Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Переклад Хоменка
На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.
Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог.
Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.
Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.
І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
У ньому було життя, і життя було — світло людей.
А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.
І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.
Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.
Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому — Йоан.
Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.
Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.
Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло.
Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.
Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.
Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його.
До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли.
А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,
Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують;
що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише — від Бога народилися.
І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.
І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.
Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.
Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»
А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.
Від його повноти прийняли всі ми — благодать за благодать.
Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.
Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.
Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об'явив.
А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“
Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»
І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.
А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я — не Христос.»
І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“ І відказує: „Ні!“ „Чи пророк?“ І дав відповідь: „Ні!“
То вони спитали його: «Що ж — Ілля ти?» — «Ні», мовив він. «Пророк ти?» — «Ні», відказав він.
Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“
Тоді вони йому: «То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»
Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.
Промовив: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав.»
І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“
Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»
Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;
Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.
він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.»
Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.
Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.
Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: „Оце А́гнець Божий, що на Се́бе гріх світу бере!
Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.
Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.
І не знав я Його́; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився“.
І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»
І сві́дчив Іван, промовляючи: „Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.
І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: „Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, — це Той, Хто христитиме Духом Святим“.
І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом.
Наступного дня стояв зно́ву Іван та двоє з учнів його.
Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.
І, поглянувши на Ісуса, що проходив, він сказав: „Ото А́гнець Божий!“
Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: «Ось Агнець Божий.»
І почули два у́чні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.
А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: „Чого́ ви шукаєте?“ А вони відказали Йому: „Равві́ — перекладене це визначає: „Учителю“, — де Ти живеш?“
Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, — що в перекладі означає: Учителю, — де перебуваєш?»
Він говорить до них: „Ходіть і побачте!“ Ті пішли та й побачили, де́ Він жив, і в Нього той день перебули́. Було ж коло години десятої.
Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.
А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Си́мона Петра.
Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.
Він знайшов перше Си́мона, брата свого, та й говорить до нього: „Знайшли ми Месі́ю, що визначає: Христос“.
Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, — що у перекладі означає: Христос.»
І привів він його до Ісуса. На нього ж спогля́нувши, промовив Ісус: „Ти — Си́мон, син Йо́нин; будеш званий ти Ки́фа, що визначає: камінь“.
І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», — що у перекладі означає: Петро (Скеля).
Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: „Іди за Мною!“
Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»
А Пилип із Віфсаїди похо́див, із міста Андрія й Петра.
А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.
Пилип Натанаї́ла знахо́дить та й каже йому: „Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Зако́ні й Пророки, — Ісуса, сина Йо́сипового, із Назаре́ту“.
Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, — Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»
І сказав йому Натанаї́л: „Та хіба ж може бути з Назаре́ту що добре?“ Пилип йому каже: „Прийди та побач“.
Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»
Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“
Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»
Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“ Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.
Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»
Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“
Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти — Син Божий, ти — цар Ізраїлів.»
Ісус відповів і до нього сказав: „Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!“
Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, — то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»