Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Огієнка
Cовременный перевод WBTC
А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.
Рано утром Он снова вошёл во двор храма, и весь народ шёл к Нему; Он же сел и стал поучать их.
І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,
Законники и фарисеи привели к Нему женщину, уличённую в прелюбодеянии, поставили её перед народом
та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.
и сказали Ему: "Учитель, эту женщину застали, когда она совершала прелюбодеяние.
Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“
Закон Моисея велит нам побивать таких женщин камнями. А что Ты скажешь?"
Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.
Они спросили, чтобы испытать Его и обратить Его ответ против Него же. Но Иисус опустился на колени и стал пальцем чертить по земле.
А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“
Они продолжали спрашивать Его. Тогда Он поднялся и сказал им: "Тот из вас, кто без греха, пусть первым бросит в неё камень",
І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.
и снова, опустившись на колени, стал чертить пальцем по земле.
А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.
Услышав это, старшие из них стали расходиться, а за ними последовали и остальные; и Иисус остался один с женщиной, которая всё ещё стояла перед Ним.
І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“
Иисус поднялся и сказал ей: "Женщина, где они все? Что же, никто не осудил тебя?"
А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“
Она ответила: "Никто, Господи". Иисус сказал: "Я тоже не осуждаю тебя. Ступай, и впредь не греши".
І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“.
Позднее Иисус снова говорил с народом: "Я свет в мире этом. Кто следует за Мной, никогда не будет ходить во тьме, ибо свет, несущий жизнь, всегда будет с ним".
Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.
Тогда фарисеи сказали Ему: "Всё это Ты Сам о Себе говоришь. И потому мы не можем считать это истиной".
Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.
Иисус ответил: "Если Я и Сам о Себе свидетельствую, люди могут верить этому, ибо Я знаю, откуда пришёл и куда иду. Вы же не знаете, откуда Я и куда иду.
А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!
Если же Я сужу о чём-то, то Моё суждение истинно, ибо Я не одинок, а Отец, пославший Меня, и Я судим вместе.
Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.
В вашем законе записано, что если двое утверждают одно и то же, то вы должны согласиться с их свидетельством.
Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.
Я говорю Сам о Себе, и Отец, пославший Меня, свидетельствует в Мою пользу".
I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“ Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.
Тогда они спросили Его: "Где же Отец Твой?" Иисус ответил: "Вы не знаете ни Меня, ни Отца Моего. Если бы знали Меня, то знали бы и Отца Моего".
Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.
Всё это говорил Иисус, когда проповедовал во дворе храма, стоя возле сокровищницы, и никто не схватил Его, ибо время Его ещё не пришло.
І сказав Він їм зно́ву: „Я відхо́джу, ви ж шукати Мене бу́дете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете“.
И сказал Он им снова: "Я покидаю вас, и вы будете искать Меня, и умрёте со своими грехами. Вы не можете идти туда, куда Я иду".
А юдеї казали: „Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибу́ти не можете?“
Тогда иудеи стали спрашивать друг друга: "Он, наверное, убьёт Сам Себя? Ведь сказал же Он: Вы не можете идти туда, куда Я иду".
І сказав Він до них: „Ви — від до́лу, Я — звисо́ка, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.
Он сказал им: "Вы все отсюда, снизу, Я же свыше. Вы от этого мира, Я же не от этого мира.
Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.
И потому Я сказал вам, что все вы умрёте во грехах своих. Да, вы все умрёте со своими грехами, если не уверуете в то, что Я Сущий".
А вони запитали Його: „Хто Ти такий?“ І Ісус відказав їм: „Той, Хто споча́тку, як і говорю́ Я до вас.
Тогда они спросили Его: "Кто же Ты?". Иисус ответил: "Я То, что Я вам говорил с самого начала.
Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.
Я мог бы сказать о вас многое и мог бы судить вас. Но Пославший Меня истинен, и то, что Я слышал от Него, Я и говорю миру".
Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.
Они не знали, что Он говорит с ними об Отце.
Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.
Тогда Иисус сказал: "Когда вы вознесёте Сына Человеческого, тогда узнаете, что Я Сущий. Я ничего не делаю по собственной воле, а лишь говорю то, чему Отец Мой научил Меня,
А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.
и Пославший Меня всегда со Мной. Он не покинул Меня, ибо Я всегда поступаю, как угодно Ему".
Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.
И когда Иисус говорил всё это, многие уверовали в Него.
Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,
Тогда Иисус стал говорить иудеям, которые уверовали в Него: "Если вы будете продолжать следовать Моему учению, то воистину станете моими учениками.
і пізна́єте правду, — а правда вас вільними зробить!“
Вы постигнете истину, и истина принесёт вам освобождение".
Вони відказали Йому́: „Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були́ ми ніко́ли. То як же Ти кажеш: „Ви станете вільні?“
Они ответили: "Мы потомки Авраама, и никогда не были ничьими рабами! Как же Ты говоришь, что мы будем свободны?"
Відповів їм Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха́.
Иисус ответил им: "Истинно говорю: каждый, кто грешит, есть раб греха.
І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.
Раб не остаётся навечно в семье господина, сын же будет там всегда.
Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.
И потому, если Сын освободит вас, то вы будете воистину свободны.
Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
Я знаю, что вы потомки Авраама, но вы пытаетесь убить Меня, потому что не принимаете Моего учения.
Я те говорю́, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в ба́тька свого́“.
Я говорю о том, что Отец Мой показал Мне, а вы поступаете так, как учил вас ваш отец".
Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.
В ответ они сказали: "Наш отец-Авраам!" Иисус ответил им: "Если бы вы были детьми Авраама, то делали бы так, как он.
А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.
Вы же пытаетесь теперь убить Меня, Человека, говорившего вам правду, услышанную от Бога. Авраам этого не делал.
Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.
Вы поступаете так же, как ваш отец". Тогда они сказали Ему: "Мы не незаконнорождённые. У нас один Отец и имя ему — Бог!"
А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.
Иисус ответил: "Если бы Бог был вашим Отцом, то вы возлюбили бы Меня, ибо Я от Бога, и вот теперь Я здесь. Я пришёл не по собственной воле, это Он послал Меня.
Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви сло́ва Мого.
Почему же вы не понимаете, что Я говорю? Только потому, что не можете принять Моего учения.
Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.
Вы произошли от отца вашего, дьявола, и хотите исполнять его желания. Он был убийцей с самого начала и никогда не склонялся на сторону истины, ибо в нём самом нет правды. Когда он лжёт, то это получается у него само собой, ибо он и сам лжец, и порождает ложь.
А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу́.
Но лишь потому, что Я говорю правду, вы не желаете верить Мне.
Хто з вас може Мені докори́ти за гріх? Коли ж правду кажу́, чом Мені ви не вірите?
Кто из вас может обвинить Меня в грехе? Если же Я говорю правду, то почему вы не верите Мне?
Хто від Бога, той слухає Божі слова́; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога“.
Тот, кто принадлежит Богу, прислушивается к словам Божьим. Потому-то вы и не слушаете Меня, что вы не от Бога".
Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“
В ответ Ему иудеи сказали: "Разве не правы мы, когда говорим, что Ты самаритянин и одержим бесом?!"
Ісус відповів: „Не маю Я де́мона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажа́єте.
Иисус ответил: "Я не одержимый, но Я чту Отца Моего, вы же бесчестите Меня.
Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.
Я не ищу для Себя славы, но есть Тот, Кто ищет славы для Меня, Он же и судит.
Поправді, поправді кажу́ вам: Хто слово Моє берегти́ме, не побачить той смерти повік!
Истинно говорю: кто следует Моему учению, никогда не умрёт".
І сказали до Нього юдеї: „Тепер ми дізнались, що де́мона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.
Иудеи сказали Ему: "Теперь мы уверены, что в Тебе бес. Авраам и пророки умерли, а ты говоришь, что кто примет Твоё учение, избегнет смерти.
Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Само́го Себе?“
Разве Ты превосходишь величием отца нашего Авраама! Авраам умер, и пророки тоже умерли. Кем Ты Себя делаешь?"
Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
Иисус ответил: "Если бы Я сам восславил Себя, то это бы ничего не значило. Но Меня восславляет Отец Мой, про Которого вы говорите, что Он Бог ваш.
І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу́, що не знаю Його, — буду неправдомо́вець, подібний до вас. Та Я знаю Його, — і слово Його зберігаю.
Вы никогда не знали Его, а Я знаю Его. Если бы Я сказал, что не знаю Его, то был бы таким же лжецом, как и вы. Но Я знаю Его и исполняю то, что Он говорит.
Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, — і він бачив, і тішився“.
Отец ваш Авраам рад был, что увидит тот день, когда Я приду: и увидел этот день, и возрадовался".
А юдеї ж до Нього сказали: „Ти й п'ятидесяти́ ро́ків не маєш іще, — і Авраама Ти бачив?“
Тогда иудеи спросили Его: "Тебе нет и пятидесяти, а Ты видел Авраама?"
Ісус їм відказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є“.
Иисус ответил: "Истинно говорю: ещё до того, как был Авраам, Я — Сущий!" Они набрали камней, чтобы бросить в Него,