Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
В те дни вышел указ римского императора Августа о проведении переписи среди всего населения Римской империи.
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
Это была первая перепись, и проводилась она в то время, когда правителем Сирии был Квириней.
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
Пошёл и Иосиф из Назарета, что в Галилее, в Иудею, в город Вифлеем, называемый также городом Давида. Иосиф отправился туда, ибо он был из рода Давида.
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
Его имя занесли в списки вместе с именем Марии, ибо она была обручена с ним. Мария была уже беременна в то время.
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
Когда Мария и Иосиф были в Вифлееме, Марии пришло время рожать,
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
и она родила своего первого сына. Она запеленала Его и положила в ясли, так как для них не было места на постоялом дворе.
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
В ту ночь несколько местных пастухов стерегли в поле своих овец.
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
И ангел Господний явился им, и слава Господня осияла их, и объял их страх.
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
Ангел сказал им: "Не бойтесь. Я пришёл сообщить вам добрую весть, которая принесёт ликование всем людям,
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
ибо сегодня в городе Давидовом родился ваш Спаситель, Христос, Господь ваш.
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
Вот как вы Его узнаете: в яслях найдёте вы запелёнатого Младенца".
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
Внезапно рядом с первым ангелом появилось множество других, и все они стали восхвалять Господа, говоря:
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
"Слава Богу на небесах, а на земле мир среди людей богоугодных!"
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
Когда ангелы вознеслись обратно на небо, пастухи сказали друг другу: "Пойдём в Вифлеем и посмотрим, что там произошло, о чём поведал нам Господь".
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
Они поспешили в Вифлеем и нашли там Марию, Иосифа и Младенца, лежащего в яслях.
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
Увидев Младенца, они рассказали людям о Нём всё, что им поведали ангелы.
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
Все, кто слышал, дивились рассказу пастухов.
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
А Мария хранила услышанное в своём сердце и постоянно думала об этом.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Вернувшись к своему стаду, пастухи восхваляли и благодарили Бога за то, что они слышали и видели всё так, как им было указано.
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
Через восемь дней пришло время делать Младенцу обрезание, и Ему дали имя Иисус. Это было имя, которое дал Ему ангел ещё до зачатия.
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
Пришло время Марии и Иосифу совершить обряд очищения, согласно Моисееву закону. Иосиф и Мария принесли Иисуса в Иерусалим, чтобы Он предстал перед ликом Господа Бога.
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
Закон Господа Бога гласит: "Когда в семье рождается первенец мужского пола, он должен быть посвящён Господу".
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
Иосиф и Мария отправились в Иерусалим, чтобы принести жертву, согласно закону Господнему, гласящему: "Принесите в жертву двух горлиц или птенцов голубиных".
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
И был в Иерусалиме человек по имени Симеон; он был человек праведный и набожный и жил в ожидании дня, когда Бог поможет Израилю, и Дух Святой был на нём.
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
И было открыто ему Святым Духом, что не умрёт он, пока не увидит Христа, Избранника Господня.
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
Святой Дух привёл Его в храм; когда родители принесли Младенца Иисуса совершить предписанное законом,
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
Симеон взял Его на руки, восхвалил Бога и сказал:
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
"Отпусти же, Господи, теперь раба Своего, как и обещал, чтобы умер я с миром,
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
ибо будет Он свет для всех народов и принесёт честь и славу народу Твоему, Израиль".
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
Отец и мать Иисуса удивились тому, что Симеон сказал о младенце.
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
Симеон же благословил их и сказал Марии: "Многие среди народа Израильского будут повержены во прах, и многие возвысятся от этого Младенца. Он будет знамением Господним, но многие не примут Его.
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
И тогда мысли, которые многие люди хранят в глубине души, откроются, а твою душу, Мария, мечом пронзит печаль".
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
И была там пророчица Анна, дочь Фануила, из рода Асира. Она была очень стара. Она жила с мужем своим семь лет после замужества,
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
а потом до восьмидесяти четырёх лет прожила вдовой. Никогда не оставляла она храм, а молилась и постилась день и ночь, служа Богу.
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
В то время Анна стояла в храме, воздавая благодарность Богу. И стала она рассказывать об Иисусе всем тем, кто ожидал, что Бог освободит Иерусалим.
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Завершив положенное по закону Господнему, Иосиф и Мария возвратились в свой родной Назарет в Галилее.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
Между тем ребёнок рос, набирался сил и исполнялся премудрости. И благословение Божье было на Нём.
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
Каждый год на праздник Пасхи родители Иисуса отправлялись в Иерусалим.
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
В тот год, когда Иисусу исполнилось двенадцать лет, Его родители, как обычно, отправились на праздник.
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
После того, как праздник кончился, они направились домой, Иисус же остался в Иерусалиме, хотя родители Его не знали об этом.
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
Иосиф и Мария были в пути целый день, думая, что Иисус идёт вместе с ними. Когда же стали искать Его среди родственников и друзей,
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
то не нашли Его среди них. Тогда Иосиф с Марией вернулись в Иерусалим, надеясь найти Его там.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
Они нашли Его через три дня. Иисус сидел среди учителей в храме, слушая их и задавая им вопросы.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Все слушали Его и удивлялись тому, как Он всё понимает и какие разумные даёт ответы.
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
Увидев Иисуса, родители удивились, и Мать спросила Его: "Что это Ты сделал с нами, Сын? Мы с отцом очень тревожились и повсюду Тебя искали".
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
Тогда Иисус сказал им: "Зачем вы искали Меня? Разве не знаете, что Я должен участвовать в трудах Отца Моего?"
Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
Но они не поняли, что Иисус хотел этим сказать.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
Иисус вернулся с ними в Назарет и во всём слушался Своих родителей. Мать же Его долго сохраняла всё это в своём сердце.