Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
New American Standard Bible
Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверія́дського моря.
Five Thousand Fed
After these things Jesus went away to the other side of the Sea of Galilee (or Tiberias).
After these things Jesus went away to the other side of the Sea of Galilee (or Tiberias).
А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.
A large crowd followed Him, because they saw the signs which He was performing on those who were sick.
Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.
Then Jesus went up on the mountain, and there He sat down with His disciples.
А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“
Therefore Jesus, lifting up His eyes and seeing that a large crowd was coming to Him, said to Philip, “Where are we to buy bread, so that these may eat?”
Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити.
This He was saying to test him, for He Himself knew what He was intending to do.
Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“.
Philip answered Him, “Two hundred denarii worth of bread is not sufficient for them, for everyone to receive a little.”
Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра:
One of His disciples, Andrew, Simon Peter’s brother, said to Him,
„Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві рибі, але що́ то на бе́зліч таку!“
“There is a lad here who has five barley loaves and two fish, but what are these for so many people?”
А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“ А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.
Jesus said, “Have the people sit down.” Now there was much grass in the place. So the men sat down, in number about five thousand.
А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.
Jesus then took the loaves, and having given thanks, He distributed to those who were seated; likewise also of the fish as much as they wanted.
І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“.
When they were filled, He said to His disciples, “Gather up the leftover fragments so that nothing will be lost.”
І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів.
So they gathered them up, and filled twelve baskets with fragments from the five barley loaves which were left over by those who had eaten.
А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“
Therefore when the people saw the sign which He had performed, they said, “This is truly the Prophet who is to come into the world.”
Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один.
Jesus Walks on the Water
So Jesus, perceiving that they were intending to come and take Him by force to make Him king, withdrew again to the mountain by Himself alone.
А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.
Now when evening came, His disciples went down to the sea,
І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див.
and after getting into a boat, they started to cross the sea to Capernaum. It had already become dark, and Jesus had not yet come to them.
Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море.
The sea began to be stirred up because a strong wind was blowing.
Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в.
Then, when they had rowed about three or four miles, they saw Jesus walking on the sea and drawing near to the boat; and they were frightened.
І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́.
So they were willing to receive Him into the boat, and immediately the boat was at the land to which they were going.
А наступного дня той наро́д, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого чо́вна, крім одно́го того́, що до нього ввійшли були учні Його, не було́, і що до чо́вна не вхо́див Ісус із Своїми учнями, але відпливли́ самі учні.
The next day the crowd that stood on the other side of the sea saw that there was no other small boat there, except one, and that Jesus had not entered with His disciples into the boat, but that His disciples had gone away alone.
А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.
There came other small boats from Tiberias near to the place where they ate the bread after the Lord had given thanks.
Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса.
So when the crowd saw that Jesus was not there, nor His disciples, they themselves got into the small boats, and came to Capernaum seeking Jesus.
І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“
When they found Him on the other side of the sea, they said to Him, “Rabbi, when did You get here?”
Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправці кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились.
Words to the People
Jesus answered them and said, “Truly, truly, I say to you, you seek Me, not because you saw signs, but because you ate of the loaves and were filled.
Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“.
“Do not work for the food which perishes, but for the food which endures to eternal life, which the Son of Man will give to you, for on Him the Father, God, has set His seal.”
Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“
Therefore they said to Him, “What shall we do, so that we may work the works of God?”
Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.
Jesus answered and said to them, “This is the work of God, that you believe in Him whom He has sent.”
А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“
So they said to Him, “What then do You do for a sign, so that we may see, and believe You? What work do You perform?
Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“.
“Our fathers ate the manna in the wilderness; as it is written, ‘HE GAVE THEM BREAD OUT OF HEAVEN TO EAT.’”
А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.
Jesus then said to them, “Truly, truly, I say to you, it is not Moses who has given you the bread out of heaven, but it is My Father who gives you the true bread out of heaven.
Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“.
“For the bread of God is that which comes down out of heaven, and gives life to the world.”
А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“
Then they said to Him, “Lord, always give us this bread.”
Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме.
Jesus said to them, “I am the bread of life; he who comes to Me will not hunger, and he who believes in Me will never thirst.
Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.
“But I said to you that you have seen Me, and yet do not believe.
Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.
“All that the Father gives Me will come to Me, and the one who comes to Me I will certainly not cast out.
Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.
“For I have come down from heaven, not to do My own will, but the will of Him who sent Me.
Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня.
“This is the will of Him who sent Me, that of all that He has given Me I lose nothing, but raise it up on the last day.
Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“.
“For this is the will of My Father, that everyone who beholds the Son and believes in Him will have eternal life, and I Myself will raise him up on the last day.”
Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“.
Words to the Jews
Therefore the Jews were grumbling about Him, because He said, “I am the bread that came down out of heaven.”
І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“
They were saying, “Is not this Jesus, the son of Joseph, whose father and mother we know? How does He now say, ‘I have come down out of heaven’?”
А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою!
Jesus answered and said to them, “Do not grumble among yourselves.
Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня.
“No one can come to Me unless the Father who sent Me draws him; and I will raise him up on the last day.
У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“ Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
“It is written in the prophets, ‘AND THEY SHALL ALL BE TAUGHT OF GOD.’ Everyone who has heard and learned from the Father, comes to Me.
Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.
“Not that anyone has seen the Father, except the One who is from God; He has seen the Father.
Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має.
“Truly, truly, I say to you, he who believes has eternal life.
Отці ваші в пустині їли манну, — і померли.
“Your fathers ate the manna in the wilderness, and they died.
То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає.
“This is the bread which comes down out of heaven, so that one may eat of it and not die.
Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“.
“I am the living bread that came down out of heaven; if anyone eats of this bread, he will live forever; and the bread also which I will give for the life of the world is My flesh.”
Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“
Then the Jews began to argue with one another, saying, “How can this man give us His flesh to eat?”
І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.
So Jesus said to them, “Truly, truly, I say to you, unless you eat the flesh of the Son of Man and drink His blood, you have no life in yourselves.
Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня.
“He who eats My flesh and drinks My blood has eternal life, and I will raise him up on the last day.
Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття.
“For My flesh is true food, and My blood is true drink.
Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому.
“He who eats My flesh and drinks My blood abides in Me, and I in him.
Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.
“As the living Father sent Me, and I live because of the Father, so he who eats Me, he also will live because of Me.
То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“
“This is the bread which came down out of heaven; not as the fathers ate and died; he who eats this bread will live forever.”
Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.
Words to the Disciples
These things He said in the synagogue as He taught in Capernaum.
А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: „Жорстока це мова! Хто́ слухати може її?“
Therefore many of His disciples, when they heard this said, “This is a difficult statement; who can listen to it?”
А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує?
But Jesus, conscious that His disciples grumbled at this, said to them, “Does this cause you to stumble?
А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був?
“What then if you see the Son of Man ascending to where He was before?
То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя.
“It is the Spirit who gives life; the flesh profits nothing; the words that I have spoken to you are spirit and are life.
Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.
“But there are some of you who do not believe.” For Jesus knew from the beginning who they were who did not believe, and who it was that would betray Him.
І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“.
And He was saying, “For this reason I have said to you, that no one can come to Me unless it has been granted him from the Father.”
Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.
Peter’s Confession of Faith
As a result of this many of His disciples withdrew and were not walking with Him anymore.
І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“
So Jesus said to the twelve, “You do not want to go away also, do you?”
Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного.
Simon Peter answered Him, “Lord, to whom shall we go? You have words of eternal life.
Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“
“We have believed and have come to know that You are the Holy One of God.”
Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“.
Jesus answered them, “Did I Myself not choose you, the twelve, and yet one of you is a devil?”