Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Івана 16) | (Івана 18) →

Переклад Огієнка

Переклад Турконяка

  • По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
  • Після цих слів Ісус підвів очі до неба й сказав: Отче, прийшов час. Прослав Свого Сина, щоби [Твій] Син прославив Тебе.
  • бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.
  • Оскільки Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя.
  • Життя ж вічне — це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.
  • Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, — Ісуса Христа.
  • Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.
  • Я прославив Тебе на землі, завершив справу, яку Ти доручив Мені виконати.
  • І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.
  • А тепер Ти прослав Мене, Отче, у Себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ постав.
  • Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.
  • Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово.
  • Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе похо́дить,
  • Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе.
  • бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
  • Адже слова, які Ти Мені дав, Я передав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав.
  • Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, — Твої бо вони!
  • Я за них благаю, — не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої;
  • Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.
  • і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них.
  • І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, — заховай в Ім'я́ Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!
  • Я більше не є у світі, а вони у світі; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми.
  • Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.
  • Коли Я був з ними [у світі], Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання.
  • Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю́ Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою доскона́лу.
  • Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали повноту Моєї радості.
  • Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
  • Я дав їм Твоє Слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
  • Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
  • Не благаю, щоб Ти забрав їх від світу, але щоби зберіг їх від злого.
  • Не від світу вони, як і Я не від світу.
  • Вони не від світу, як і Я не від світу.
  • Освяти Ти їх правдою! Твоє слово — то правда.
  • Освяти їх істиною [Своєю]! Твоє Слово — то істина.
  • Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.
  • Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ.
  • А за них Я посвячую в жертву Само́го Себе, щоб освячені правдою стали й вони.
  • За них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною.
  • Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього сло́ва ввірують у Мене,
  • Та благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово,
  • щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
  • щоб усі були одне, — так, як Ти, Отче, у Мені, а Я в Тобі, — щоб і вони в Нас були; аби світ повірив, що Ти Мене послав.
  • А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми.
  • І Я передав їм славу, яку Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми одне.
  • Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
  • Я в них, а Ти — в Мені; хай будуть досконалі в єдності, аби світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, як і Мене полюбив.
  • Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.
  • Отче, хочу, щоб ті, яких Ти Мені дав, були зі Мною там, де Я, щоби бачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо Ти полюбив Мене раніше від створення світу.
  • Отче Праведний! Хоча́ не пізнав Тебе світ, та пізнав Тебе Я. І пізнали вони, що послав Мене Ти.
  • Отче Праведний! Світ Тебе не пізнав, але Я Тебе пізнав. І вони пізнали, що Ти Мене послав.
  • Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“
  • І Я виявив їм Твоє Ім’я, і виявлятиму, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, була в них, і Я — в них.

  • ← (Івана 16) | (Івана 18) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025