Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
English Standard Version
Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверія́дського моря.
Jesus Feeds the Five Thousand
After this Jesus went away to the other side of the Sea of Galilee, which is the Sea of Tiberias.
After this Jesus went away to the other side of the Sea of Galilee, which is the Sea of Tiberias.
А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.
And a large crowd was following him, because they saw the signs that he was doing on the sick.
Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.
Jesus went up on the mountain, and there he sat down with his disciples.
А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“
Lifting up his eyes, then, and seeing that a large crowd was coming toward him, Jesus said to Philip, “Where are we to buy bread, so that these people may eat?”
Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити.
He said this to test him, for he himself knew what he would do.
Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“.
Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра:
One of his disciples, Andrew, Simon Peter’s brother, said to him,
„Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві рибі, але що́ то на бе́зліч таку!“
“There is a boy here who has five barley loaves and two fish, but what are they for so many?”
А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“ А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.
Jesus said, “Have the people sit down.” Now there was much grass in the place. So the men sat down, about five thousand in number.
А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.
Jesus then took the loaves, and when he had given thanks, he distributed them to those who were seated. So also the fish, as much as they wanted.
І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“.
And when they had eaten their fill, he told his disciples, “Gather up the leftover fragments, that nothing may be lost.”
І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів.
So they gathered them up and filled twelve baskets with fragments from the five barley loaves left by those who had eaten.
А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“
When the people saw the sign that he had done, they said, “This is indeed the Prophet who is to come into the world!”
Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один.
Perceiving then that they were about to come and take him by force to make him king, Jesus withdrew again to the mountain by himself.
А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.
Jesus Walks on Water
When evening came, his disciples went down to the sea,
When evening came, his disciples went down to the sea,
І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див.
got into a boat, and started across the sea to Capernaum. It was now dark, and Jesus had not yet come to them.
Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море.
The sea became rough because a strong wind was blowing.
Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в.
І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́.
Then they were glad to take him into the boat, and immediately the boat was at the land to which they were going.
А наступного дня той наро́д, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого чо́вна, крім одно́го того́, що до нього ввійшли були учні Його, не було́, і що до чо́вна не вхо́див Ісус із Своїми учнями, але відпливли́ самі учні.
I Am the Bread of Life
On the next day the crowd that remained on the other side of the sea saw that there had been only one boat there, and that Jesus had not entered the boat with his disciples, but that his disciples had gone away alone.
On the next day the crowd that remained on the other side of the sea saw that there had been only one boat there, and that Jesus had not entered the boat with his disciples, but that his disciples had gone away alone.
А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.
Other boats from Tiberias came near the place where they had eaten the bread after the Lord had given thanks.
Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса.
So when the crowd saw that Jesus was not there, nor his disciples, they themselves got into the boats and went to Capernaum, seeking Jesus.
І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“
When they found him on the other side of the sea, they said to him, “Rabbi, when did you come here?”
Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправці кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились.
Jesus answered them, “Truly, truly, I say to you, you are seeking me, not because you saw signs, but because you ate your fill of the loaves.
Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“.
Do not work for the food that perishes, but for the food that endures to eternal life, which the Son of Man will give to you. For on him God the Father has set his seal.”
Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“
Then they said to him, “What must we do, to be doing the works of God?”
Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.
Jesus answered them, “This is the work of God, that you believe in him whom he has sent.”
А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“
So they said to him, “Then what sign do you do, that we may see and believe you? What work do you perform?
Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“.
Our fathers ate the manna in the wilderness; as it is written, ‘He gave them bread from heaven to eat.’”
А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.
Jesus then said to them, “Truly, truly, I say to you, it was not Moses who gave you the bread from heaven, but my Father gives you the true bread from heaven.
Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“.
For the bread of God is he who comes down from heaven and gives life to the world.”
А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“
They said to him, “Sir, give us this bread always.”
Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме.
Jesus said to them, “I am the bread of life; whoever comes to me shall not hunger, and whoever believes in me shall never thirst.
Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.
But I said to you that you have seen me and yet do not believe.
Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.
All that the Father gives me will come to me, and whoever comes to me I will never cast out.
Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.
For I have come down from heaven, not to do my own will but the will of him who sent me.
Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня.
And this is the will of him who sent me, that I should lose nothing of all that he has given me, but raise it up on the last day.
Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“.
For this is the will of my Father, that everyone who looks on the Son and believes in him should have eternal life, and I will raise him up on the last day.”
Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“.
So the Jews grumbled about him, because he said, “I am the bread that came down from heaven.”
І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“
They said, “Is not this Jesus, the son of Joseph, whose father and mother we know? How does he now say, ‘I have come down from heaven’?”
А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою!
Jesus answered them, “Do not grumble among yourselves.
Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня.
No one can come to me unless the Father who sent me draws him. And I will raise him up on the last day.
У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“ Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
It is written in the Prophets, ‘And they will all be taught by God.’ Everyone who has heard and learned from the Father comes to me —
Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.
not that anyone has seen the Father except he who is from God; he has seen the Father.
Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має.
Truly, truly, I say to you, whoever believes has eternal life.
Отці ваші в пустині їли манну, — і померли.
Your fathers ate the manna in the wilderness, and they died.
То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає.
This is the bread that comes down from heaven, so that one may eat of it and not die.
Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“.
I am the living bread that came down from heaven. If anyone eats of this bread, he will live forever. And the bread that I will give for the life of the world is my flesh.”
Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“
The Jews then disputed among themselves, saying, “How can this man give us his flesh to eat?”
І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.
So Jesus said to them, “Truly, truly, I say to you, unless you eat the flesh of the Son of Man and drink his blood, you have no life in you.
Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня.
Whoever feeds on my flesh and drinks my blood has eternal life, and I will raise him up on the last day.
Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття.
For my flesh is true food, and my blood is true drink.
Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому.
Whoever feeds on my flesh and drinks my blood abides in me, and I in him.
Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.
As the living Father sent me, and I live because of the Father, so whoever feeds on me, he also will live because of me.
То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“
Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.
А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: „Жорстока це мова! Хто́ слухати може її?“
The Words of Eternal Life
When many of his disciples heard it, they said, “This is a hard saying; who can listen to it?”
When many of his disciples heard it, they said, “This is a hard saying; who can listen to it?”
А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує?
But Jesus, knowing in himself that his disciples were grumbling about this, said to them, “Do you take offense at this?
А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був?
Then what if you were to see the Son of Man ascending to where he was before?
То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя.
It is the Spirit who gives life; the flesh is no help at all. The words that I have spoken to you are spirit and life.
Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.
But there are some of you who do not believe.” (For Jesus knew from the beginning who those were who did not believe, and who it was who would betray him.)
І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“.
And he said, “This is why I told you that no one can come to me unless it is granted him by the Father.”
Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.
After this many of his disciples turned back and no longer walked with him.
І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“
So Jesus said to the twelve, “Do you want to go away as well?”
Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного.
Simon Peter answered him, “Lord, to whom shall we go? You have the words of eternal life,
Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“
and we have believed, and have come to know, that you are the Holy One of God.”
Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“.
Jesus answered them, “Did I not choose you, the twelve? And yet one of you is a devil.”