Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
English Standard Version
А коли Він скінчи́в усі слова́ Свої до наро́ду, що слухав Його, то ввійшов у Капернау́м.
Jesus Heals a Centurion’s Servant
After he had finished all his sayings in the hearing of the people, he entered Capernaum.
After he had finished all his sayings in the hearing of the people, he entered Capernaum.
У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому́, і вмирати вже мав.
А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старши́х, і благав Його, щоб прийшов, і вздоро́вив раба́ його.
Вони ж прибули́ до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: „Він достойний, щоб Ти це зробив йому.
And when they came to Jesus, they pleaded with him earnestly, saying, “He is worthy to have you do this for him,
Бо він любить наро́д наш, та й для нас синагогу поставив“.
for he loves our nation, and he is the one who built us our synagogue.”
І пішов Ісус із ними. І коли недале́ко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: „Не турбу́йся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою.
And Jesus went with them. When he was not far from the house, the centurion sent friends, saying to him, “Lord, do not trouble yourself, for I am not worthy to have you come under my roof.
Тому́ то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, — і раб мій одужає.
Therefore I did not presume to come to you. But say the word, and let my servant be healed.
Бо й я — люди́на підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, — то йде він, а тому: прийди, — і прихо́дить, а своєму рабо́ві: зроби теє — і зробить“.
For I too am a man set under authority, with soldiers under me: and I say to one, ‘Go,’ and he goes; and to another, ‘Come,’ and he comes; and to my servant, ‘Do this,’ and he does it.”
Почувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до на́товпу, що йшов слідо́м за Ним, промовив: „Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!“
When Jesus heard these things, he marveled at him, and turning to the crowd that followed him, said, “I tell you, not even in Israel have I found such faith.”
А коли посланці́ повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!
And when those who had been sent returned to the house, they found the servant well.
І сталось, — насту́пного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наї́н, а з Ним ішли учні Його та багато наро́ду.
І ось, як до брами місько́ї набли́зився Він, вино́сили вмерлого, одинака́ в своєї матері, що вдовою була. І з нею був на́товп великий із міста.
As he drew near to the gate of the town, behold, a man who had died was being carried out, the only son of his mother, and she was a widow, and a considerable crowd from the town was with her.
Як Господь же побачив її, то змилосе́рдивсь над нею, і до неї промовив: „Не плач!“
And when the Lord saw her, he had compassion on her and said to her, “Do not weep.”
І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: „Юначе, кажу́ тобі: встань!“
Then he came up and touched the bier, and the bearers stood still. And he said, “Young man, I say to you, arise.”
І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.
А всіх о́страх пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: „Великий Пророк з'явився між нами, і згля́нувся Бог над наро́дом Своїм!“
Fear seized them all, and they glorified God, saying, “A great prophet has arisen among us!” and “God has visited his people!”
І розійшлася ця чутка про Нього по ці́лій Юдеї, і по всій тій країні.
And this report about him spread through the whole of Judea and all the surrounding country.
Про все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із у́чнів своїх,
Messengers from John the Baptist
The disciples of John reported all these things to him. And John,
The disciples of John reported all these things to him. And John,
і послав їх до Господа з за́питом: „Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
calling two of his disciples to him, sent them to the Lord, saying, “Are you the one who is to come, or shall we look for another?”
А мужі, прийшовши до Нього, сказали: „Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?“
And when the men had come to him, they said, “John the Baptist has sent us to you, saying, ‘Are you the one who is to come, or shall we look for another?’”
А саме тоді багатьох уздоро́вив був Він від неду́гів і мук, і від ду́хів злих, і сліпим багатьо́м вернув зір.
In that hour he healed many people of diseases and plagues and evil spirits, and on many who were blind he bestowed sight.
І промовив Ісус їм у відповідь: „Ідіть, і перекажіть Іванові, що́ ви бачили й чули: „Сліпі прозрівають“, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, „убогим звіщається Добра Нови́на“.
І блаженний, хто через Мене споку́си не матиме!“
And blessed is the one who is not offended by me.”
А коли відійшли посланці́ Іванові, Він почав говорити про Івана наро́дові: „На що́ ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очере́т, що вітер гойда́є його?
Та на що́ ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одя́гненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, — по палатах царськи́х.
What then did you go out to see? A man dressed in soft clothing? Behold, those who are dressed in splendid clothing and live in luxury are in kings’ courts.
На що́ ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, — навіть більше, аніж на пророка.
What then did you go out to see? A prophet? Yes, I tell you, and more than a prophet.
Це той, що про нього написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є!“
This is he of whom it is written,
“‘Behold, I send my messenger before your face,
who will prepare your way before you.’
“‘Behold, I send my messenger before your face,
who will prepare your way before you.’
Кажу вам: Між наро́дженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві — той більший за нього“.
I tell you, among those born of women none is greater than John. Yet the one who is least in the kingdom of God is greater than he.”
І всі люди, що слухали, і ми́тники визнали Божу волю за слушну, — і охристились Івановим хрищенням.
А фарисеї й зако́нники відкинули Божу волю про себе, — і не христились від нього.
but the Pharisees and the lawyers rejected the purpose of God for themselves, not having been baptized by him.)
І промовив Госпо́дь: „До кого ж уподо́блю людей цього роду? І до ко́го подібні вони?
“To what then shall I compare the people of this generation, and what are they like?
Подібні вони до дітей, що на ринку сидять й один о́дного кличуть та кажуть: „Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жа́лібно, та не плакали ви“.
They are like children sitting in the marketplace and calling to one another,
“‘We played the flute for you, and you did not dance;
we sang a dirge, and you did not weep.’
“‘We played the flute for you, and you did not dance;
we sang a dirge, and you did not weep.’
Бо прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: „Має він де́мона“.
For John the Baptist has come eating no bread and drinking no wine, and you say, ‘He has a demon.’
Прийшов же Син Лю́дський, що їсть і п'є, а ви кажете: „Чоловік Цей ласу́н і п'яни́ця, Він при́ятель ми́тників і грішників“.
The Son of Man has come eating and drinking, and you say, ‘Look at him! A glutton and a drunkard, a friend of tax collectors and sinners!’
І ви́правдалася мудрість усіма́ своїми діла́ми“.
Yet wisdom is justified by all her children.”
А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.
A Sinful Woman Forgiven
One of the Pharisees asked him to eat with him, and he went into the Pharisee’s house and reclined at table.
One of the Pharisees asked him to eat with him, and he went into the Pharisee’s house and reclined at table.
І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, аляба́строву пляшечку мира принесла,
And behold, a woman of the city, who was a sinner, when she learned that he was reclining at table in the Pharisee’s house, brought an alabaster flask of ointment,
і, припавши до ніг Його зза́ду, плачучи́, почала обливати слізьми́ Йому ноги, і воло́ссям своїм витирала, но́ги Йому цілувала та миром масти́ла.
and standing behind him at his feet, weeping, she began to wet his feet with her tears and wiped them with the hair of her head and kissed his feet and anointed them with the ointment.
Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, ка́жучи: „Коли б був Він пророк, Він би знав, хто́ ото й яка жінка до Нього торкається, — бож то грішниця!“
Now when the Pharisee who had invited him saw this, he said to himself, “If this man were a prophet, he would have known who and what sort of woman this is who is touching him, for she is a sinner.”
І озвався Ісус та й говорить до нього: „Маю, Си́моне, дещо сказати тобі“. А той відказав: „Кажи, Учителю“.
And Jesus answering said to him, “Simon, I have something to say to you.” And he answered, “Say it, Teacher.”
І промовив Ісус: „Були два боржники́ в одно́го віри́теля; один був винен п'ятсо́т динаріїв, а другий — п'ятдеся́т.
“A certain moneylender had two debtors. One owed five hundred denarii, and the other fifty.
Як вони ж не могли заплатити, простив він обо́м. Скажи ж, котри́й із них більше полюбить його?“
When they could not pay, he cancelled the debt of both. Now which of them will love him more?”
Відповів Си́мон, говорячи: „Ду́маю, — той, кому більше простив“. І сказав Він йому: „Розсудив ти правдиво“.
Simon answered, “The one, I suppose, for whom he cancelled the larger debt.” And he said to him, “You have judged rightly.”
І, оберну́вшись до жінки, Він промовив до Си́мона: „Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, — ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропи́ла слізьми́ Мої ноги й обтерла воло́ссям своїм.
Then turning toward the woman he said to Simon, “Do you see this woman? I entered your house; you gave me no water for my feet, but she has wet my feet with her tears and wiped them with her hair.
Поцілунку не дав ти Мені, — а вона, відко́ли ввійшов Я, Мої но́ги цілує невпинно.
You gave me no kiss, but from the time I came in she has not ceased to kiss my feet.
Голови ти Моєї оливою не намастив, — а вона миром но́ги мої намастила.
You did not anoint my head with oil, but she has anointed my feet with ointment.
Ось тому говорю́ Я тобі: „Числе́нні гріхи її про́щені, бо багато вона полюбила. Кому́ ж мало прощається, такий мало любить“.
Therefore I tell you, her sins, which are many, are forgiven — for she loved much. But he who is forgiven little, loves little.”
А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: „Хто́ ж це Таки́й, що прощає й гріхи?“