Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
І скликав Він Дванадцятьо́х, і дав їм силу та вла́ду над усіма де́монами, і вздоровля́ти неду́ги.
Иисус призвал к себе двенадцать апостолов и дал им власть и силу изгонять всяких бесов и исцелять недуги.
І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.
Он послал их в мир, чтобы они провозглашали Царство Божье и исцеляли больных.
І промовив до них: „Не беріть нічо́го в дорогу: ані па́лиці, ані торби, ні хліба, ні срі́бла, ані майте по двоє убра́нь.
Он сказал им: "Не берите с собой в дорогу ничего: ни посоха, ни сумы, ни хлеба, ни денег; возьмите только ту одежду, что на вас.
І в який дім уві́йдете, — зоставайтеся там, і звідти відходьте.
Если войдёте в чей-нибудь дом, оставайтесь там до тех пор, пока не придёт время уходить.
А як хто вас не при́йме, то, вихо́дячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших по́рох на сві́дчення су́проти них“.
И если жители какого-нибудь города не окажут вам гостеприимства, то, покидая его, отряхните пыль со своих ног, чтобы это служило тем людям предупреждением".
І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Нови́ну та всюди вздоровля́ючи.
И отправились они в путь по селениям, благовествуя и исцеляя больных людей повсюду.
А І́род тетра́рх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,
Когда правитель Ирод, услышал обо всём происходящем, он был озадачен, ибо некоторые говорили, что Иоанн Креститель воскрес из мёртвых,
а інші, що Ілля́ то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.
другие утверждали, что явился Илия Пророк, а третьи рассказывали, что воскрес один из древних пророков.
Тоді Ірод сказав: „Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі?“ І він намагався побачити Його.
Тогда Ирод сказал: "Я самолично приказал обезглавить Иоанна, так кто же Этот Человек, о котором я слышу такие рассказы?" И он всё время пытался увидеть Его.
А коли повернулись апо́столи, вони розповіли Йому, що́ зробили. І Він їх узяв, та й пішов самото́ю на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаі́да.
Когда апостолы возвратились к Иисусу, они рассказали Ему подробно обо всём, что сделали. И Он вместе с ними уединился в городе Вифсаиде.
А як люди дові́далися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровля́в, хто потребува́в уздоро́влення.
Но множество народа узнало об этом и последовало за Ним, и Он приветствовал их и стал рассказывать им о Царстве Божьем, исцеляя тех, кто в том нуждался.
А день став схилятися. І Двана́дцятеро підійшли та й сказали Йому: „Відпусти вже людей, — нехай вони йдуть у довко́лишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлю́дному!“
К концу дня двенадцать апостолов пришли к Нему и сказали: "Отошли этих людей, вели им, чтобы они отправились в окрестные селения и деревни и нашли себе там приют на ночь и какую-нибудь еду, ибо здесь место пустынное".
А Він їм сказав: „Дайте їсти їм ви“. Вони ж відказали: „Немає в нас більше, як п'я́теро хліба й дві рибі. Хіба пі́демо та купимо поживи для всього наро́ду цього́“.
Но Он сказал им: "Вы сами дайте им чего-нибудь поесть!" Они же ответили: "Всё, что у нас есть, это пять хлебов и две рыбины. Ты хочешь, чтобы мы пошли и купили еды для всех этих людей?"
Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до у́чнів Своїх: „Розсадіть їх рядами — по п'ятидесяти́“.
Там было около пяти тысяч человек. Но Он сказал апостолам: "Скажите этим людям, чтобы они расположились человек по пятьдесят".
I Він узяв п'ять хлібі́в та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали наро́дові.
Тогда Он взял пять хлебов и две рыбины и, обратив взор Свой к небу, возблагодарил Бога за пищу, а потом разделил еду и стал передавать её ученикам, сказав, чтобы те раздавали народу.
І всі їли й наси́тились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять коші́в.
Все ели и насытились, а то, что осталось лишнее, собрали в корзины, и набралось двенадцать полных корзин.
І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були́. І спитав Він їх, кажучи: „За кого Мене люди вважають?“
Однажды, когда Он молился в уединении и ученики были с Ним, Он спросил их: "Что говорит народ о том, кто Я таков?"
Вони ж відповіли́ та сказали: „За Івана Христителя, а ті за Іллю́, а інші, — що воскрес один із давніх пророків“.
В ответ они сказали: "Одни говорят, что Ты — Иоанн Креститель, другие, что Илия, а третьи, что Ты один из древних пророков, вернувшихся в мир".
А Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“ Петро ж відповів та сказав: „За Христа Божого!“
И Он сказал им: "А вы что думаете, кто Я таков?" И ответил Ему Пётр: "Христос Божий".
Він же їм заказав, і звелів не казати ніко́му про це.
Но Он предупредил их, чтобы они никому не говорили об этом,
І сказав Він: „Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, — але третього дня Він воскресне!“
сказав: "Сын Человеческий должен выстрадать многое, и будет Он отвергнут старейшинами, и первосвященниками, и законниками, и предадут Его смерти, и воскреснет Он на третий день".
А до всіх Він промовив: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зрече́ться само́го себе, і хай ві́зьме щоденно свого́ хреста, та й за Мною йде.
И сказал Иисус всем: "Если кто-то хочет идти за Мной, пусть отречётся от себя, пусть изо дня в день несёт свой крест и следует за Мной.
Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою́, той її збереже́.
Кто хочет жизнь свою сохранить, тот её потеряет, но кто потеряет её ради Меня, тот её сохранит.
Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але́ занапа́стить чи згубить себе?
Что пользы человеку приобрести весь мир, а себя самого погубить или погибнуть?
Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Своїй, і Отчій, і святих анголі́в.
Ибо, кто постыдится Меня и слов Моих, того постыдится Сын Человеческий, когда придёт в славе Своей, Отца и святых ангелов.
Правдиво ж кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого“.
Истинно говорю: некоторые из здесь стоящих не умрут, как уже увидят Царство Божье".
І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на го́ру.
Дней через восемь после того как Он сказал это, Он отправился на гору молиться, взяв с Собой Петра, Иоанна и Иакова.
І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобрази́вся, а одежа Його стала біла й блиску́ча.
И когда Он молился, лицо Его преобразилось, а одежда стала ослепительно белой.
І ось два му́жі з Ним розмовляли, — були то Мойсей та Ілля́,
И появились двое и стали говорить с Ним. Это были Моисей и Илия.
що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчи́ти.
Вокруг них тоже было яркое сияние. И говорили они о грядущей смерти Иисуса в Иерусалиме, через которую Он должен будет пройти.
А Петро та прия́вні з ним були змо́рені сном, але, пробуди́вшись, бачили славу Його й обох му́жів, що стояли при Ньому.
Пётр и те, кто был с ним, впали в глубокий сон. Проснувшись, они увидели Иисуса во славе и двоих, стоявших с Ним.
І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: „Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатра: для Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі!“ Він не знав, що говорить...
И когда те уходили от Иисуса, Пётр сказал Ему, сам не понимая, что говорит: "Господи, хорошо, что мы здесь. Хочешь мы поставим три шатра: один для Тебя, один для Моисея, и один для Илии".
А як він говорив це, насу́нула хмара та їх заслони́ла. І вони полякались, як стали ті вхо́дити в хмару.
И пока он говорил это, появилось облако и закрыло их, и они испугались, когда вошли в облако.
І почувся ось голос із хмари, який промовляв: „Це Син Мій Улю́блений, — Його слухайтеся!“
А голос из облака провозгласил: "Вот Сын Мой Избранный. Слушайте Его".
А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовча́ли, і ніко́му нічо́го тих днів не казали, що́ бачили.
Голос умолк, и Иисус остался один. Ученики Иисуса хранили молчание и никому не говорили в те дни о том, что видели.
А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його на́товп великий.
На следующий день, когда они сошли с горы, огромная толпа встречала Иисуса.
І закричав ось один чоловік із наро́ду й сказав: Учителю, благаю Тебе, — зглянься над сином моїм, бо одина́к він у мене!
И вот кто-то закричал: "Учитель, умоляю Тебя, приди и взгляни на моего сына, ибо это мой единственный ребёнок.
А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той пі́ну пускає. І, вимучивши він його, насилу відхо́дить.
Его одолевает нечистый дух, и ребёнок внезапно начинает кричать, его сводит судорогой, и изо рта у него идёт пена. Он мучает мальчика неотступно и почти никогда не оставляет его в покое.
І у́чнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли“.
Я просил Твоих учеников изгнать его, но они не смогли".
А Ісус відповів і промовив: „О, роде невірний й розбе́щений, — доки бу́ду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи́ свого сина сюди!“
В ответ Иисус сказал: "О, род неверный и развращённый! Сколько Мне ещё быть с вами и терпеть вас? Приведи сюда своего сына".
А як той іще йшов, де́мон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, — і вздоро́вив дитину, і віддав її батькові її.
Когда мальчик шёл, бес поверг его на землю и свёл судорогой. Но Иисус запретил это нечистому духу, исцелил мальчика и вернул его отцу.
І всі дивувалися ве́личі Божій!
Ісус удруге заповідає Свою смерть
А як усі дивувались усьо́му, що чинив був Ісус, Він промовив до у́чнів Своїх:
А як усі дивувались усьо́му, що чинив був Ісус, Він промовив до у́чнів Своїх:
И все люди были поражены величием Божьим. Пока народ дивился делам Иисуса, Он сказал ученикам:
„Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук“.
"Со вниманием отнеситесь к тому, что сейчас скажу вам: Сын Человеческий вскоре будет предан в руки человеческие".
Проте́ не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запита́ти про це слово.
Но они не поняли, так как смысл сказанного был скрыт от них для того, чтобы они не могли понять, а расспросить Иисуса об этом побоялись.
І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?
Ученики Иисуса начали спорить между собой, кто из них главнее.
А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.
Но Иисус, зная их мысли, взял маленького ребёнка, поставил подле себя
І промовив до них: „Як хто при́йме дитину оцю в Ім'я́ Моє, Мене він приймає, а як хто Мене при́йме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма́, — той великий!“
и сказал: "Кто принимает это дитя во имя Моё, тот принимает Меня. А кто принимает Меня, тот принимает Пославшего Меня. Ибо кто самый ничтожный среди вас, тот самый великий".
А Іван відповів і сказав: „Учителю, ми бачили одно́го чоловіка, що Ім'я́м Твоїм де́монів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить“.
Иоанн сказал в ответ: "Господи, мы видели человека, который именем Твоим изгонял бесов, и мы остановили его, потому что он не с нами".
Ісус же йому́ відказав: „Не забороняйте, — бо хто не проти вас, той за вас!“
Но Иисус сказал ему: "Не останавливайте его, ибо, кто не против вас, тот за вас".
І сталось, коли дні вознесіння Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.
Когда приближались дни вознесения Иисуса на небеса, Он твердо решил идти в Иерусалим.
І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули́ до села самарянського, щоб ночі́влю Йому пригото́вити.
Тогда Он послал перед Собой вестников. Они отправились и пришли в одно из самаритянских селений, чтобы приготовить всё для Иисуса.
А ті не прийняли Його, бо йшов Він у на́прямі Єрусалиму.
Но там не приняли Иисуса, ибо Он имел вид направляющегося в Иерусалим.
Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: „Господи, — хочеш, то ми скажемо, „щоб огонь зійшов з неба та винищив“ їх, як і Ілля був зробив“.
Видя это, Его ученики, Иаков и Иоанн, сказали: "Господи! Хочешь, чтобы мы приказали огню сойти с небес и истребить их?"
А Він оберну́вся до них, їм докорив та й сказав: „Ви не знаєте, якого ви духа.
Но, повернувшись к ним, Иисус запретил им.
Бо Син Лю́дський прийшов не губи́ть душі лю́дські, а спасати!“ І пішли вони в інше село.
И они пошли в другое селение.
І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: „Я піду́ за Тобою, хоч би куди Ти пішов“.
Когда они шли по дороге, кто-то сказал Иисусу: "Я буду следовать за Тобою, куда бы Ты ни шёл".
Ісус же йому́ відказав: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда — небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має ніде́ й голови прихили́ти!“
Иисус ответил ему: "У лис есть норы, у птиц небесных есть гнёзда, а Сыну Человеческому негде даже головы приклонить".
I промовив до другого Він: „Іди за Мною“. А той відказав: „Дозволь мені перше піти, і батька свого́ похова́ти“.
Другому человеку Иисус сказал: "Следуй за Мной". Но тот сказал: "Позволь мне прежде пойти и похоронить отца моего".
Він же йому відказав: „Зостав мертвим ховати мерці́в своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже“.
Но Иисус сказал ему: "Пусть мёртвые хоронят своих мёртвых. Ты же, иди и возвещай Царство Божие".
А інший сказав був: „Господи, я піду́ за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми дома́шніми“.
И другой также сказал: "Я пойду за Тобой, Господи, но прежде позволь мне проститься с домашними".