Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Івана 19) | (Івана 21) →

Переклад Огієнка

Переклад Турконяка

  • А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було́, прийшла Марія Магдали́на до гро́бу, та й бачить, що камінь від гро́бу відва́лений.
  • Першого ж дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений.
  • Тож біжить вона та й прибуває до Си́мона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: „Взяли́ Господа з гро́бу, і ми не знаємо, де́ покла́ли Його!“
  • Тож вона побігла й прибула до Симона-Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: Забрали Господа з гробниці й невідомо, де Його поклали!
  • Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гро́бу пішли.
  • Тоді вийшов Петро з іншим учнем, і вони пішли до гробниці.
  • Вони ж бігли оби́два укупі, але другий той учень попе́реду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.
  • Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра й прибув першим до гробниці.
  • І, нахили́вшися, бачить — лежить полотно... Але він не ввійшов.
  • Нахилившись, побачив, що лежить полотно, однак він не ввійшов.
  • Прибува́є і Си́мон Петро, що слідко́м за ним біг, і входить до гробу, і полотно оглядає, що лежало,
  • Тут прибув слідом за ним і Симон-Петро; він увійшов до гробниці й побачив, що лежить полотно
  • і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащани́цею, але о́сторонь, зго́рнена, в іншому місці.
  • та хустка, яка була на Його голові; вона лежала не з полотном, але згорнена окремо, в іншому місці.
  • Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, — і ввірував.
  • Тоді ж увійшов й інший учень, який прибіг першим до гробниці, — і побачив, і повірив.
  • Бо ще не розуміли з Писа́ння вони, що Він має воскре́снути з мертвих.
  • Оскільки вони ще не знали Писання, що Він мав воскреснути з мертвих.
  • І учні верну́лися знову до се́бе.
  • Отже, учні повернулися знову до себе.
  • А Марія стояла при гро́бі назо́вні та й плакала. Плачучи́, нахилилась до гробу.
  • А Марія стояла надворі біля гробниці й плакала. Плачучи, нахилилася до гробниці
  • І бачить два Анголи́, що в білім сиділи, — один у голова́х, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло.
  • й побачила двох ангелів, які сиділи в білому: один у головах, а один у ногах, де лежало тіло Ісуса.
  • І говорять до неї вони: „Чого плачеш ти, жінко?“ Та відказує їм: „Узяли́ мого Господа, і я не знаю, де Його покла́ли.
  • Вони сказали їй: Жінко, чому ти плачеш? Відповідає їм: Тому що взяли мого Господа і не знаю, де поклали Його!
  • І, сказавши оце, оберну́лась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус.
  • Сказавши це, вона обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, та не впізнала, що то Ісус.
  • Промовляє до неї Ісус: „Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш?“ Вона ж, думаючи, що то садівни́к, говорить до Нього: „Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де́ покла́в ти Його, — і Його я візьму́!“
  • Каже їй Ісус: Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: Пане, якщо Ти Його взяв, то скажи мені, де Ти Його поклав; я заберу Його!
  • Ісус мовить до неї: „Маріє!“ А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: „Раббуні́!“ цебто: „Учителю мій!“
  • Каже їй Ісус: Маріє! Обернувшись, вона каже Йому єврейською мовою: Раввуні! — тобто: Учителю!
  • Говорить до неї Ісус: „Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розпові́ж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!“
  • Каже їй Ісус: Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до [Мого] Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога!
  • Іде Марія Магдалина, та й учням звіща́є, що бачила Господа, і Він це їй сказав.
  • Приходить Марія Магдалина і звіщає учням, що бачила Господа і що Він сказав їй це.
  • Того ж дня — дня першого в тижні, — коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були́, були за́мкнені, — бо боялись юдеїв, — з'явився Ісус, і став посере́дині, та й промовляє до них: „Мир вам!“
  • Того ж першого дня тижня, пізньої пори, коли двері, де зібралися [Його] учні, були замкнені зі страху перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам!
  • І, сказавши оце, показав Він їм ру́ки та бо́ка. А учні зраділи, побачивши Господа.
  • Промовивши це, показав їм руки та бік. Побачивши Господа, учні зраділи.
  • Тоді зно́ву сказав їм Ісус: „Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!“
  • Тоді Ісус знову сказав їм: Мир вам! Як послав Мене Отець, — і Я посилаю вас!
  • Сказавши оце, Він дихну́в, і говорить до них: „Прийміть Духа Святого!
  • Промовивши це, Він дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа!
  • Кому гріхи про́стите, — про́стяться їм, а кому затри́маєте, — то затри́маються!“
  • Кому простите гріхи, — будуть прощені їм; кому затримаєте, — будуть затримані.
  • А Хома́, один з Дванадцятьох, званий Близню́к, із ними не був, як прихо́див Ісус.
  • Хома, один із дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус.
  • Інші ж учні сказали йому: „Ми бачили Господа!“ А він відказав їм: „Коли на руках Його зна́ку відцвя́шного я не побачу, і пальця свого́ не вкладу́ до відцвя́шної рани, і своєї руки не вкладу́ до боку Його, — не ввірую!“
  • Тож інші учні розповідали йому: Ми бачили Господа! Та він сказав їм: Поки не побачу на Його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, не вкладу своєї руки в Його бік, — не повірю!
  • За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома́. І, як за́мкнені двері були́, прийшов Ісус, і став посере́дині та й проказав: „Мир вам!“
  • Через вісім днів знову були всередині будинку Його учні, і Хома з ними. Прийшов Ісус крізь замкнені двері та став посередині й сказав: Мир вам!
  • Потім каже Хомі: „Простягни́ свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади́ до бо́ку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!“
  • Потім каже Хомі: Поклади сюди свій палець, поглянь на Мої руки, простягни свою руку і доторкнися до Мого боку, — і не будь невіруючий, але віруючий!
  • А Хома відповів і сказав Йому: „Господь мій і Бог мій!“
  • У відповідь Хома сказав Йому: Господь мій і Бог мій!
  • Промовляє до нього Ісус: „Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!“
  • Каже йому Ісус: Тому що ти побачив Мене, ти повірив? Блаженні ті, які не бачили, а повірили!
  • Багато ж і інших озна́к учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.
  • Багато інших чудес зробив Ісус перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі.
  • Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я́ Його!
  • А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім’я.

  • ← (Івана 19) | (Івана 21) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025