Человеческий, то найдёт ли Он веру на земле?"
А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо́ мали інших, Він притчу оцю розповів.
Иисус рассказал ещё притчу тем, кто был уверен в своей праведности и смотрел на всех свысока:
„Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, — один фарисе́й, а другий був ми́тник.
"Два человека пошли в храм помолиться. Один из них был фарисей, другой — сборщик налогов.
Фарисей, ставши, так молився про себе: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: зди́рщики, неправедні, перелю́бні, або як цей ми́тник.
Фарисей, встав в стороне, молился так: "О Боже, благодарю Тебя, что я не похож на других людей: грабителей, обманщиков, прелюбодеев или даже на этого сборщика налогов.
Я по́щу два ра́зи на тиждень, даю десятину з усьо́го, що тільки надба́ю!“
Я пощусь дважды в неделю и отдаю десятую часть своих доходов".
А ми́тник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: „Боже, будь милости́вий до мене грішного!“
А сборщик налогов стоял в стороне и, не осмеливаясь даже глаз поднять к небу, молился со всем смирением перед Богом, говоря: "О Боже, будь милостив ко мне, грешнику!"
Говорю́ вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підно́ситься, — буде пони́жений, хто ж понижа́ється, — той піднесе́ться“.
Я говорю вам: этот человек, закончив молиться, вернулся домой праведным перед Богом. Фарисей же, считавший себя выше других, был неправеден перед Богом. Ибо каждый, возвышающий себя, будет унижен, а каждый, унижающий себя, будет возвышен".
До Нього ж прино́сили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
Некоторые люди приносили к Иисусу детей, чтобы Он прикоснулся к ним. Ученики же, увидев это, осуждали их.
А Ісус їх покликав та й каже: „Пустіте дітей, щоб до Мене прихо́дили, і не забороняйте їм, — бо таких Царство Боже.
Но Иисус призвал к себе детей, а ученикам сказал: "Пусть дети малые приходят ко Мне, не останавливайте их, ибо таким, как они, принадлежит Царство Божье.
Поправді кажу́ вам: Хто Божого Царства не при́йме, як дитя, той у нього не вві́йде!“
Истинно говорю: кто не принимает Царства Божьего, словно малое дитя, не войдёт в него".
І запитався Його один і́з нача́льникі́в, говорячи: „Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкува́ти вічне життя?“
И один из предводителей иудейских спросил Его: "Учитель добрый, что должен я сделать, чтобы унаследовать вечную жизнь?"
Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, — тільки Сам Бог!
Иисус же сказал ему: "Почему называешь Меня добрым? Никто не добр, кроме одного Бога.
Знаєш заповіді: „Не чини пере́любу, не вбивай, не кради́, не свідку́й неправдиво, шануй свого батька та матір“.
Ты знаешь заповеди: "Не прелюбодействуй, не убей, не укради, не лжесвидетельствуй, почитай отца и мать".
А він відказав: „Усе́ це я виконав від юна́цтва свого́!“
Но предводитель сказал: "Я выполнял всё это с юности".
Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одно́го тобі ще бракує: Розпро́дай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, — і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!“
Когда Иисус услышал это, Он сказал: "Одного всё же не хватает тебе: продай всё, что имеешь, и раздай бедным, и будет тебе награда на небесах. Тогда приди, и следуй за Мной".
А він, коли почув це, то засумував, бо був ве́льми багатий.
Но тот, услышав это, опечалился, ибо был очень богат.
Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: „Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!
Увидев его печаль, Иисус сказал: "Как трудно богатым войти в Царство Божье!
Бо верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти“.
Ведь легче верблюду пройти сквозь игольное ушко, чем богатому войти в Царство Божье".
Ті ж, що чули, спитали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“
И люди, слышавшие это, сказали: "Кто же тогда будет спасён?"
А Він відповів: „Неможливе лю́дям — можливе для Бога!“
Иисус ответил: "Что невозможно для людей, возможно для Бога".
І промовив Петро: „От усе ми покинули, — та й пішли за Тобою слідо́м“.
Тогда Пётр сказал: "Посмотри, мы оставили всё, что у нас было, и последовали за Тобой".
А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружи́ну, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
Иисус сказал им: "Истинно говорю: нет никого, кто, оставив дом, или жену, или брата, или родителей, или детей ради Царства Божьего,
і не одержав би значно більш цього́ ча́су, а в віці наступнім — життя вічне“.
не получит во много раз больше в этой жизни, а после своей смерти — вечную жизнь с Богом".
І, взявши Дванадцятьо́х, промовив до них: „Оце в Єрусалим ми йдемо́, і все здійсни́ться, що́ писали Пророки про Лю́дського Сина.
Отведя в сторону двенадцать апостолов, Иисус сказал им: "Слушайте! Мы идём в Иерусалим, и всё, что записано пророками о Сыне Человеческом, исполнится.
Бо Він ви́даний буде поганам, і буде осмі́яний, і покривджений, і опльо́ваний.
Да, Он будет предан язычникам, над Ним будут издеваться, оскорблять, унижать и оплёвывать Его.
і, збичува́вши, уб'ють Його, — але третього дня Він воскресне!“
И будут бить Его кнутами и убьют. И на третий день Он воскреснет".
Та з цього нічо́го вони не збагну́ли, і ця річ перед ними закрита була́, і ска́заного вони не розуміли.
Но они ничего не поняли из этого, ибо от них был скрыт смысл сказанного Им.
І сталось, як Він наближа́вся був до Єрихо́ну, один невидю́щий сидів при дорозі й просив.
Приближаясь к Иерихону, Иисус встретил слепого, сидевшего у дороги и просящего милостыню.
А коли він прочув, що проходить наро́д, то спитався: „Що́ це таке?“
Услышав, что мимо проходит народ, он спросил, что происходит.
І став він кричати й казати: „Ісусе, Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
Тогда он закричал: "Иисус, Сын Давида, смилуйся надо мной!"
А ті, що попе́реду йшли, сварились на нього, щоб він замо́вк, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
Те, кто шли впереди, заставляли его молчать, но он ещё громче кричал: "Сын Давидов, смилуйся надо мной!"
І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той набли́зивсь до Нього, то Він запитався його:
Иисус остановился и приказал привести слепого к Нему. Когда же тот подошёл, Иисус спросил его:
„Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“ А той відповів: „Господи, — нехай стану видю́щим!“
"Что ты хочешь, чтобы Я сделал для тебя?" И тот сказал: "Господи! Я хочу прозреть!"
Ісус же до нього сказав. „Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!“
И сказал ему Иисус: "Прозри! Вера твоя исцелила тебя!"