Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
Наближа́лося ж свято Опрі́сноків, що Па́схою зветься.
Приближался праздник Пресных Хлебов, называемый Пасхой.
А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би вбити Його, та боялись наро́ду.
Первосвященники и законники искали способа убить Иисуса, ибо они боялись народа.
Сатана ж увійшов у Юду, зва́ного Іскаріо́т, одно́го з Дванадцятьо́х.
В Иуду, прозванного Искариотом, одного из двенадцати апостолов, вселился сатана;
І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, я́к він видасть Його.
и он пошёл к первосвященникам и к стражникам храма, чтобы договориться, как передать Иисуса в их руки.
Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібнякі́в.
Они обрадовались и согласились дать ему за это денег.
І він обіцяв, і шукав відповідного ча́су, щоб їм видати Його без наро́ду.
И он обещал, и стал искать случая передать Его им, когда вокруг не будет народа.
І настав день Опрі́сноків, коли пасху прино́сити в жертву нале́жало.
Наступил день Пресных Хлебов, когда должен быть принесён в жертву пасхальный ягнёнок.
І послав Він Петра та Івана, говорячи: „Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили́ ми“.
Иисус послал Петра и Иоанна, сказав: "Идите и приготовьте для нас пасхальный ужин, чтобы мы могли поесть".
А вони запитали Його: „Де́ Ти хочеш, щоб ми приготува́ли?“
Они спросили Его: "Где Ты хочешь, чтобы мы приготовили ужин?"
А Він їм відказав: „Ось, як бу́дете вхо́дити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, — ідіть за ним аж до дому, куди він уві́йде.
И Он сказал им: "Когда войдёте в город, встретите человека, несущего кувшин с водой. Идите за ним в дом, в который он войдёт,
І скажіть до госпо́даря дому: Учитель питає тебе: „Де кімна́та, в якій споживу́ зо Своїми учнями пасху?“
и скажите хозяину: "Учитель спрашивает тебя: где комната, в которой бы Мне есть пасхальный ужин с моими учениками?"
I він вам покаже велику го́рницю вистелену: там приготуйте“.
И тот человек покажет вам большую комнату наверху, убранную для вас. Там и приготовьте пасхальный ужин".
І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, — і зачали́ там готува́ти пасху.
Пётр и Иоанн пошли и нашли всё так, как Он и говорил им, и приготовили пасхальный ужин.
А коли настав час, сів до сто́лу, і апо́столи з Ним.
Когда час настал, Иисус и апостолы заняли места за столом,
І промовив до них: „Я ду́же бажав спожи́ти цю пасху із вами, перш ніж муки прийму́.
и Он сказал им: "Как желал Я разделить с вами эту пасхальную трапезу перед Моей смертью!
Бо кажу́ вам, що вже споживати не буду її, поки спо́вниться в Божому Царстві вона“.
Ибо, говорю вам, не попробую больше еды пасхальной, пока не случится это в Царстве Божьем!"
Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: „Візьміть її, і поділіть між собою.
Потом Он взял чашу и, возблагодарив Бога, сказал: "Возьмите её и обнесите всех,
Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього пло́ду виноградного, доки Боже Царство не при́йде“.
ибо говорю вам: не буду пить вина виноградного, пока не придёт Царство Божье".
Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“
Затем Он взял хлеб и, возблагодарив Бога, преломил его и дал им всем, сказав: "Это — Тело Моё, за вас отдаваемое. Ешьте хлеб в память обо Мне".
По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.
После ужина Иисус снова взял чашу и сказал: "Это вино — новое соглашение Господа с народом Своим, скреплённое Кровью Моею, которую Я пролью за вас.
Та однак, — за столом ось зо Мною рука Мого зра́дника.
Но смотрите! Один из вас вскоре предаст Меня. Рука его сейчас лежит рядом с Моей на столе.
Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“
Сын Человеческий идёт навстречу судьбе Своей, как и было предопределено Господом, но горе тому, кто предал Его!"
А вони почали́ між собою питати, котри́й з них мав би це вчинити?
И они начали спрашивать друг друга: "Кто же из нас может сделать такое?"
І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.
И возник между ними спор, кто из них должен считаться самым главным.
Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.
Но Иисус сказал им: "Цари язычников господствуют над своими народами, а те, кто проявляет над ними власть, зовутся "благодетелями".
Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,
Но вы не такие, как они; напротив: самый главный из вас должен быть как самый младший, а тот, кто правит, должен быть подобен тому, кто прислуживает.
Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.
Ибо кто важнее: тот, кто за столом, или тот, кто прислуживает? Вы считаете, что тот, кто за столом? Но Я среди вас, как тот, кто прислуживает.
Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,
Вы же были со Мной во время испытаний Моих.
і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
И как Отец Мой даровал Мне царскую власть, так и Я передаю её вам,
щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.
чтобы вы могли есть и пить за столом в царстве Моём. И будете вы восседать на престолах, верша суд над двенадцатью коленами Израиля".
І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю.
"О Симон, Симон, сатана просил разрешения испытать вас, чтобы отделить плохих от хороших, как крестьянин отделяет пшеничные зёрна от сорных.
Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“
Я молился за тебя, чтобы не ослабела вера твоя; и ты, вернувшись ко Мне снова, утверди братьев твоих в вере".
А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!“
Пётр ответил Ему: "Господи! Я готов идти с Тобой и в темницу, и на смерть".
Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“...
Но Он сказал: "Говорю тебе, Пётр, сегодня, прежде чем пропоёт петух, ты трижды отречёшься от Меня".
І Він їм сказав: „Як Я вас посилав без кали́тки, і без торби, і без санда́ль, — чи вам бракувало чого?“ Вони ж відказали: „Нічо́го“.
И сказал им Иисус: "Когда Я послал вас без денег, без сумы дорожной и без обуви, имели ли вы в чём-нибудь недостаток?" Они сказали: "Ни в чём".
„А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.
"Теперь же, — сказал Он им, — у кого есть деньги, пусть возьмёт их и суму дорожную с собой, а у кого нет меча, пусть продаст одежду и купит меч.
Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.
Ибо говорю вам, на Мне должно исполнится сказанное в Писании: "И будет причислен к беззаконным". Ибо то, что написано обо Мне, уже близко".
І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“
"Господи — сказали они, — посмотри, здесь два меча". И Он сказал им: "Двух будет достаточно".
І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.
Иисус вышел, и по Своему обыкновению, пошёл на гору Елеонскую в сопровождении учеников.
А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.
Придя на место, Он сказал им: "Молитесь, чтобы не впасть в искушение".
А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,
Сам же отошёл от них на расстояние брошенного камня, стал на колени и молился, говоря:
благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“
"Отец, если будет на то воля Твоя, то отведи от Меня чашу страданий. Но пусть свершится Твоя воля, а не Моя!"
І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.
И явился Ему ангел с неба, чтобы укрепить и поддержать Его.
А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.
И в мучениях ещё усерднее молился Он. И, словно капли крови, падал на землю пот Его.
І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.
И когда Он поднялся после молитвы, то подошёл к ученикам и увидел, что, изнурённые печалью, они заснули.
І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!
"Почему спите вы? — сказал Он им. — Вставайте и молитесь, чтобы не впасть в искушение".
І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“].
Когда Он ещё говорил это, появилась толпа людей, впереди которой шёл человек по имени Иуда, один из двенадцати апостолов. Он подошёл к Иисусу, чтобы поцеловать Его,
Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“
но Иисус сказал: "Иуда, что же ты с дружеским поцелуем предаёшь Сына Человеческого?"
А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“
Когда окружавшие Его ученики увидели, к чему идёт дело, они сказали: "Господи, не обнажить ли мечи наши?"
І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.
И один из них поразил мечом слугу первосвященника и отсёк ему правое ухо.
Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“ І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.
Но Иисус сказал: "Довольно. Остановитесь!" Он коснулся уха слуги и исцелил его.
А до первосвящеників і вла́ди сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: „Немов на розбійника вийшли з меча́ми та ки́ями.
Тогда Иисус сказал первосвященникам, старейшинам и стражникам, пришедшим схватить Его: "Почему вы вышли на меня с мечами и кольями, как на разбойника?
Як щоденно Я з вами у храмі бував, не підне́сли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада те́мряви“.
Ведь ежедневно Я бывал с вами в храме, почему же вы тогда не пытались схватить Меня? Но это ваш час — настала власть тьмы".
А схопи́вши Його, повели́ й привели́ у дім первосвященика. Петро ж зда́лека йшов слідкома́.
Они взяли Иисуса под стражу и увели, и пришли в дом первосвященника. Пётр же следовал за ними на расстоянии.
Як розклали ж огонь серед дво́ру, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.
Стражники разожгли огонь посреди двора и сели все вместе, и Пётр был среди них.
А служни́ця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: „І цей був із Ним!“
Одна служанка, увидевшая его при свете огня, пристально посмотрела на него и сказала: "Этот человек тоже был с Ним".
І відрікся від Нього він, тве́рдячи: „Не знаю я, жінко, Його!“
Но он отрицал это, говоря: "Женщина, я не знаю Его!"
Незаба́ром же другий побачив його та й сказав: „І ти від отих“. А Петро відказав: „Ні, чоловіче!“
Чуть позже другой человек увидел его и сказал: "Ты тоже один из них". Но Пётр сказал: "Нет, я не из них".
І як ча́су минуло з годину, хтось інший твердив і казав: „Поправді, — і цей був із Ним, бо він галіле́янин“.
Прошло около часа, и стал кто-то ещё настойчиво утверждать: "Этот человек точно был с Ним, ведь он галилеянин".
А Петро відказав: „Чоловіче, — не відаю, про що́ ти говориш“... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.
Но Пётр сказал: "Я не знаю, о чём ты говоришь!" И в ту же минуту, когда он ещё говорил, пропел петух.
І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: „Перше, ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
Тогда Господь обернулся и взглянул на Петра. И вспомнил Пётр слова Господа: "Сегодня, прежде чем пропоёт петух, трижды отречёшься от Меня".
А люди, які ув'язни́ли Ісуса, знуща́лися з Нього та били.
А люди, державшие Иисуса, стали издеваться над Ним и бить Его.
І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: „Пророкуй, хто́ то вдарив Тебе?“
Они завязали Иисусу глаза и спрашивали: "Если Ты пророк, скажи, кто ударил Тебя?"
І багато інших богознева́г говорили на Нього вони...
И много других оскорблений наносили они Ему.
А коли настав день, то зібралися старші наро́ду, первосвященики й книжники, і повели́ Його в синедріо́н свій,
Когда настал день, собрались старейшины народа, первосвященники и законники, и ввели Его в синедрион,
і казали: „Коли Ти Христос, скажи нам“. А Він їм відповів: „Коли Я вам скажу́, — не повірите ви.
и сказали: "Если Ты Христос, скажи нам". "Если Я скажу вам, вы не поверите Мне, — ответил Иисус, —
Незаба́ром Син Лю́дський сидітиме по прави́ці сили Божої!“
Но отныне Сын Человеческий будет восседать по правую руку от престола Божьего".
Тоді всі запитали: „То Ти Божий Син?“ А Він їм відповів: „Самі кажете ви, що то Я“.
И сказали все: "Так Ты — Сын Божий?" И Он ответил: "Вы говорите, что Я".