Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Сучасний переклад
Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
Було це перед святом Пасхи. Ісус знав, що настала година Йому покинути цей світ і піти до Отця Свого. Він завжди любив тих, хто був з Ним у світі, та час прийшов показати їм, що любов ця до них була безмежною.
Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
То сталося під час вечері, коли диявол уже переконав Юду, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса.
то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
Ісус знав, що Отець дав Йому владу над усім, і що прийшов Він від Бога й повертався до Нього.
устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
Він підвівся з-за столу, зняв з Себе верхній одяг, узяв рушника і підперезався ним.
Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
Тоді налив води у миску і почав мити Своїм учням ноги [50] й витирати їх рушником, яким був підперезаний.
І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
Коли Ісус підійшов до Симона-Петра, той запитав Його: «Господи, невже Ти будеш мити мені ноги?»
Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
У відповідь Ісус мовив: «Ти не розумієш зараз, що Я роблю, а зрозумієш пізніше».
Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“ Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“.
Петро сказав Йому: «Ти ніколи не митимеш ніг моїх!» На те Ісус відповів: «Якщо Я не обмию їх, то не матимеш ти місця поруч зі Мною».
До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
«Господи, — попросив Симон-Петро, — обмий не лише ноги, а й руки мої і голову!» Тоді Ісус до нього й каже:
Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
«Тому, хто обмився, лише ноги обмити треба, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі».
Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
Він знав того, хто зрадить, тому й сказав так: «Ви чисті, та не всі».
Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
Скінчивши обмивати ноги, Ісус знову вдягнувся і, повернувшись на Своє місце за столом, мовив: «Чи розумієте ви, що Я для вас зробив?
Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і маєте рацію, бо це Я.
А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
Тож якщо Я, Господь і Вчитель, обмив ноги вам, то вам належить обмивати ноги один одному. Я подав вам приклад, щоб ви могли служити іншим так, як і Я служив вам.
Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
Істинно кажу вам: жоден слуга не важливіший за свого господаря, так і Посланець не більший від Того, Хто Його послав.
Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
Якщо знатимете це, то щасливі будете, виконуючи такі правила.
Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
Я не кажу про вас усіх. Я знаю тих, кого вибрав. Та мусить збутися те, що написано у Святому Писанні: „Той, хто хліб їв зі Мною, повернувся проти Мене”.[51]
Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
Я кажу вам про це зараз, перш ніж це збудеться, а коли воно збудеться, ви повірите: Я — Сущий.[52]
Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
Істинно кажу вам, хто приймає Мого посланця, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає і Того, Хто Мене послав».
Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
Мовивши це, Ісус сильно стурбувався і сказав відверто: «Істинно кажу вам: серед вас є один, хто зрадить Мене».
І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
Та Його учні почали дивитися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже.
При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
Один з Його учнів, той, котрого Ісус любив, був поруч з Ісусом за столом.
От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
Симон-Петро кивнув йому, щоб той спитав, про кого це Ісус мовив.
І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
Той, нахилившись близько до Ісуса, запитав: «Господи, хто він?»
Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
І відповів Ісус: «Це той, для кого Я вмочу скибку хліба в миску». Тоді Він вмочив хліб у миску й подав його Юді, сину Симона Іскаріота.
За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
І лише Юда взяв той хліб, як сатана увійшов у нього. Тоді мовив Ісус до Юди: «Роби швидше те, що збираєшся зробити».
Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
Та ніхто з тих, хто сидів поруч за столом, не зрозумів, чому Він так сказав Юді.
А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
Через те, що Юда мав скриньку для грошей, одні думали, що Ісус сказав йому купити все, що потрібно для свята, інші, що Він велів роздати трохи грошей бідним.
А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
Юда взяв шматок хліба в Ісуса і відразу вийшов. Була ніч.
Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
Після того, як Юда вийшов, Ісус мовив: «Прийшов час Сину Людському здобути Славу, яка належить Йому, а через Нього і Бог прославиться.
Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
Оскільки Бог здобуває Славу через Нього, то й Син Людський прославиться через Бога. І Бог незабаром прославить Його.
Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
Діти мої, вже не довго Я буду з вами, а потім ви шукатимете Мене. Це буде так, як Я сказав юдеям: „Ви не зможете піти туди, куди йду Я”. Так і вам Я кажу.
Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
Я даю вам нову заповідь: любіть один одного. Як Я вас полюбив, ви повинні любити один одного.
По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
Всі знатимуть, що ви Мої учні, якщо ви любитимете один одного».
А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“ Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
«Господи, куди ж Ти йдеш?» — спитав Симон-Петро.
«Ти не можеш іти за Мною, куди Я йду, а пізніше — йтимеш», — відповів Ісус.
«Ти не можеш іти за Мною, куди Я йду, а пізніше — йтимеш», — відповів Ісус.
Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
Петро знову запитав: «Господи, чому я зараз не можу йти? Я за тебе життя покладу».