Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 18) | (Луки 20) →

Переклад Огієнка

Новый русский перевод

  • І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихо́н.
  • Иисус вошел в Иерихон и проходил через город.
  • І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —
  • Там был человек, которого звали Закхей, он был начальником сборщиков налогов и богатым человеком.
  • бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.
  • Он пытался увидеть, кто же этот Иисус, но не мог из-за толпы, потому что был маленького роста.
  • І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.
  • Тогда, чтобы увидеть Его, Закхей забежал вперед и залез на тутовое дерево, росшее в том месте, где Иисус должен был проходить.
  • А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“
  • Когда Иисус подошел к этому месту, Он посмотрел вверх и сказал:
    — Закхей, спускайся скорее, потому что сегодня Я должен быть у тебя в доме.
  • І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.
  • Закхей быстро спустился и с радостью принял Его.
  • А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“
  • Все, кто видел это, начали возмущаться:
    — Он пошел в гости к грешнику!
  • Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.
  • Закхей же встал и сказал Господу:
    — Господи! Половину моего имущества я раздам бедным, а если я с кого-либо взял лишнее, я возвращу ему вчетверо!
  • Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.
  • Тогда Иисус сказал ему:
    — Сегодня в этот дом пришло спасение, потому что этот человек тоже сын Авраама!
  • Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“
  • Ведь Сын Человеческий пришел, чтобы найти и спасти потерянное.
  • Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.
  • Тем, кто это слушал, Иисус рассказал притчу. (Они были уже недалеко от Иерусалима, и люди полагали, что Божье Царство должно наступить немедленно.)
  • Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
  • Иисус сказал:
    — Один знатный человек отправлялся в далекую страну, чтобы получить царскую власть и вернуться.
  • І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.
  • Созвав десять своих слуг, он дал им десять мерок серебра.96 «Пустите эти деньги в дело, пока я не возвращусь», — сказал он.
  • Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.
  • Но жители его страны ненавидели его и послали вслед за ним посольство, чтобы заявить: «Мы не хотим, чтобы этот человек был нашим царем».
  • І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.
  • Когда он возвратился, получив царскую власть, то приказал созвать к нему слуг, которым доверил деньги, чтобы спросить их, какую они получили прибыль.
  • І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.
  • Первый явился и сказал: «Господин, твоя мерка принесла доход в десять мерок!»
  • І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.
  • «Молодец! — похвалил хозяин. — Ты хороший слуга. Ты был верен в малом, получи теперь в управление десять городов».
  • І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.
  • Пришел второй слуга и сказал: «Господин, твоя мерка принесла доход в пять мерок!»
  • Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.
  • Хозяин ответил: «Получи в управление пять городов».
  • І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
  • Затем пришел третий слуга и сказал: «Господин, вот твоя мерка, я хранил ее завернутой в платок.
  • Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.
  • Я боялся тебя, так как ты человек жестокий. Ты берешь там, где не клал, и жнешь там, где не сеял».
  • І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
  • Хозяин тогда сказал: «Ах ты негодный слуга! Я буду судить тебя твоими же словами! Ты знал, что я человек жестокий и что я беру там, где не клал, и жну там, где не сеял?
  • Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“
  • Почему же ты не пустил мои деньги в оборот, чтобы, когда я вернусь, отдать их мне с прибылью?»
  • І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.
  • И он сказал стоявшим там: «Заберите у него его мерку и отдайте тому, у кого уже есть десять».
  • І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.
  • «Господин, — сказали ему, — да ведь у него и так уже десять мерок!»
  • Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.
  • Хозяин ответил: «Говорю вам, что каждому, у кого есть, будет дано еще, а у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.
  • А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.
  • А моих врагов, которые не хотели, чтобы я царствовал над ними, приведите сюда и убейте прямо передо мной».
  • А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
  • Сказав это, Иисус пошел дальше к Иерусалиму.
  • І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,
  • Приближаясь к Виффагии и Вифании, что расположены у Оливковой горы, Он послал вперед двух учеников,
  • наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
  • сказав:
    — Идите в селение, которое перед вами, и, войдя в него, вы найдете привязанного осленка, на которого еще никто не садился. Отвяжите его и приведите сюда.
  • Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.
  • Если кто-нибудь вас спросит: «Зачем вы его отвязываете?» — скажите: «Он нужен Господу».
  • Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.
  • Ученики пошли и нашли все так, как им сказал Иисус.
  • А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“
  • Когда они отвязывали осленка, его хозяева спросили их:
    — Вы зачем отвязываете осленка?
  • Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.
  • Они ответили:
    — Он нужен Господу.
  • І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
  • Они привели осленка к Иисусу и, набросив на него свои плащи, посадили на него Иисуса.97
  • Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.
  • Когда Он ехал, люди начали расстилать на дороге свои плащи.
  • А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
  • И когда Он приблизился к месту, где дорога спускается с Оливковой горы, все множество учеников начало радостно и громко прославлять Бога за все чудеса, которые они видели:
  • кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“
  • — Благословен Царь, Который приходит во имя Господа!98
    Мир на небе и слава в вышних небесах!

  • А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“
  • Некоторые из бывших в толпе фарисеев сказали Иисусу:
    — Учитель, запрети Своим ученикам!
  • А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“
  • Он ответил:
    — Говорю вам, если они умолкнут, то камни начнут кричать.
  • І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,
  • Когда они подходили к Иерусалиму и уже был виден город, Иисус заплакал о нем:
  • і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
  • — Если бы и ты сегодня понял, что могло бы принести тебе мир! Но сейчас это скрыто от твоих глаз.
  • Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.
  • Наступят дни, когда твои враги обнесут тебя осадными валами, окружат тебя и стеснят тебя со всех сторон.
  • І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.
  • Они уничтожат тебя и твоих жителей и не оставят в тебе камня на камне, потому что ты не распознал времени, когда Бог посетил тебя.
  • А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,
  • Затем Иисус вошел в храм и стал выгонять оттуда продающих.
  • до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.
  • — Написано, — говорил Он им, — «Дом Мой будет домом молитвы»,99 а вы превратили его в разбойничье логово.100
  • І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,
  • Иисус каждый день учил в храме, а первосвященники, учители Закона и вожди народа искали случая, чтобы убить Его.
  • але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його.
  • Однако они не знали, как это сделать, потому что все люди слушали Иисуса, боясь упустить хоть одно слово.

  • ← (Луки 18) | (Луки 20) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025