Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Дії 9) | (Дії 11) →

Переклад Огієнка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Проживав же один чоловік у Кесарі́ї, на йме́ння Корни́лій, сотник по́лку, що звавсь Італійським.
  • Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською,
  • З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру ми́лостиню, і за́вжди Богові молився.
  • побожний і богобоязливий з усїм домом своїм; подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу.
  • Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: „Корни́лію!“
  • Видїв же він у видїннї ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию!
  • Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
  • Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому: Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.
  • Тепер же пошли до Йоппі́ї людей, та й приклич Си́мона, що зветься Петром.
  • Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром.
  • Він гостює в одно́го гарбарника Си́мона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що́ ти маєш робити“.
  • Він гостює в одного Симона кожомяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити.
  • Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домо́вих, і вояка́ богобійного з тих, що служили при ньому,
  • Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його,
  • і розповів їм усе та й послав їх в Йоппі́ю.
  • і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию.
  • А наступного дня, як у дорозі були́ вони та наближа́лись до міста, Петро вийшов на го́рницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
  • Назавтра ж, як були в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.
  • І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захо́плення на нього найшло,
  • Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє,
  • і бачить він небо відкрите, і якуюсь посу́дину, що схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
  • і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,
  • У ній же знахо́дились чотириногі всілякі, і зе́мне гаддя, і небесні пташки́.
  • в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні.
  • І голос почувся до нього: „Устань, заколи, Петре, і їж!“
  • І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.
  • А Петро відказав: „Жа́дним способом, Господи, — бо ніко́ли не їв я нічого оги́дного чи то нечистого!“
  • Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого.
  • І знов голос удруге до нього: „Що від Бога очи́щене, не вважай за оги́дне того́!“
  • А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.
  • І це сталося тричі, і посу́дина знов була взята на небо.
  • Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.
  • Як Петро ж у собі бенте́жився, що́ б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці́ від Корнилія, розпитавши про Си́монів дім, спинилися перед ворі́тьми,
  • Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,
  • і спиталися, крикнувши: „Чи то тут сидить Си́мон, що зветься Петро?“
  • і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр?
  • Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: „Онде три чоловіки шукають тебе.
  • Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе.
  • Але встань і зійди, і піди з ними без жодного су́мніву, бо то Я їх послав!“
  • Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх.
  • І зійшовши Петро до тих му́жів, промовив: „Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?“
  • Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?
  • А вони відказали: „Сотник Корни́лій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим а́нголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покли́кати тебе та послухати слів твоїх“.
  • Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.
  • Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппі́ї пішли з ним.
  • Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.
  • І назавтра прийшли вони до Кесарі́ї. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких дру́зів покликавши.
  • А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.
  • А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
  • Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.
  • Та Петро його підвів, промовляючи: „Устань, бо й сам я люди́на!“
  • Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.
  • І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
  • І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.
  • і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.
  • І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та менї Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.
  • Тому я без вага́ння прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?“
  • Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?
  • А Корни́лій сказав: „Четвертого дня аж до цієї години я по́стив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
  • І каже Корнелий: Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годинї молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежі,
  • й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.
  • і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостинї твої згадано перед Богом.
  • Тож пошли до Йоппі́ї, і приклич Си́мона, що зветься Петром. Він гостює в гарба́рника Си́мона, у госпо́ді край моря, — він при́йде й розпові́сть тобі“.
  • Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господї в Симона кожомяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.
  • Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо́, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі“.
  • Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.
  • А Петро відкрив у́ста свої та й промовив: „Пізнаю́ я поправді, що „не дивиться Бог на обличчя“,
  • Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,
  • але в кожнім наро́ді приємний Йому, хто боїться Його й чинить праведність.
  • а в кожному народї, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому.
  • Він слово послав для Ізраїлевих синів, благові́стячи мир через Ісуса Христа, що Госпо́дь Він усім.
  • Слово, що післав синам Ізраїлевим, благовіствуючи впокій через Ісуса Христа (се Господь усїх);
  • Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачала́сь з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
  • ви знаєте слово, що було по всїй Юдеї, почавши від Галилеї після хрещення, що проповідував Йоан,
  • Ісуса, що був із Назаре́ту, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоро́влюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
  • Про Ісуса з Назарета, як помазав Його Бог Духом сьвятим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сцїляючи всїх підневолених дияволом, бо Бог був з Ним.
  • І ми свідки всьому, що́ Він учинив у Юдейському кра́ї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши.
  • І ми сьвідки всього, що Він робив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.
  • Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
  • Сього воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним
  • не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
  • не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, — нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.
  • І Він нам звелів, щоб наро́дові ми проповідували та засві́дчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
  • І повелїв нам проповідувати народові і сьвідкувати, що Він призначений від Бога суддею живим і мертвим.
  • Усі пророки свідку́ють про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить про́щення гріхів Його Йме́нням“.
  • Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.
  • Як Петро говорив ще слова́ ці, зли́нув Святий Дух на всіх, хто слухав слова́.
  • Ще, як промовляв Петр слова сї, найшов Дух сьвятий на всїх, хто слухав його.
  • А обрі́зані віруючі, що з Петром прибули́, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на пога́н!
  • І здивувались ті, що були від обрізання, котрі прийшли з Петром, що й на поган дар сьвятого Духа вилив ся.
  • Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звели́чували... Петро тоді відповів:
  • Чули бо їх, що розмовляли мовами і величали Бога. Тодї озвав ся Петр:
  • „Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що оде́ржали Духа Святого, як і ми?“
  • Чи може хто боронити води, щоб оцїм охреститись, котрі Духа сьвятого прийняли, як і ми?
  • І звелів охриститися їм у Йме́ння Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
  • І звелів їм охреститись в імя Господнє. Тодї просили його, щоб пробув у них кілька днїв.

  • ← (Дії 9) | (Дії 11) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025