Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Новый русский перевод
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
В те дни кесарь Август16 издал указ о проведении переписи по всей Римской империи.
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
Это была первая перепись, она проводилась в то время, когда Сирией управлял Квириний.17
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
Поэтому каждый отправился в свой город для регистрации.
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
Иосиф тоже пошел из галилейского города Назарета в Иудею, в город Давида, называемый Вифлеем, потому что он был потомком Давида.
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
Он отправился на перепись вместе с Марией, которая была с ним обручена и ожидала Младенца.
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
В Вифлееме у Марии подошло время родов,
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
и она родила своего первенца, запеленала Его и положила в кормушку для скота, потому что для них не нашлось места в гостинице.
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
Неподалеку были пастухи, которые жили в поле и стерегли ночью свое стадо.
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
Вдруг перед ними предстал ангел Господа, окруженный сиянием Господней славы. Пастухи очень испугались,
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
но ангел сказал им:
— Не бойтесь. Я пришел сообщить вам весть, что принесет великую радость всему народу!
— Не бойтесь. Я пришел сообщить вам весть, что принесет великую радость всему народу!
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
Сегодня в городе Давида родился ваш Спаситель18 — Христос,19 Господь!
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
Вот вам знак: вы найдете Младенца, запеленатого и лежащего в кормушке.
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
И вдруг к ангелу присоединилось многочисленное небесное воинство, славившее Бога и восклицавшее:
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
— Слава Богу в вышине небес!
А на земле мир людям, к которым Он благоволит!
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
Когда ангелы ушли от них на небеса, пастухи сказали друг другу:
— Пойдем в Вифлеем и посмотрим, что там произошло, о чем это нам объявил Господь.
— Пойдем в Вифлеем и посмотрим, что там произошло, о чем это нам объявил Господь.
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
Они поспешили туда и нашли Марию, Иосифа и Младенца, лежащего в кормушке для скота.
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
Когда они Его увидели, то рассказали все, что им было сказано об этом Младенце.
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
Все, кто слушал, удивлялись рассказу пастухов,
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
а Мария все запоминала и размышляла об этом.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Пастухи возвратились, прославляя и восхваляя Бога за все, что они видели и слышали: все оказалось точно так, как им и было сказано.
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
На восьмой день, когда пришло время совершить над Ним обряд обрезания, Его назвали Иисусом, именем, которое ангел дал Ему еще до того, как Он был зачат.
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
Когда закончилось время очищения, предписанное Законом Моисея,20 Мария и Иосиф понесли Младенца в Иерусалим, чтобы посвятить Его Господу,
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
потому что в Законе Господа написано: «Каждый первенец мужского пола должен быть посвящен Господу».21
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
Они должны были также по Закону Господа принести в жертву пару горлиц или двух молодых голубей.22
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
В Иерусалиме в это время был человек, которого звали Симеоном. Он был праведен и благочестив, и с надеждой ожидал Того, Кто принесет утешение для Израиля, и на нем был Святой Дух.
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
Святой Дух открыл ему, что он не умрет, пока не увидит Господнего Христа.
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
Ведомый Святым Духом, Симеон пришел в храм, и когда родители принесли Младенца Иисуса, чтобы совершить над Ним то, что было установлено Законом,
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
Симеон взял Его на руки и благословил Бога, сказав:
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
— Владыка! Как Ты и обещал,
теперь Ты отпускаешь Своего слугу с миром,
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
свет откровения язычникам
и славу народа Твоего Израиля!23
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
Отец и мать удивлялись тому, что было сказано о Нем.
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
Потом Симеон благословил их и сказал Марии, матери Его:
— Он будет причиной падения и возвышения для многих в Израиле и станет знамением, которое будет многими отвергаемо, —
— Он будет причиной падения и возвышения для многих в Израиле и станет знамением, которое будет многими отвергаемо, —
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
да и тебе самой меч пронзит душу. Через все это откроются тайные мысли многих людей.
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
Там находилась также пророчица Анна, дочь Фануила, из рода Асира. Она была в глубокой старости. Анна прожила семь лет со своим мужем,
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
а всю остальную жизнь она жила вдовой. Ей было восемьдесят четыре года.24 Она никогда не покидала храма, день и ночь служа Богу постами и молитвами.
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
Подойдя в этот момент к тем, кто принес Его, она возблагодарила Бога и говорила о Ребенке всем ожидавшим избавления для Иерусалима.
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Когда родители Иисуса сделали все, что предписывал Закон Господа, они возвратились в Галилею, в свой родной город Назарет.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
Ребенок рос и набирался сил и мудрости, и милость Божья была на Нем.
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Каждый год на праздник Пасхи родители Иисуса ходили в Иерусалим.
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
Когда Ему было двенадцать лет, они, как обычно, пошли на праздник.
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
После окончания праздника, когда все возвращались домой, Мальчик Иисус остался в Иерусалиме, но Его родители об этом не знали.
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
Полагая, что Он идет среди других путников, они после целого дня пути стали искать Его среди родственников и знакомых.
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
Не найдя, они возвратились в Иерусалим искать там.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
Через три дня они нашли Мальчика в храме. Он сидел среди учителей, слушал их и задавал вопросы.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Все, кто Его слышал, поражались Его пониманию и Его ответам.
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
Родители были изумлены, увидев Его там.
— Сынок, почему Ты так с нами поступил? — спросила Его мать. — Твой отец и я беспокоились и искали Тебя.
— Сынок, почему Ты так с нами поступил? — спросила Его мать. — Твой отец и я беспокоились и искали Тебя.
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
— Зачем же вы Меня искали? — спросил Он. — Разве вы не знали, что Я должен быть в том,25 что принадлежит Отцу Моему?
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
Он возвратился с ними в Назарет и был послушен им. Но все происшедшее Его мать хранила в своем сердце.